Ухвала суду № 138524770, 23.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11117/26

Провадження № 1-кс/201/3046/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12026042130000952, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпропетровська, громадянину України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, зі слів на утриманні перебуває бабуся, зі слів має хронічну хворобу, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

- прокурор ОСОБА_4

- слідчий ОСОБА_3

- підозрюваний ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад клопотання.

Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому зазначив про встановлені обставини кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про яку повідомлено ОСОБА_5 23.07.2026, та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Позиції учасників.

Під час розгляду клопотання прокурор зі слідчим клопотання підтримали з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити, при цьому прокурор не заперечував щодо можливості визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати йому домашній арешт, повідомив про визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Встановлені слідчим суддею обставини.

В провадженні СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12026042130000952 від 23.07.2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження 23.07.2026 року про підозру повідомлено: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, затвердженими законами України, та станом на 21 липня 2026 року правовий режим воєнного стану продовжував діяти.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.07.2026 приблизно о 08 годині 34 хвилини ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні торговельного залу магазину «Аврора» ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА», розташованого за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, буд. 11-Л, проходячи між торговельними стелажами, помітив виставлений для реалізації товар, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_5 почав пересуватися між торговельними стелажами магазину, по черзі брав розміщені на них товари та складав їх до жовтого кошика для покупок.

У подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, взяв зі стелажа рюкзак туристичний арт. 15661, який помістив до жовтого кошика для покупок, після чого взяв зі стелажа сумку-переноску для домашніх тварин арт. 69025, яку також помістив до зазначеного кошика. Надалі, використовуючи викрадений рюкзак та сумку-переноску для домашніх тварин як засоби для приховування викраденого майна, ОСОБА_5 перекладав до них інші товари, які брав із торговельних полиць магазину, а саме: Стілець рибацький складний «Тринога» Fish106, блокнот у широкій обкладинці (з ручкою/без) середній арт. K092/M554, N554/2936, 7132, блокнот A5 Hu/Upraii Anime 80 арк. арт. 67743, дезодорант чоловічий ARKO MEN Night Fire спрей 150 мл, шкарпетки чоловічі демісезонні високі спортивні в асортименті арт. 50080, шкарпетки чоловічі демісезонні високі «Добра пара» однотонні розміру 2729, адаптер мережевий Cyboo USB + Type-C арт. 37959, напій тематичний «Мікс» середній в асортименті арт. 124278, ніж канцелярський металевий з лінійкою арт. 58702, набір маркерів для малювання двосторонніх у комплекті 24 шт. арт. 28366, набір батарейок сольових Panasonic R6 AA 4 шт./уп., підсвічник скляний округлий з візерунком 8?8 см арт. 43752, свічка циліндрична ароматизована кольорова арт. 43829, стакан пластиковий з кришкою та трубочкою «This is my drink» арт. 18618, напій безалкогольний сильногазований Pepsi-Cola ПЕТ 330 мл, пальник газовий туристичний Campin 2 арт. 102223, серветки сухі Best Specks, запальничка кухонна газова багаторазова МК 3900 ВВ PEN RUBBER, кава розчинна сублімована Le Cafe Gold 200 г, штатив-тринога для телефону телескопічний арт. 41756, окуляри для комп`ютера у пластиковій оправі арт. 40168, органайзер для зберігання речей підвісний арт. 64375, труси чоловічі-боксери Marca Misc розміру XL, кепка молодіжна з вишитим написом в асортименті арт. 57727, серветки вологі дитячі Essenta Kids, окуляри сонцезахисні чоловічі у металевій оправі арт. 61782, органайзер для зберігання капелюхів арт. 58554, свічка декоративна кругла в ємності з кришкою арт. 43846, які належать ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» (код ЄДРПОУ 41130363).

Після цього ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно, у тому числі викрадений туристичний рюкзак та сумку-переноску для домашніх тварин, усередині яких знаходилися інші викрадені товари, попрямував до касової зони магазину та, не маючи наміру оплачувати зазначений товар, пробіг повз касову зону, не здійснивши його оплату, після чого попрямував до виходу з приміщення магазину.

У цей момент його протиправні дії були помічені працівниками магазину, які безпосередньо спостерігали за його діями та, усвідомивши факт відкритого заволодіння майном, почали голосно вимагати від нього зупинитися та повернути викрадений товар. Незважаючи на те, що ОСОБА_5 достовірно усвідомлював, що його дії викрито та вони є очевидними для працівників магазину, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, він не припинив своїх протиправних дій, проігнорував вимоги працівників магазину, вибіг із приміщення магазину разом із викраденим майном та зник із місця вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» матеріальну шкоду на загальну суму, яка буде встановлена в ході досудового розслідування.

23.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж).

Щодо обґрунтованої підозри.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).

Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами у своїй сукупності, а саме:

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення;

-Протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_6 ;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

-Протоколом пред`явлення для впізнання зі свідком ОСОБА_7 ;

-Протоколом огляду відеозаписів за участі свідка ОСОБА_7 ;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

-Протоколом пред`явлення для впізнання зі свідком ОСОБА_8 ;

-Протоколом огляду відеозаписів за участі свідка ОСОБА_8 ;

-Заявою підозрюваного ОСОБА_9 про добровільну видачу;

-Протоколом огляду від 23.07.2026 під час якого ОСОБА_9 добровільно видав речі та предмети;

-Попереднім переліком товарів від 21.07.2026;

-Іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Вказані здобуті під час досудового розслідування докази є вагомими та свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_9 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.

При цьому ОСОБА_9 не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність його до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.

Щодо існування ризиків.

Слідчий вказує на існування ризиків, передбаченого п. 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

На переконання слідчого судді заявлені ризики є доведеними.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому йому злочину, вік та стан здоров`я підозрюваного не перешкоджають триманню під вартою. Таким чином, усвідомлюючи тяжкість покарання, ОСОБА_5 може перейти на нелегальне становище. Крім того, підозрюваний зареєстрований на тимчасово окупованій території України (м. Бердянськ Запорізької області), що за певних умов може ускладнити забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності. При цьому встановлено, що він уже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 42026042030000046 від 14.04.2026, обвинувальний акт у якому 07.05.2026 направлено до суду. Незважаючи на це, належних висновків для себе не зробив та, за версією сторони обвинувачення, повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності. Крім того, офіційного місця роботи та законного стабільного джерела доходу не має, що в сукупності дає достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу органом досудового розслідування враховано вимоги ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, відсутність офіційного місця роботи, а також обставини вчинення кримінального правопорушення.

При цьому встановлення вини відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України не віднесено до повноважень слідчого судді. Лише прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Тому слідчий суддя не перебирає на себе неналежні йому функції, залишаючи питання оцінки доказів у їх сукупності неупередженому суду (ст. ст. 27 та 94 КПК України).

Враховуючи обставини скоєння підозрюваним кримінального правопорушення, його тяжкість, вік та стан здоров`я підозрюваного, а також наявність вищевказаних ризиків, вказує на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, належну поведінку підозрюваного та запобіганню вищевказаних ризиків.

При цьому суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваного від слідства та суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Висновки.

Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри та ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, встановлено, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій та враховується, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при застосуванні запобіжного заходу є вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, на теперішній час зібрані докази, які мають суттєве значення для доказування вини ОСОБА_5 по вказаному кримінальному провадженню, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому вказана обставина може бути врахована судом, при застосуванні підозрюваному запобіжного заходу.

До того ж, слідчий суддя звертає увагу на обставини, передбачені ст. 178 КПК України, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу. Так, підозрюваний ОСОБА_5 є молодим чоловіком, стан його здоров`я не потребує додаткового нагляду, утриманців не має, раніше судимий.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчинені кримінального правопорушення в якому він підозрюється. Вказана обставина може бути врахована судом при застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки останній підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від З0.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007).

Матеріали клопотання підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. При цьому обставини здійснення підозрюваним конкретних дій потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Щодо строку дії запобіжного заходу.

У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.

Тому, оскільки 23.07.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру, то досудове розслідування має бути закінчено 23.09.2026, а тому саме до цього строку в межах 60 днів з часу затримання слідчий суддя може застосувати запобіжний захід.

Щодо застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Однак, суд звертає увагу на те, що вищевказаною статтею законодавець надає право суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження не визначати розмір застави, однак дана стаття не є нормою прямої дії, тобто не містись обов`язкового характеру, а тому враховуючи те, що ОСОБА_5 хоча підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, втім, застосування застави є правом, а не обов`язком суду, суд, з урахуванням вищенаведених ризиків, суд вважає за доцільним визначити йому заставу у межах, встановлених у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного/обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного/обвинуваченого до слідчого або до суду суд достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, враховуючи матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, дані, що характеризують його способу і наявність вищезазначених ризиків, суд вважає, що застава у зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмірах цілком здатна забезпечити виконання належної процесуальної поведінки підозрюваним та може гарантувати виконання ним покладених на нього обов`язків і зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що, у разі сплати його, підозрюваний вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та особу підозрюваного, який раніше багаторазово судимий і вчинив дане кримінальне правопорушення в період іспитового строку, а також обґрунтованість підозри і встановлені ризики, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку підозрюваний чи інша особа має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти, при цьому у випадку внесення застави суд покладає на нього певні обов`язки.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 392-393 КПК України -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

ОСОБА_5 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 години 45 хвилин 20 вересня 2026 року.

ОСОБА_5 взяти під варту в залі суду.

ОСОБА_5 визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400,00 грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 слід негайно звільнити з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою-заставодавцем на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172.

У разі внесення вказаної застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- не відлучатися із м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи, залежно від стадії кримінального провадження;

- за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування зі свідками, експертами, потерпілими у цьому кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України (застава, домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення.

Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Контроль за виконанням ухвали, в разу внесення застави, покласти на прокурора ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1