Рішення № 138525050, 27.07.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 205/3807/26

Провадження № 2/0203/2811/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Шовкоплясі М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року позивач, ТОВ «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, м. Київ), з підстав прострочення зобов`язання за кредитним договором пред`явив через Новокодацький районний суд міста Дніпра вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості в розмірі 18 040 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 31 серпня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 2860930, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 500 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, строком на 360 днів., відповідач зобов`язалась повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТО в «Авентус Україна», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

26 березня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна » та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26032021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 2860930 від 31 серпня 2020 року.

В подальшому, 23 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 23/05/24, згідно умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило право вимоги за кредитним договором № 2860930 та ТОВ «Факторинг Партнерс» та останнє набуло право вимоги за цим договором до відповідача.

Свої зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконує, у зв`язку із чим за нею утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 2860930 від 31 серпня 2020 року в розмірі 18 040 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 5 500 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 12 540 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача свою користь заборгованість за вищевказаним договором в загальному розмірі 18 040 грн., а також судові витрати, що складаються зі сплати судового збору за пред`явлення цього позову в розмірі 3 028 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25 березня 2026 року зазначену позовну заяву передано на розгляд до Марганецького міського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2026 року зазначену позовну заяву передано на розгляд до Центрального районного суду міста Дніпра.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2026 року зазначена справа розподілена та передана судді Колесніченко О.В. 01 червня 2026 року.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 01 червня 2026 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та з потребою у витребуванні доказів від АТ «Акцент Банк», вимоги якої виконано 26 червня 2026 року.

Відповідач свій відзив не подала, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляла.

У судове засідання не з`явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомила та про розгляд справи в її відсутність не клопотала, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який в позові клопотав про розгляд справи за його відсутності, а також у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, що з`ясуванню обставин не перешкоджає.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами із задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 31 серпня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2860930 в електронній формі (а.с. 6-9, 10).

Відповідно до пункту 1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою IКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку, передбаченому договором та Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаного при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС Товариства.

Згідно з пунктом 1.2 договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту складає 5 500,00 грн (п.1.3 договору).

Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених розділом 4 цього договору (п. 1.4 договору).

Відповідно до пункту 1.5.1 знижена процентна ставка становить 0,01% в день від суми кредиту та застосовується у межах строку надання кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору.

Стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту, яка застосовується за певних умов, визначених у п. 1.5.2.

Відповідно до пункту 2.1 сторони погодили, що кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до пункту 6.1 сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.п.6.1.1.

Пункт 9.2 договору передбачає, що він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов`язання за ним.

Договір (а.с.6-9) та графік платежів (а.с.9 зворот) підписані позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М868511.

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки та вказаний документ підписаний електронним цифровим підписом відповідача одноразовим ідентифікатором М868511 (а.с. 10-10 зворот).

Згідно листа ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» про зарахування суми кредиту №6153-ВП від 07 листопада 2025 року видача коштів за кредитним договором № 2860930 від 31 серпня 2020 року здійснювалася за допомогою системи «WayForPay» на платіжну карту № НОМЕР_2 в розмірі 5 500 грн. (а.с. 16-16 зворот).

За даними листа АТ «А-Банк» № 42809/47-260618/231-БТ від 24 червня 2026 року банком підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , емітовано платіжну карту № НОМЕР_4 на яку 31 серпня 2020 року було перераховано грошові кошти у розмірі 5 500 грн. на умовах вказаного договору (а.с.92-99 зворот).

Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідачка підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, відповідач уклала із ТОВ «Авентус Україна» електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

26 березня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна » та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26032021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 2860930 від 31 серпня 2020 року. Сторони підписали реєстр боржників від 26 березня 2021 року (а.с.25-27, 28-29).

В подальшому, 23 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 23/05/24 та додаткову угоду №1 від 20 грудня 2024 року до договору факторингу, згідно умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило право вимоги за кредитним договором № 2860930 та ТОВ «Факторинг Партнерс» та останнє набуло право вимоги за цим договором до відповідача. Сторони підписали реєстр боржників від 23 травня 2024 року (а.с.30-34, 38-39, 41-42 зворот, 43).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого згідно наданого розрахунку станом на 18 березня 2025 року утворилась заборгованість в сумі 18 040 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 5 500 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 12 540 грн. (а.с. 19 зворот-23 зворот, 24).

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустилася порушення умов договору щодо своєчасної сплати суми кредиту, внаслідок чого за нею утворилася зазначена заборгованість.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надала суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 18 040 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 5 500 грн. та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 12 540 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 9 000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 02 вересня 2024 року уклав із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги № 02-09/2024-5 відповідно до умов якого вартість послуг виконавця визначається на підставі тарифів виконавця і зазначається сторонами в акті про надання юридичної допомоги (а.с. 48-49 зворот).

Згідно витягу акту № 15 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2025 року, та заявки на надання юридичної допомоги №16 від 03 листопада 2025 року ФОП Макєєвим Є.Ю. надано позивачу наступні юридичні послуги: письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовка аналітичної довідки щодо судової практики) (1 година) 3 000 грн., позовна заява (2 години) 6 000 грн. Оплата послуг за договором про надання правової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 0589390004 від 15 грудня 2025 року (а.с. 55, 54, 52).

Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ), заборгованість за кредитним договором № 2860930 від 31 серпня 2020 року станом на 18 грудня 2025 року в загальному розмірі 18 040 грн. (вісімнадцять тисяч сорок гривень), з яких основний борг 5 500 грн. та 12 540 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ), судовий збір в сумі 3 028 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 5 028 грн. (п`ять тисяч двадцять вісім гривень).

Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення підписане 27 липня 2026 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко