Рішення № 138529104, 27.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/9022/26

Справа №760/27194/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

27.07.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року до Солом`янського районного суду міста Києва звернулися з позовною заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оОб`єктом спору є двокімнатна неприватизована квартира АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності. За матеріалами справи, ордер на вказану квартиру первинно видавався у 1968 році, а у 1998 році наймачем був визначений ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з офіційними даними Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, у спірній квартирі наразі ніхто не зареєстрований. Утім, під час перевірок, проведених працівниками поліції у листопаді 2023 року та працівниками житлово-експлуатаційної дільниці № 905 у серпні 2024 року, було встановлено, що у квартирі без законних підстав проживає ОСОБА_1 , який зареєстрований за іншою адресою ( АДРЕСА_2 ). Відповідач пояснив своє проживання тим, що доступ до квартири йому надав за життя сам наймач. Письмове попередження від 12.08.2024 з вимогою звільнити приміщення та повернути ключі ОСОБА_1 не виконав. Посилаючись на статті 61 та 116 Житлового кодексу України, позивач зазначає, що відповідач вселився до житла самовільно та без відповідного рішення чи ордера, а отже підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення. На підставі цього позивач просить суд виселити ОСОБА_1 зі спірної квартири та стягнути з нього на користь комунального підприємства сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Застрожніковій К.С.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла до суду 15 жовтня 2024 року.

21.04.2025 на підставі ухвали суду у справі відкрито загальне позовне провадження, по справі призначено підготовче судове засідання.

07.07.2025 ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Просив проводити слухання справи у відсутність представника, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував. Також, додатково направляв письмові пояснення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.

Від третіх осіб до суду надішли заяви, відповідно до змісту яких, позовні вимоги підтримують, просили проводити розгляд у їх відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначено, що рішення про надання відповідачу спірної квартири не приймалось, ордер не видавався. Зазначене свідчить про те, що відповідач самоправно зайняв квартиру АДРЕСА_3 . Таким чином, відповідач підлягає виселенню з цієї квартири. В судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до приписів ст. ст. 280-282 ЦПК України суд доходить до висновку про можливість проводити судовий розгляд цивільної справи у заочному порядку за відсутності відповідача, а також представника позивача, та за наслідками судового розгляду ухвалити заочне судове рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

15.05.2026 суд перейшов до стадії постановлення судового рішення, яке із врахуванням надмірного навантаження, було виготовлено та проголошено 27.07.2026.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_4 відповідно до розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.05.2015 № 279 «Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації» (зі змінами від 11.11.2016 № 838) закріплений на праві господарського відання за підприємством КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» діє на підставі Статуту, згідно якого предметом діяльності підприємства є утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку.

Квартира АДРЕСА_5 є двокімнатною, житловою площею 29,7 кв. м., не приватизованою, що підтверджується листом управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 15.07.2022.

Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих 07.09.1968 було видано ордер № 15865/1805 ОСОБА_3 на право користування квартирою АДРЕСА_5 на родину з 3-х осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

В подальшому відповідно до розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації м. Києва від 08.06.1998 № 895 наймачем квартири АДРЕСА_5 визначено ОСОБА_2 .

Наймач квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_5 помер, про що свідчить лист Солом`янської окружної прокуратури м. Києва від 27.07.2022 № 10.59-39-243-22.

Відповідно до листа Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.08.2024 № 108-9711 в квартирі АДРЕСА_5 ніхто не зареєстрований.

Згідно листа Солом`янського УП ГУНП від 15.11.2023 № 16454/125/55-2023 в ході проведеної перевірки ДОП ВП № 1 Солом`янського УП було встановлено, що в квартирі АДРЕСА_5 проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який пояснив що доступ до квартири надав йому його знайомий ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер та після смерті він залишився проживати в даній квартирі.

Додатково під час обстеження вказаної квартири працівниками житлово-експлуатаційну дільницю № 905 комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» було встановлено, що її фактично займає ОСОБА_1 , про що складено акт від 05.08.2024.

Структурним підрозділом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» ЖЕД № 905 ОСОБА_1 було підготовлено попередження від 12.08.2024 з вимогою звільнити спірну квартиру та здати ключі в житлово-експлуатаційну дільницю № 905 комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», яке особисто ОСОБА_1 не видалося можливості вручити. Вказане попередження було направлено поштою.

Вимоги попередження ОСОБА_1 не виконав, ключі від квартири до житлово-експлуатаційної дільниці № 905 не передав.

Таким чином ОСОБА_1 без законних підстав, а отже самоправно займає квартиру АДРЕСА_5 .

Будь-які докази, на підтвердження протилежного, відповідачем до суду подано не було.

Відповідно до ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Встановлено, що Солом`янською районною в м. Києві державною адміністрацією ордер на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_3 відповідачу ОСОБА_1 не видавався.

Правовстановлюючі документи, що підтверджують право на проживання відповідача в зазначеній квартирі відсутні.

У спірній квартирі відповідач на реєстраційному обліку не перебуває.

З відповіді № 11436/1/8010-25 від 03 квітня 2025 року з Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , - не значиться.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на повагу до свого житла. Вказане право охоплює право займати житло, не бути виселеним чи позбавленим житла. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.

Навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа вправі сподіватися, що її виселення буде оцінене на предмет пропорційності у контексті відповідних принципів статті 8 Конвенції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 569/4373/16-ц (провадження № 14-298цс19), від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20)).

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 463/2277/20-ц (провадження № 61-2027св22) зазначено, що під час вирішення спору про право користування житловим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні, наявність згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між згаданими особами, наймачем і членами сім`ї, які проживають з ним, певного порядку користування жилим приміщенням, й інші обставини, які мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання. Оскільки відповідно до вимог закону вселення та проживання у квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім`ї наймача, в розумінні частини другої статті 64 ЖК України, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають у квартирі разом із наймачем. За змістом статті 65 ЖК України за особою не може бути визнано право користування житловим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання в іншому житловому приміщенні".

Верховний Суд зауважує, що зміст "трискладового тесту" для оцінки відповідності втручання у право особи європейським стандартам правомірності такого втручання охоплює такі критерії, які мають оцінюватися у сукупності: 1) законність втручання; 2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересом); 3) дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою, тобто необхідність в демократичному суспільстві (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 766/13376/17 (провадження № 61-20634св21)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20) зазначила, що виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.

Відповідно до частин першої та другої статті 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Згідно з частинами першою, другою статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до частини третьої статті 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Ця норма застосовується у випадках, коли особи займають приміщення без законних підстав.

Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов`язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі (постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 523/7813/20 (провадження № 61-17223св23), від 06 листопада 2024 року у справі № 752/27110/21 (провадження № 61-6435св24)).

Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Враховуючи, що відповідач самоправно зайняв квартиру АДРЕСА_3 , ордер на жиле приміщення останнім не видавався, вимога позивача про виселення відповідачів із зазначеної квартири підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 3028 гривень.

Керуючись статтями 58, 61, 109, 116 ЖК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення, - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) з квартири за адресою: АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (ЄДРПОУ 35756919, м. Київ, вул. Левка Мацієвича, 6) 3028 гривень судового збору.

Відомості про учасників провадження:

Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» - (код ЄДРПОУ 35756919, адреса: 03186, м. Київ, вул. Левка Мацієвича, 6).

Відповідач: ОСОБА_1 - ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Треті сторони:

Київська міська рада(Київська міська державна адміністрація) - (код ЄДРПОУ 22883141, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).

Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація - (код ЄДРПОУ 37378937, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 41).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та проголошено 27.07.2026

Суддя К.С. Застрожнікова