Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 214/982/26
2/214/2684/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
24 липня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області області у складі:
головуючого - судді Гриня Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Гайдученко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказана позовна заява.
Відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 25646,00 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Ухвалою суду від 07.11.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
24.07.2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Вершиніної О.М. надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що твердження позивача про належне укладення договору є не доведеним, з позовними вимогами, що викладені позивачем не погоджуються з наступних підстав. Посилаються на те, що відповідач, не підписувала жодного Кредитного договору, та не накладала електронно-цифровий підпис на договорі. Ніяких документів не отримувала та особистого кабінету не реєструвала. На рахунки відповідача не надходили кошти в сумах, які вказані у позові. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу, не додано доказів: що особа була належним чином ідентифікована під час реєстрації в системі фінансової установи (наприклад, через BankID, не надано фото ідентифікаційних документів, введення персональних даних, що відповідають паспорту). Також зазначають, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту видачі відповідачу грошових коштів в порядку виконання кредитних договорів. Вважають, що в матеріалах справи відсутні будь-які виписки за картковими чи банківськими рахунками відповідача, які б могли підтвердити факт зарахування коштів на його рахунок. Крім того наголошують, що Кредитний Договір №2107859483844 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем було укладено 19.03.2021 року. Водночас позовна заява про стягнення заборгованості за Кредитним договором надійшла до суду лише 02.02.2026 року. Таким чином, відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України строк загальної позовної давності сплив 19 березня 2024 року, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги не можуть підлягати задоволенню.
Представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду відповідь на відзив, звертає увагу суду на те, що відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на нібито неотримання (недоведеність) факту перерахування кредитних коштів на його банківськукартку. Позивач не погоджується з зазначеними доводами, оскільки вони є суперечливими та спростовуються наявними у справі доказами. Як вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості, відповідач здійснив платіж у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, тобто вчинення такого платежу свідчить про фактичне визнання відповідачем існування договірних правовідносин між сторонами, а також підтверджує факт отримання ним кредитних коштів. Очевидно, якби відповідач не визнавав кредитні правовідносини з первісним кредитором, то він би не вносив платежі для погашення заборгованості за кредитом. Отже, сукупність наведених обставин, зокрема здійснення платежу, свідчить просуперечливість позиції відповідача та підтверджує факт укладення кредитного договору і отримання ним грошових коштів. Щодо строків позовної давності зазначає, що 19.03.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2107859483844, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. «Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 19.03.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір №2107859483844 про надання фінансових послуг "Стандатний", відповідно до якого відповідачці було надано кредиту в сумі 3000,00 грн (а.с.14-18 копія договору, а.с.22-25 паспорт споживчого кредиту).
Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3000.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:
а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).
д) тип процентної ставки фіксована.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3000,00 грн, дана обставина підтверджується листами ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей» (а.с.33.).
Як убачається із кредитного договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису, зокрема відповідачкою договір підписано одноразовим ідентифікатором Н5.
Отже, договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.
01.12.2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 1-12, у відповідності до умов якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" передав (відступив) ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" прийняв належні ТОВ "Служба миттєвого кредитування" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.42-50 копія договору з доданками).
10.01.2023 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" передав (відступив) ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" прийняв належні ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.67-77 копія договору з додатками).
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2107859483844 від 19.03.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50496,80 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -3000,00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -
47496,80 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з
моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн.
- Заборгованість за комісіями 0,00 грн.
- Інфляційні збитки 0,00 грн.
- Нараховані 3% річних -0,00 грн.
Дані договори не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними, відповідають волі сторін та чинному законодавству. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які спростовують факт переходу прав вимоги та/або будь-які заперечення сторін договору щодо до виконання його умов.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2107859483844 від 19.03.2021.
Разом с тим , матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов`язань, як на користь первісного кредитору, так і на користь позивача.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою договору про надання споживчого кредиту та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Надані договори відступлення прав вимоги підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "Служба миттєвого кредитування" за кредитним договором №2107859483844 від 19.03.2021, до позивача у справі.
Відповідачка не довела належного виконання зобов`язання за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростувала.
З приводу застосування наслідків пропуску позовної давності, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2» (зі змінами і доповненнями , внесеними постановами КМУ) 12 березня на території України був встановлений карантин , дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.
Крім того ,відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України на період дії воєнного стану в Україні, введеного указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Строки позовної давності не пропущені позивачем, тому доводи відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
До того ж суд погоджується з доводами представника позивача, щодо здійснення відповідачем платежу у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, тобто вчинення такого платежу свідчить про фактичне визнання відповідачем існування договірних правовідносин між сторонами, а також підтверджує факт отримання нею кредитних коштів, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Окрім того, відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність встановдлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Пунктом 4.12. Договору сторони погодили встановлення договірної позовної давності у 10 років.
Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає такими, що не підтверджуються матеріалами страви доводи відповідача викладені нею у відзиві на позовну заяву.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача.
Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС" (а.с.108-112), перелік послуг та їх ціни (а.с. 65-66), заявку на надання юридичної допомоги.
Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною. Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 13000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов`язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).
Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 3000,00 грн, оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність справи та співмірність заявленою суми витрат з реальним обсягом правової допомоги.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором №2107859483844 від 19.03.2021 у розмірі 25646,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів.
Рішення набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Г. Гринь
Судове рішення № 138525215, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 24.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 214/982/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: