Ухвала суду № 138528102, 24.07.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6599/26

Провадження № 2-з/466/65/26

У Х В А Л А

24 липня 2026 року м.Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Білінська Г.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану по цивільній справі №466/6599/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика квартир», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Захід», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Південь», Товариства з обмеженою відповідальністю «База Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир 2.0», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Компані 2.0», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Компані 3.0» про захист прав споживачів,-

в с т а н о в и в:

21 липня 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Мошуманську Олесю Орестівну звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика квартир», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Захід», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Південь», Товариства з обмеженою відповідальністю «База Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир 2.0», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Компані 2.0», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Компані 3.0» про захист прав споживачів.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Шевченківського районного суду м. Львова - Білінській Г.Б.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану по цивільній справі №466/6599/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика квартир», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Захід», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Південь», Товариства з обмеженою відповідальністю «База Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир 2.0», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Компані 2.0», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Компані 3.0» про захист прав споживачів. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, грошові кошти та корпоративні права відповідачів у межах ціни позову (2 999 837,50 грн), а також заборонити відповідачам і будь-яким третім особам (зокрема нотаріусам та реєстраторам) розпоряджатися арештованими коштами, відчужувати чи перереєстровувати майно, змінювати склад учасників або розмір статутного капіталу підприємств до набрання рішенням суду законної сили.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом частини 3 статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями частини 1 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, в тому числі, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частина 8 статті 153 ЦПК України передбачає, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення позивача, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Слід також зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач у позовних вимог просить суд солідарно стягнути з усіх відповідачів на свою користь 1 132 896 грн авансового платежу за договором підряду, 1 851 941,50 грн пені за прострочення ремонтних робіт, а також 15 000 грн витрат на надання правової допомоги.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд ще раз наголошує, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Суд враховує, що ухвалою суду від 24 липня 2026 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження. Це передбачає проведення підготовчого засідання, під час якого учасники справи мають усі процесуальні можливості подати докази, уточнити свої позиції та надати обґрунтування щодо предмету спору.

Накладення арешту на все майно, рахунки та корпоративні права одночасно десяти суб`єктів на цій стадії є надмірним заходом. Суцільне блокування видаткових операцій та активів діючих підприємств неминуче призведе до зупинки їхньої господарської діяльності, унеможливить виплату заробітної плати працівникам, сплату податків та виконання зобов`язань перед іншими контрагентами, що порушує принцип співмірності та збалансованості інтересів сторін.

Крім того, посилання позивача на публікації у засобах масової інформації (журналістські розслідування) та наявність кримінальних проваджень щодо посадових осіб не є беззаперечними процесуальними доказами того, що відповідачі на даний час вчиняють реальні дії з приховування чи відчуження майна для ухилення від виконання рішення у цій справі про захист прав споживачів.

Доводи про солідарну відповідальність усіх дев`яти юридичних осіб підлягають встановленню та доведенню безпосередньо під час розгляду справи по суті у загальному позовному провадженні.

Враховуючи викладене, заявлені заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими вимогами, а позивачем не надано належних та допустимих доказів реального існування загрози невиконання рішення суду. Відтак підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. ст.4,149-153,260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану по цивільній справі №466/6599/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика квартир», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Захід», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир Південь», Товариства з обмеженою відповідальністю «База Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир 2.0», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Компані 2.0», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Компані 3.0» про захист прав споживачів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: Г. Б. Білінська