Ухвала суду № 138526001, 20.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7565/26

Номер провадження 1-кс/711/2339/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року

м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026250000000031 від 22.04.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тернова Чугуївського району Харківської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх літей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн. Покласти на підозрюваного, обов`язки, передбачені п.п.1-4, 8, ч.5 ст.194 КПК України.

Клопотання мотивує тим, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026250000000031 від 22.04.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.

У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 почав діяти воєнний стан, строком на 30 діб.

У подальшому, воєнний стан на території України продовжувався, відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджених відповідними Законами України, тобто воєнний стан розпочався та діє на всій території України по цей час.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Національного університету цивільного захисту України, затвердженого наказом ДСНС № 246 26.05.2016 (у редакції наказу ДСНС № 1219 від 20.11.2024) (далі - Статут), Національний університет цивільного захисту України (далі - Університет), утворений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 290-р від 25.05.2006, є закладом вищої освіти IV рівня акредитації державної форми власності, правонаступником Академії цивільного захисту України та підпорядковується Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом Статуту 1.2 Університет знаходиться за адресою: вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси, Черкаська область.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту структура Університету, статус і функції його структурних підрозділів визначаються цим Статутом та положеннями про відповідні структурні підрозділи.

Згідно з пунктами 8.5 та 8.6 Статуту фінансове забезпечення діяльності Університету здійснюється за рахунок асигнувань загального та коштів спеціального фондів державного бюджету, за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством України, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень. Університет розпоряджається власними та іншими надходженнями, одержаними від надання дозволених чинним законодавством України платних послуг. Таке розпорядження включає право придбання майна та його використання на підставі договорів тощо.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про відділ електронних комунікацій центру інформатизації, електронних комунікацій та кібербезпеки Університету (далі - Положення), зазначений відділ є структурним підрозділом Університету для забезпечення впровадження та функціонування електронних комунікацій, інформаційно-комунікаційних систем та інформаційних систем в Університеті.

Згідно з пунктом 1.2 Положення відділ безпосередньо підпорядковується начальнику центру навчально-інформаційних технологій, електронних комунікацій та кібербезпеки Університету.

Відповідно до пункту 1.4 Положення у свої діяльності відділ керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, державними стандартами України з питань інформатизації, цифровізації та технічного захисту інформації, нормативними документами Адміністрації Держспецзв`язку та захисту інформації України, нормативними документами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Статутом Університету, наказами та розпорядженнями ректора Університету, Положенням про технічний захист інформації в Університеті, Положенням центру навчально-інформаційних технологій, електронних комунікацій та кібербезпеки, правилами внутрішнього розпорядку, а також цим Положенням.

Згідно з пунктами 7.1, 7.5 7.10 Положення відділу очолює начальник відділу, який призначається та звільняється з посади наказом Університету, за погодженням з ДСНС України. Начальник відділу здійснює керівництво діяльністю відділу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ задач і функцій. Організовує роботу відділу згідно з планами роботи, контролює їх виконання. Здійснює контроль за роботою особового складу відділу. Постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю. Забезпечує дотримання особовим складом відділу вимог Закону України «Про охорону праці», техніки безпеки та додержання ними правил внутрішнього розпорядку. Несе відповідальність за дотримання конфіденційності щодо персональних даних, які йому було довірено або які стали відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків. Сприяє забезпеченню реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у межах свої повноважень. Розробляє посадові інструкції особового складу відділу і подає їх у встановленому порядку на затвердження. Здійснює контроль за виконанням вимог охорони праці особовим складом відділу. Здійснює контроль за виконанням вимог антикорупційного законодавства особовим складом розділу. Забезпечує ефективне впровадження системи внутрішнього контролю у відділі, проведенню заходів щодо покращення роботи та управління ризиками. Начальник відділу повинен знати: закони України, що стосуються діяльності ДСНС та Університету, акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність відповідної сфери діяльності, правила ділового етикету, державну ділову мову, правила та норми охорони праці та пожежної безпеки. Начальник та особовий склад відділу несуть відповідальність за порушення законодавства, недотримання законів, що стосуються їх діяльності, неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення службової та виконавської дисципліни, порушення норм етики поведінки і обмежень, пов`язаних із прийняттям на службу та її проходженням. За порушення, допущені під час виконання посадових обов`язків начальник і особовий склад відділу несуть відповідальність установлену законом. Начальник відділу несе персональну відповідальність за організацію та результати своєї діяльності. Начальник відділу відповідає за стан дисципліни та законності у відділі. Начальник відділу відповідає за стан соціально-гуманітарної роботи у відділі.

Відповідно до пункту 1 типової угоди про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеної 21.09.2020 між Національним університетом цивільного захисту України та провідним інженером відділу інформаційно-технічного забезпечення навчання центру навчально-інформаційних технологій та телекомунікаційних систем Національного університету цивільного захисту України ОСОБА_5 , останній має безпосередній зв`язок зі зберіганням переданих йому матеріальних цінностей, бере на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання ввірених йому матеріальних цінностей і у зв`язку з викладеним зобов`язується:

а) бережно ставитися до переданих йому на зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходів щодо запобігання збитків;

б) своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства, установи, організації про всі обставини, які загрожують зберіганню ввірених йому матеріальних цінностей;

в) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей;

г) брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

Відповідно до пункту 5 указаної типової угоди про повну індивідуальну матеріальну відповідальність дія цієї угоди розповсюджується на весь час роботи з ввіреними робітнику матеріальними цінностями підприємства, установи, організації.

ОСОБА_5 наказом № 249 від 01.09.2020 призначений на посаду провідного інженера відділу інформаційно-технічного забезпечення навчання центру навчально-інформаційних технологій та телекомунікаційних систем Університету.

Наказом № 369 від 01.08.2023 ОСОБА_5 призначений на посаду провідного інженера відділу інформаційно-технічного забезпечення навчання центру навчально-інформаційних технологій та систем електронних комунікацій Університету.

Наказом № 353 від 06.07.2024 ОСОБА_5 призначений на посаду провідного інженера відділу систем електронних комунікацій центру навчально-інформаційних технологій, електронних комунікацій та кібербезпеки Університету.

Наказом № 2 від 02.01.2025 ОСОБА_5 призначений на посаду начальника відділу електронних комунікацій центру інформатизації, електронних комунікацій та кібербезпеки Університету.

Таким чином, у силу займаної посади та покладених службових обов`язків, ОСОБА_5 відповідно до ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, що постійно обіймає посаду в органі державної влади, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Університетом укладено з ФОП ОСОБА_6 договір про закупівлю товарів за державні кошти № 234 від 22.07.2024, а саме ноутбуків Lenovо ThinkBook 16 G6 ABP Arctic Grey (21KK003WRA), вартістю 26 112 грн за одну штуку, у кількості 35 штук, загальною вартістю 913 920 грн.

Відповідно до акту введення в експлуатацію основних засобів № 24-1916 від 01.12.2024 зазначені ноутбуки Lenovо ThinkBook 16 G6 ABP Arctic Grey (21KK003WRA), у кількості 35 штук, передано ОСОБА_5 , у тому числі передано 18 ноутбуків «Lenovo ThinkBook 16 G6 ABP Arctic Grey (21KK003WRA)» із заводськими номерами (номери в паспорті): PW0A4R6 0 (інв.номер 101460139), PW0A4R8 C (інв.номер 101460140), PW0A4R6 6 (інв.номер 101460141), PW0A4R8 0 (інв.номер 101460144), PW0A4R8 W (інв.номер 101460145), PW0A4R6 2 (інв.номер 101460146), PW0A4R8 T (інв.номер 101460149), PW0A4R8 R (інв.номер 101460153), PW0A4R5 Z (інв.номер 101460156), PW0A4R8 6 (інв.номер 101460159), PW0A4R8 Z (інв.номер 101460161), PW0A4R7 P (інв.номер 101460165), PW0A4R6 1 (інв.номер 101460168), PW0A4R7 B (інв.номер 101460170), PW0A4R9 5 (інв.номер 101460171), PW0A4R8 M (інв.номер 101460142), PW0A4R4 Y (інв.номер 101460151), PW0A4R7 W (інв.номер 101460158).

У подальшому ОСОБА_5 , маючи безперешкодний доступ до вказаних вище 18 ноутбуків «Lenovo ThinkBook 16 G6 ABP Arctic Grey (21KK003WRA)», у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, заволодів ними та зберігав у невстановленому місці та частину з них зберігав за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наказу Університету № НС-612/88 від 16.12.2025 проведено річну суцільну інвентаризацію, за результатами якої 26.12.2025 складено протокол, відповідно до якого лишків і нестач, у тому числі комп`ютерної техніки, не виявлено.

Однак, на підставі наказу Університету № НС-123/88 від 16.03.2026 «Про проведення службового розслідування та призначення комісії» проведено службове розслідування з метою з`ясування причин та обставин виникнення нестачі комп`ютерної техніки, перевірки дотримання встановленого порядку обліку, зберігання та використання матеріальних цінностей, а також встановлення можливих винних осіб.

ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності під час проведення службового розслідування повернув до Університету 3 ноутбуки «Lenovo ThinkBook 16 G6 ABP Arctic Grey (21KK003WRA)» із заводськими номерами (номери в паспорті): PW0A4R8 M (інв.номер 101460142), PW0A4R4 Y (інв.номер 101460151), PW0A4R7 W (інв.номер 101460158), загальною вартістю 78 336 грн, які незаконно безоплатно утримував та використовував за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеного службового розслідування встановлено факт нестачі комп`ютерної техніки (ноутбуків) у кількості 15 ноутбуків «Lenovo ThinkBook 16 G6 ABP Arctic Grey (21KK003WRA)» із заводськими номерами (номери в паспорті): PW0A4R6 0 (інв.номер 101460139), PW0A4R8 C (інв.номер 101460140), PW0A4R6 6 (інв.номер 101460141), PW0A4R8 0 (інв.номер 101460144), PW0A4R8 W (інв.номер 101460145), PW0A4R6 2 (інв.номер 101460146), PW0A4R8 T (інв.номер 101460149), PW0A4R8 R (інв.номер 101460153), PW0A4R5 Z (інв.номер 101460156), PW0A4R8 6 (інв.номер 101460159), PW0A4R8 Z (інв.номер 101460161), PW0A4R7 P (інв.номер 101460165), PW0A4R6 1 (інв.номер 101460168), PW0A4R7 B (інв.номер 101460170), PW0A4R9 5 (інв.номер 101460171), які обліковуються за матеріально відповідальною особою ОСОБА_5 , вартістю згідно з інвентаризаційним описом необоротних активів від 21.04.2026 на загальну суму 391 680 грн, без врахування трьох повернутих ноутбуків.

Таким чином, ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у період з 26.12.2025 по 11.03.2026, будучи службовою особою Університету, а також матеріально відповідальною особою, діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснив незаконне заволодіння 15 ноутбуками «Lenovo ThinkBook 16 G6 ABP Arctic Grey (21KK003WRA)» із заводськими номерами (номери в паспорті): PW0A4R6 0 (інв.номер 101460139), PW0A4R8 C (інв.номер 101460140), PW0A4R6 6 (інв.номер 101460141), PW0A4R8 0 (інв.номер 101460144), PW0A4R8 W (інв.номер 101460145), PW0A4R6 2 (інв.номер 101460146), PW0A4R8 T (інв.номер 101460149), PW0A4R8 R (інв.номер 101460153), PW0A4R5 Z (інв.номер 101460156), PW0A4R8 6 (інв.номер 101460159), PW0A4R8 Z (інв.номер 101460161), PW0A4R7 P (інв.номер 101460165), PW0A4R6 1 (інв.номер 101460168), PW0A4R7 B (інв.номер 101460170), PW0A4R9 5 (інв.номер 101460171), якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальні збитки державним інтересам в особі Національного університету цивільного захисту України у вигляді нестачі майна на суму 391 680 грн, що є великими розмірами.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Тернова Чугуївського району Харківської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, батько трьох дітей, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимий.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

-протоколом обшуку в Національному університеті цивільного захисту України;

-матеріалами службового розслідування щодо з`ясування причин та обставин виникнення нестачі комп`ютерної техніки, перевірки дотримання встановленого порядку обліку, зберігання та використання матеріальних цінностей, а також встановлення можливих винних осіб;

-типовою угодою про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

-договором про закупівлю товарів за державні кошти;

-актом введення в експлуатацію основних засобів;

-матеріалами виконаних доручень оперативним підрозділом;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави пов`язана з тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким відповідно ст.12 КК України. У разі доведення вини, підозрюваному загрожує покарання на строк від 5 до 8 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, що є достатнім стимулюючим фактором переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5, ч.1 ст.177 КПК України.

КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваної особи кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тим паче в умовах правового режиму воєнного стану.

При цьому, слід врахувати, що вказане корупційне кримінальне правопорушення, було вчинене в умовах воєнного стану, що для нашого сьогодення є неприпустимим та аморальним. Усвідомлюючи резонансність вказаного кримінального провадження, настання можливої відповідальності, підозрюваний, будучи без запобіжного заходу, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Викладене у своїй сукупності є достатніми мотивуючими факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування і суду та свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

Серед іншого, причетність підозрюваного доводиться показаннями свідка ОСОБА_10 . Також із матеріалів досудового розслідування вбачається необхідність у проведенні допиту осіб, зокрема працівників Національного університету цивільного захисту України, залучення експерта для проведення експертних досліджень, з метою з`ясування обставин провадження та перевірки отриманих доказів. Крім того, із окремих доказів вбачається ймовірна причетність інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_5 ознайомлений із висновком службового розслідування і йому відомий склад комісії та зміст пояснень працівників Національного університету цивільного захисту України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Враховуючи викладене, підозрюваний може незаконно впливати на свідків та в тому числі осіб, які на цей час числі ще не допитані і експерта чи експертів шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показань або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому. Викладені обставини вказують про наявність ризику, який передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваними штучних доказів та підбурюванні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих підозрюваним захисних версій.

Із урахуванням зазначених ризиків, які виникли внаслідок дій підозрюваного, жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, окрім як застава, не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.

Кримінальне правопорушення, що розслідується у даному кримінальному провадженні є тяжким корупційним, відповідно до примітки до ст.45 КК України.

Слід зазначити, що корупція являє собою пряму загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства. Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства. Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток держави.

Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави.

Зазначене вище слід враховувати у даному конкретному випадку при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжного заходу. Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні обумовлюється значенням належного функціонування державних інституцій та серйозними наслідками для суспільства вцілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті ст.178 КПК України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що підозрюваний, працездатний, раніше не судимий, характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують його як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень.

За таких обставин, виключно запобіжний захід у вигляді застави зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.

А тому, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, беручи до уваги аморальність вчинення кримінального правопорушення у період дії правового режиму воєнного стану, виключно запобіжний захід у вигляді застави в розмірі не менше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн. зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.

Саме такий запобіжний захід на думку органу досудового розслідування буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Вказані обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до сторони обвинувачення або до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за обвинуваченого.

Разом з тим, прокурор вважає за необхідне, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає м. Черкаси Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- заборонити спілкування із свідком ОСОБА_10 , а також працівниками Національного Університету цивільного захисту України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до підрозділів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки право підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості

в оцінці порушень цінностей суспільства - рішення № 11036/03 від 18.03.2008 у справі «Ладен проти Польщі» (Laden v. Poland).

Таким чином, оцінивши сукупність усіх обставин у кримінальному провадженні, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, сторона обвинувачення приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді застави буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам у даному випадку, оскільки лише такий запобіжний захід буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З урахуванням вищевикладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, контролю за місцем перебування підозрюваного, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків з метою схилення до надання неправдивих показань у цьому кримінальному проваджені або іншим чином вплинути на них, прокурор просить задовольнити клопотання.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026250000000031 від 22.04.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. 17.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.4 ст.191 КК України. Вважає наявними перелічені у клопотанні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5, ч.1 ст.177 КПК України. Просить задовольни клопотання застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн. Покласти на підозрюваного, обов`язки, передбачені п.п.1-4, 8, ч.5 ст.194 КПК України.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Вважає підозру необґрунтованою. Просить обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання чи домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримує думку адвоката.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану у великих розмірах.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

При цьому, слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

На підставі розумної оцінки сукупності наданих доказів, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні зв`язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення існує, та з урахуванням сукупності наданих доказів, слідчий суддя вбачає причетність ОСОБА_5 до подій розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, та обґрунтованість врученої підозри на даній стадії кримінального провадження, що є однією із складових для застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики.

Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично сторона захисту дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування, що є на цей час передчасним.

При цьому слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Також слід звернути увагу, що відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Перевірка доводів та заперечень сторони захисту щодо пред`явленої підозри, їх підтвердження чи спростування, є завданням подальшого досудового розслідування.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення у клопотанні, та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає наступне.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави сторона обвинувачення у поданому клопотанні та в судовому засіданні посилалася на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому в провину злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, у зв`язку з цим останній усвідомлюючи суворість покарання, передбаченого за інкриміноване кримінальне правопорушення, у разі необрання запобіжного заходу, матиме реальну можливість змінити місце проживання, а тому існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Що стосується ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що органом досудового розслідування ще перевіряються та встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а тому, перебуваючи на волі підозрюваний, будучи обізнаним про місцезнаходження таких речей, зможе їх знищити або спотворити.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, причетність підозрюваного доводиться показаннями свідка ОСОБА_10 . Також із матеріалів досудового розслідування вбачається необхідність у проведенні допиту осіб, зокрема працівників Національного університету цивільного захисту України, залучення експерта для проведення експертних досліджень, з метою з`ясування обставин провадження та перевірки отриманих доказів. Крім того, із окремих доказів вбачається ймовірна причетність інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні. Підозрюваний ОСОБА_5 ознайомлений із висновком службового розслідування і йому відомий склад комісії та зміст пояснень працівників Національного університету цивільного захисту України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Враховуючи викладене, підозрюваний може незаконно впливати на свідків та в тому числі осіб, які на цей час числі ще не допитані і експерта чи експертів шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показань або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому. Викладені обставини вказують про наявність ризику, який передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.

При цьому, слід зазначити, що ризик впливу на свідків у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі покази отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту в судовому засіданні, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку ст. 225 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання ними під час судового розгляду показань й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок ймовірного впливу на них це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

В той же час, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведено існування можливості іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що під час розгляду поданого клопотання, стороною обвинувачення доведено, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.п.1, 2 3, ч.1 ст.177 КПК України. Саме встановлені ризики мають доведену ймовірність реалізації.

Слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України та встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп.«а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

З урахуванням досліджених в судовому засіданні обставин кримінального провадження, вагомість наданих доказів та їх взаємозв`язок, а також характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 (має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, характеризується позитивно за місце проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася), слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначені слідчим та прокурором ризики не є винятковими та не виправдовують застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави. Також варто врахувати при обрані запобіжного заходу і поведінку підозрюваного, часткове погодження із доводами клопотання та необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що слідує із доводів сторони захисту для цілей кримінального провадження.

При цьому враховано проживання останнього в м.Черкаси, наявність на утриманні трьох дітей, їхнє віддалене проживання, а тому доцільність застосування значної суми коштів як застави не доведена, що узгоджується із положенням КПК, яка дає можливість застосування менш обтяжуючого запобіжного заходу, в даному випадку домашній арешт, який по своїй суті прирівнюється до тримання під вартою.

Разом з тим, слідчий суддя критично оцінює надані в судовому засідання рапорти від 31.03.2026, 09.04.2026 та 16.04.2026, які складені начальником відділу електронних комунікацій центру інформації електронних комунікацій та кібербезпеки ОСОБА_5 , оскільки відсутнє погодження керівника та відповідна їхня реєстрація та рішення по них.

Згідно з вимогами ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим чи прокурором обґрунтування клопотання.

На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам у цьому кримінальному провадженні можливо шляхом застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Обираючи даний вид запобіжного заходу, слідчим суддею проаналізовані застосування всіх їх видів для використання в конкретному випадку до підозрюваного ОСОБА_5 в кримінальному провадженні за №№42026250000000031.

Відповідно до положень ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення та характеризуючих даних про особу підозрюваного існуючі ризики у даному кримінальному провадженні можливо убезпечити, шляхом застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, з покладенням відповідних забезпечувальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які на переконання слідчого судді зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків на даній стадії досудового розслідування.

Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 про те, що у разі невиконання покладених на нього слідчим суддею обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026250000000031 від 22.04.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.09.2026, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов`язати:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом (залежно від стадії розгляду);

-заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора та/чи слідчого в період часу із 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-заборонити спілкування із свідком ОСОБА_10 , а також працівниками Національного Університету цивільного захисту України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 щодо кримінального провадження №42026250000000031 від 22.04.2026;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.09.2026, включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого перебування у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров`я в умовах воєнного стану.

В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця перебування з метою перебування останньої в укритті.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Визначити строк дії ухвали до 14.09.2026, включно.

Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та слідчому.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено та проголошено 23.07.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1