Ухвала суду № 138524671, 27.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/7529/26

Провадження № 2/175/2201/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Войтух О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Войтуха О.М. у цивільній справі № 175/7529/26 за позовом Асоціації «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання спільного майна,

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 175/7529/26 за позовом Асоціації «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання спільного майна.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у цивільній справі з викликом сторін. Розгляд справи призначено на 04 серпня 2026 року о 09 год. 30 хв.

У період з 29 червня 2026 року по 24 липня 2026 року суддя Войтух О.М. перебував у щорічній відпустці.

17 липня 2026 року від ОСОБА_1 в систему "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді Войтуха О.М. у цивільній справі № 175/7529/26 за позовом Асоціації «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання спільного майна, яка зареєстрована судом 17 липня 2026 року.

Заява обґрунтована тим, що 16 липня 2026 року заявнику випадково стало відомо, що суддя Войтух О.М. орендує квартиру у будинку А ЖК «Олімпік-2» (вул. Слобожанська буд 9-А, с-ще Слобожанське, Дніпровський район) орендодавець ОСОБА_2 . У цьому будинку фізично розташований офіс Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» позивача у цій справі та проживає ОСОБА_3 голова правління Асоціації, яка фактично ініціює та контролює цей та низку пов`язаних судових процесів за участю заявника.

На думку заявника суддя, який на постійній основі (як орендар) фактично проживає в тому самому будинку, де розташований офіс позивача та проживає особа, яка безпосередньо керує позивачем і цим судовим процесом, перебуває в соціальному й побутовому середовищі, невіддільному від сторони спору. Це об`єктивно породжує обґрунтовані сумніви у здатності судді неупереджено розглядати справу незалежно від того, чи справді має місце особисте знайомство чи вплив.

Заявник додатково звертає увагу суду на те, що обставини можуть свідчити і про побічну заінтересованість судді в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки побутове й соціальне становище судді за місцем фактичного проживання об`єктивно пов`язане з тим середовищем, яке контролює позивач.

Ознайомившись із заявою про відвід судді, вважаю її необґрунтованою з наступних підстав.

Згідно ч. 2ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38цьогоКодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-9, 11ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Заява про відвід судді складена відповідачем та надійшла до суду через систему «Електронний суд» 17.07.2026 року, та зареєстрована судом 17.07.2026 року, тобто за три робочі дні до судового засідання, яке призначенона 04.08.2026 року о 09 год. 30 хв.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Аналізуючи обґрунтованість заяви про відвід, суд виходить з наступного.

Як зазначалося вище, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених, зокрема, п.5 ч.1ст. 36 ЦПК України.

Метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскількистаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліКонвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, до яких, зокрема, належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивного погляду суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Разом з тим, як неодноразово наголошував Верховний Суд, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи ч.4ст. 39 ЦПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

При цьому, за загальним правилом, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості потрібно довести наявність суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Суддя Войтух О.М. дійсно орендує у фізичної особи ОСОБА_2 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак при цьому суддя не є власником житла, а тому не приймає участі у вирішенні жодного питання в Асоціації «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2», з головою Асоціації «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» ніяких стосунків не має.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Войтуху О.М., у зв`язку з чим, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Войтуха О.М. у цивільній справі №175/7529/26 за позовом Асоціації «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання спільного майна, передати до канцелярії суду для визначення в порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України судді для вирішення питання про відвід.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Войтух