Ухвала суду № 138529114, 24.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20633/26

1-кс/760/9845/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника підозрюваного - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Хролин, Хмельницької обл., громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому,

у кримінальному провадженні №12026100090001654 від 18.07.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим відділом Солом`янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026100090001654 від 18.07.2026 року року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , 18.07.2026 приблизно о 08 год. 11 хв., перебував у приміщенні магазину «Аврора», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Огієнка, 15А, де побачив на торговій вітрині магазину колонку портативну «Titanum SPK511BT RGB чорну 10 Вт» вартістю 665 гривень, 83 копійки БЕЗ ПДВ, та 2 кабеля «Type-C-Lightning Grand-X CL-08B чорні 1м.» загальною вартістю 215 гривень без ПДВ, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, що належить ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» ЄДРПОУ №41130363.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, діючи умисно, відкрито, на очах у працівників магазину, усвідомлюючи що його дії є очевидними та зрозумілими для оточуючих як протиправні, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечний наслідків, 18.07.2026 близько 08 год. 12 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Огієнка, 15А, ОСОБА_5 відкрито викрав з торгового прилавку товар, що належить ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» ЄДРПОУ №41130363, а саме: колонку портативну «Titanum SPK511BT RGB чорну 10 Вт» вартістю 665 гривень, 83 копійки БЕЗ ПДВ, та 2 кабеля «Type-C-Lightning Grand-X CL-08B чорний 1м.» загальною вартістю 215 гривень без ПДВ.

Після цього ОСОБА_5 , утримуючи при собі відкрито викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» ЄДРПОУ №41130363, майнову шкоду на загальну суму 880 гривень 83 копійки без ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, а саме, у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

18.07.2026 року ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 11:20 год. 18.07.2026).

18.07.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Слідчий в клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 заперував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , зазначив, що ризики заявлені стороною обвинувачення не доведені.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Солом`янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026100090001654 від 18.07.2026 року року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

18.07.2026 року ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 11:20 год. 18.07.2026).

18.07.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним, підозрюваний може вжити заходів для уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, ОСОБА_5 неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, що свідчить про стійке ігнорування вимог закону.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

На той факт, що підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин, вказує те, що перебуваючи на волі без належного процесуального контролю, підозрюваний матиме реальну можливість особисто або через третіх осіб контактувати з потерпілим та свідками, схиляти їх до зміни показань, відмови від надання показань, неприбуття до органу досудового розслідування чи суду, а також узгодження позицій щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зазначений ризик є актуальним з огляду на те, що досудове розслідування триває, а показання свідків мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного, ОСОБА_5 може вчиняти інше кримінальне правопорушення. Окрім цього, враховуючи те, що ОСОБА_5 неодноразово вчиняв кримінальні правопрушення, це може свідчить про стійку протиправну поведінку, зневажливе ставлення до вимог закону та наявність реального ризику вчинення нового кримінального правопорушення у разі перебування на волі.

Крім цього, актуальним є ризик намагання перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом приховання або знищення доказів, зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, так як за вказане злочин передбачено серйозне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Крім того, суд враховує, що запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів.

Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує та його майновий стан.

Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 3 ст. 368 КК України, та доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Також пунктом 1 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, ч. 4 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість), сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, а за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, в заподіянні яких особа обвинувачується.

При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 складає 3328 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме місто Київ, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- заборонити спілкуватись зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.09.2026, включно.

Одночасно визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ДКСУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме місто Київ, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- заборонити спілкуватись зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 18.09.2026 з моменту внесення застави.

Визначити строк дії ухвали до 18.09.2026, включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1