Ухвала суду № 138527472, 23.07.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/2435/26

Номер провадження 1-кс/305/266/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

23.07.2026 м. Рахів

Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026071140000292 від 22.07.2026 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

встановив:

До суду 23.07.2026 надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Доводи клопотання зводяться до такого.

1. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини, місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

2. Обставини підозри підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема повідомленням командування військової частини, матеріалами службового розслідування, документами щодо проходження військової служби та іншими матеріалами в їх сукупності.

3. Наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

4. Застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 просили задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав, застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисник ОСОБА_6 вважає, що підозра є обґрунтованою, дійсно підозрюваний залишив військову частину, ризики наявні, просив застосувати безальтернативний запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначення застави у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів.

Підозрюваний ОСОБА_5 ствердив, що просить визначити йому заставу в мінімальному розмірі. Стосовно свого майнового стану пояснив, що не має майна, транспортного засобу та інших матеріальних цінностей.

При вирішенні питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення (1), наявності заявлених у клопотанні ризиків (2), можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу (3), а в разі наявності підстав для застосування запобіжного заходу - чи визначати заставу і в якому розмірі, та які обов`язки необхідно покласти на підозрюваного (4).

Слідчий суддя заслухав учасників, дослідив клопотання та додані матеріали і встановив таке.

1. Кримінальне процесуальне законодавство України не містить поняття «обґрунтованої підозри», однак усталеною практикою ЄСПЛ визначено, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

ОСОБА_5 підозрюється у тому, що будучи військовослужбовцем Збройних Сил України на посаді старшого стрільця-вогнеметника 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , та перебуваючи у відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через особисту недисциплінованість, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу безпосереднього командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану перебуваючи на території табірного збору військової частини НОМЕР_2 , який розташований поблизу АДРЕСА_2 , 17.02.2026 самовільно залишив місце проходження військової служби та без поважних причин, до 19.02.2026, не прибув до місця розташування військової частини НОМЕР_1 . У подальшому ОСОБА_5 був незаконно відсутній без поважних причин на військовій службі з 17.02.2026 до моменту його затримання 23.07.2026 працівниками поліції у м. Рахів Закарпатської області, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність із проходженням військової служби.

Письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 23.07.2026 о 10:20 год, затриманий він о 09:20 год 23.07.2026, тому строки затримання без ухвали слідчого судді та до повідомлення про підозру стороною обвинувачення не порушено.

Обґрунтованість підозри підтверджується дослідженими слідчим суддею документами - повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 07.03.2026, актом та іншими матеріалами службового розслідування від 04.03.2026.

Отже, описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 407 КК України, і такі докази є достатніми для застосування запобіжного заходу.

Водночас, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні слідчим зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, можлива наявність інших ризиків не обґрунтована і слідчим суддею питання про їх наявність не вирішується.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється тим, що ОСОБА_8 , усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років може переховуватись від органу досудового розслідування, крім того, ухилявся від військової служби, а також його було затримано при спробі незаконного перетину державного кордону України.

Наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків, зокрема на осіб, що проходили військову службу разом із ним, з метою можливої зміни вже даних показань у кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань. Такий ризик залишається актуальним аж до безпосереднього допит свідків у суді.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ґрунтується на можливості особисто або через інших військовослужбовців знищити документи, що мають значення для кримінального провадження, а також умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень у клопотанні не обґрунтовано взагалі.

Обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків, окрім ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

3. Неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, обґрунтовано стороною обвинувачення тими ж доводами.

Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов`язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи та статті 183 КПК України про те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Однак, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою).

Президентом України 24.02.2022 видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані документи, з урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

4. Розмір застави підозрюваному та покладені обов`язки визначаються слідчим суддею з урахуванням ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обставин кримінального правопорушення, ролі підозрюваного у ньому, його майнового стану та наявних ризиків.

Роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні полягає в тому, що він є його єдиним виконавцем.

Майновий стан ОСОБА_5 характеризується наявністю відсутністю стабільного щомісячного доходу, не надано сторонами інформації про наявність у власності підозрюваного нерухомого та рухомого майна, грошових активів, транспортних засобів тощо, підозрюваний наявність такого майна заперечив.

Необхідно врахувати, що підозрюваний є мешканцем іншої області.

Слідчий суддя не користується правом, визначеним абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати розмір застави під час дії воєнного стану у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України.

З урахуванням наведених відомостей, застава підлягає визначенню в максимальному розмірі, передбаченому законодавством за злочини даної категорії (від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Доводів та доказів про те, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання покладених обов`язків, стороною обвинувачення не надано.

В разі внесення застави підозрюваного необхідно і достатньо зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов`язки, передбачені пунктами 2-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтею 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 09:20 год 20.09.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 266 240 грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу: кошти застави ОСОБА_5 , згідно з ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 23.07.2026 по справі № 305/2435/26).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному слідчим суддею.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк по 20.09.2026 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони;

- не відлучатись за межі м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 27.07.2026 о 08:20 год.

Слідчий суддя ОСОБА_9