Рішення № 138525494, 22.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34033/25

Провадження № 2/127/7739/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

22 липня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 з позовом до суду звернулося ТОВ «Бізнес Позика», яке просило стягнути зі ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором № 505081-КС-002 про надання кредиту від 31.07.2024 року, що становить 110101,2 грн, що складається з:- суми прострочених платежів по тілу кредиту 33003,94 грн;- суми прострочених платежів по процентах 72577,38 грн;- суми прострочених платежів за комісією 4519,88 грн. Мотивувало тим, що 31.07.2024 сторони уклали договір №505081-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до кредитного договору та додаткового договору відповідач отримав грошові кошти у загальному розмірі 44000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, але зобов`язання не виконує, чим порушує законні права позивача.

Ухвалою суду від 29.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.01.2026 судом вирішено закрити підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

При зверненні до суду представник просив розгляд справи здійснити у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, проти заочного порядку вирішення спору не заперечував.

Відповідач у встановлений судом строк відзив не подав. Враховуючи неявку відповідача, який був належно повідомлений про місце, дату та час судового засідання та не повідомив про причини неявки, відсутність відзиву, суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити рішення в порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Суд дослідивши надані докази установив, 31.07.2024 ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 підписали пропозицію (оферту) на укладення договору №505081-КС-002 про надання кредиту. Згідно якого кредитодавець надає позичальнику кошти у сумі 30000 грн. Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти сплативши проценти за користування кредитом. Строк кредитування склав 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,5%, фіксована. Комісія за надання кредиту склала 4500 грн. Орієнтована загальна вартість кредиту складає 88923,36 грн. Загальні витрати за кредитом: 58923,36 грн. Вказаний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 21-26). Додатково відповідачем надано свої особисті дані та документи, а саме копію паспорту (а.с. 51-53).

На виконання умов договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» передало ОСОБА_3 кредитні кошти у сумі 30000 грн., що підтверджується довідкою щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 44).

У серпні 2024 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №505081-КС-002 про надання кредиту від 31.07.2024 року.

Так сторони погодили, що сума неповернутого кредиту становить 30000 грн; кредит збільшується на 14 000 грн у строки та на умовах викладених у договорі, загальна сума становить 44000 грн, комісія складає 2100 грн.

На виконання умов додаткового договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» перерахувало ОСОБА_3 кредитні кошти у сумі 14000 грн., що підтверджується довідкою щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 44 звор. стор.).

Згідно розрахунку заборгованість склала 110101,2 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 33003,94 грн; суми прострочених платежів по процентах 72577,38 грн; суми прострочених платежів за комісією 4519,88 грн.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до положень частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Не дивлячись на те, що законодавством встановлена свобода договору, його положення не повинні суперечити законодавчо встановленим обмеженням. Якщо договір або його положення суперечать законодавству, той факт, що сторони добровільно підписали такий договір, не може свідчити про легалізацію такого договору або відповідного положення.

Колегія суддів ВП ВС у п. 25 постанови по справі №363/1834/17 зауважила, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 (пункти 7.6-7.10)).

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі №363/1834/17).

Суд дослідивши надані докази прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з тих підстав, ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір при цьому погодили усі його істотні умови. Відповідач прострочив взяті на себе зобов`язання у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача проте частково у сумі 105581,32 грн, з яких: 33003,94 грн заборгованість за тілом кредиту, 72577,38 грн проценти.

Суд вважає, що нарахування комісії є додатковим тягарем для відповідача, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у вказаній частині, а саме у сумі 4519,88 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 2322,95 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст.1048,1049,1050,1052 ЦК України, керуючись ст. ст.12,13,76-78,141, 247, 258,263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №505081-КС-002 про надання кредиту від 31.07.2024, що становить 105581 (сто п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят одну) гривню 32 копійок, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 33003,94 грн та 72577,38 грн заборгованості за процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2322 (дві тисячі триста двадцять дві) гривні 95 копійок судових витрат.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», адреса: вул. Л.Українки, 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 27.07.2026

Суддя: