Постанова № 138527562, 27.07.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2845/26

Провадження № 3/314/1522/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 м. Вільнянськ Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Швець О.В.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення №2 Запорізкого РУП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі, за правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4, 124 КУпАП,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667497 від 16.05.2026, водій ОСОБА_1 , 16.05.2026 о 12:40, у с. Матвіївка по вул. Гагаріна, буд. 145, керуючи автомобілем «Mercedes» державний номер НОМЕР_2 , рухався заднім ходом та перед початком руху не впевнився у безпеці руху, унаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме автомобіль «Sens» державний номер НОМЕР_3 , який стояв припаркований позаду руху. У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Потерпілих немає. Чим порушив п.10.9 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.. 124 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667503 від 16.05.2026, водій ОСОБА_1 , 16.05.2026 о 12:40, у с. Матвіївка по вул. Гагаріна, буд. 145, керуючи автомобілем «Mercedes» державний номер НОМЕР_2 , рухався заднім ходом та перед початком руху не впевнився у безпеці руху, унаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме автомобіль «Sens» державний номер НОМЕР_3 , який стояв припаркований позаду руху, після чого з місця події поїхав. Чим порушив п.2.10 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

На адресу суду 09.06.2026 від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надійшли пояснення, відповідно до яких правопорушник не визнає себе винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП у зв`язку з тим, що жодних ушкоджень на його автомобілі немає, він не відчував поштовхів та не чув звуку удару. На момент складання матеріалів жодних свідків не залучалось, а фотографія його авто, що просто рухається по вулиці не є доказом факту зіткнення. Крім того, вказав, що його автомобіль забезпечений діючим полісом ОСЦВП АТ «СГ «ТАС» №229974241, а тому це виключає для правопорушника фінансовий чи інший сенс заперечувати аварію.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

У зв`язку з тим, що вказані правопорушення вчинені однією і тією ж особою і підлягають одночасному розгляду одним і тим же органом, зазначені справи слід об`єднати в одне провадження, матеріали справ про адміністративні правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667497 від 16.05.2026 (справа №314/2845/26), за протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №667503 від 16.05.2026 (справа № 314/2846/26), та присвоїти єдиний номер справи № 314/2845/26.

У судовому засіданні 08.07.2026 потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що особисто не бачила, як ОСОБА_1 скоїв ДТП, про це їй повідомила сусідка.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , 27.07.2026 надав суду заяву, в якій свою провину у скоєнні ДТП визнав у повному обсязі, однак зазначив, що умислу залишати місце ДТП не мав, оскільки не відчув зіткнення транспортних засобів.

Крім того, 08.07.2026 на адресу суду надійшли пояснення свідка ОСОБА_3 , у яких остання вказала, що 16.05.2026 перебувала в салоні автомобіля разом з ОСОБА_1 , під час виконання маневру руху заднім ходом жодного зіткнення, удару чи звуку тертя, які б свідчили про контакт з іншим транспортним засобом не було. На автомобілі відсутні пошкодження, вказала, що вважає свідчення власника іншого транспортного засобу суб`єктивними та такими, що базуються лише на припущеннях.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667497 від 16.05.2026 та ЕПР1 №667503 від 16.05.2026, які складені щодо ОСОБА_1 , рапорт чергового поліцейського, схему місця ДТП, пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , фототаблицю, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Положеннями ст. 122-4 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Щодо вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП ОСОБА_1 слід зазначити таке.

У судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_1 , 16.05.2026 о 12:40, у с. Матвіївка по вул. Гагаріна, буд. 145, керуючи автомобілем «Mercedes» державний номер НОМЕР_2 , рухався заднім ходом та перед початком руху не впевнився у безпеці руху, унаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме автомобіль «Sens» державний номер НОМЕР_3 , який стояв припаркований позаду руху, чим порушив п. 10.9 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 є всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Щодо наявності події та складу адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає про таке.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, органом поліції надано ті ж самі докази та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 667503 від 16.05.2026.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, полягає у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Тобто залишення місця пригоди умисною дією, за якої особа має усвідомлювати свою причетність до пригоди.

В судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1 та відеозапису з місця події, судом встановлено, що умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди він не мав, оскільки взагалі не відчув, що така пригода мала місце, про що свідчить також його подальша поведінка. Будь-яких належних доказів на підтвердження протилежного, матеріали справи не містять.

Таким чином, під час судового розгляду справи також беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 мав умисел на залишення місця ДТП не знайшло свого підтвердження.

За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Виходячи зі змісту диспозиції ст. 122-4 КУпАП, для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.

Водночас умислу на вчинення адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП в діях ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Оскільки склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, то відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу правопорушення загалом.

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних, достатніх та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів.

У цій же справі такі достатньо переконливі, чіткі і узгоджені між собою висновки чи неспростовні презумпції факту події та складу правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, з огляду на викладене вище, відсутні.

Отже, вина водія у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не доведена достатніми доказами поза розумним сумнівом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Викладене вище дає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, оскільки відповідно до вимог ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124-4, 124, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження, матеріали справ про адміністративні правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667497 від 16.05.2026 (справа №314/2845/26), за протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №667503 від 16.05.2026 (справа № 314/2846/26), та присвоїти єдиний номер справи № 314/2845/26.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. (UA708999980313000149000008001, отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька область/21081300, код ЄРДПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі в розмірі 665,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя О.В. Швець

27.07.2026