Ухвала суду № 138525941, 27.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2960/26

381/3638/26

УХВАЛА

Іменем України

27 липня 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

Головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куліковських А.В.,

розглянувши клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Санцевич Вікторії Володимирівни про зобов`язання позивача надати суду для огляду оригінали електронних доказів у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 05 липня 2026 року відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Фастівський міськрайонний суд Київської області від 15 липня 2026 року відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Санцевич В.В. про витребування доказів, що надійшло до суду 13.07.2026 через систему «Електронний Суд».

27.07.2026 від представника відповідача адвоката Санцевич В.В. надійшло клопотання про зобов`язання позивача надати суду для огляду оригінали електронних доказів.

Дослідивши матеріали справи та вказане клопотання зазначаю про таке.

У цій справі Фастівський міськрайонний суд Київської області 15.07.2026 постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Суд встановив, що клопотання представника відповідача, що надійшло 27.07.2026 та розглядається судом, містить вимогу про зобов`язання позивача надати суду для огляду оригінали електронних доказів, стосовно яких представник відповідача заявляла клопотання про витребування і суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

Ухвала суду мотивована тим, що заявник не надав суду доказів щодо вжитих ним заходів для отримання цих доказів самостійно та щодо причин неможливості самостійного отримання цих доказів.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги цього клопотання фактично є тотожними клопотанню представника відповідача про витребування доказів від 13.07.2026.

Також клопотання представника відповідача містить вимоги про зобов`язання позивача до вчинення певних дій, однак цивільне процесуальне законодавство не містить приписів щодо наявності у суду такого обов`язку чи повноважень.

З огляду на викладене суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства ? суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду.

Він нівелює можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги, а на відповідача обов`язок їх спростування у разі незгоди з ними.

Учасники справи на власний розсуд розпоряджаються своїми правами та несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.

Зміст вказаних норм процесуального права та наявні між сторонами справи матеріально-правові відносини свідчать, що відповідач як сторона правочину (договору кредиту) має можливість самостійно отримати та надати суду зазначені у клопотанні докази.

Докази протилежного представник відповідача суду не надав.

Крім цього, суд роз`яснює, що відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Крім цього, відповідно до ст. 148 ЦПК України, за зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки суд встановив, що подане представником відповідача клопотання подане для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, тому вважаю наявними правові підстави для залишення цього клопотання без розгляду.

Керуючись ст. 258-261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Залишити без розгляду клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Санцевич Вікторії Володимирівни про зобов`язання позивача надати суду для огляду оригінали електронних доказів у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК