Ухвала суду № 138524098, 27.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-во/742/55/26

Єдиний унікальний № 742/2280/22

УХВАЛА

27 липня 2026 року м.Прилуки

Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Павлов В.Г., розглянувши заяву представника позивача Фермерського господарства «Любава» адвоката Кенца Романа Івановича про виправлення описки в ухвалі суду від 17 липня 2026 року у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Любава» до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 липня 2026 року задоволено заяву представника позивача адвоката Кенца Р.І. та постановлено повернути Фермерському господарству «Любава» (код ЄДРПОУ 31999235) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у загальному розмірі 5 407,12 грн.

27 липня 2026 року до суду надійшла заява адвоката Кенца Р.І. про виправлення описки в зазначеній ухвалі. Заява обґрунтована тим, що при винесенні ухвали судом допущено описку в резолютивній частині щодо особи, якій підлягає поверненню судовий збір. Заявник зазначає, що фактичну сплату судового збору здійснював безпосередньо адвокат зі своїх коштів через платіжний сервіс, діючи в інтересах позивача, а тому судовий збір підлягає поверненню саме адвокату Кенцу Р.І., а не ФГ «Любава».

Питання про виправлення описки розглядається без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала (ч. 2 ст. 269 ЦПК України). Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи № 742/2280/22, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про виправлення описки слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

За змістом зазначеної норми опискою вважається зроблена судом механічна (неумисна) граматична або орфографічна помилка у написанні слів, прізвищ, імен, по батькові, назв організацій, посад, адрес, дат чи цифр у судовому рішенні.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і не змінюють суті судового рішення. Зміна суті рішення чи ухвали за допомогою процесуального механізму виправлення описки є неприпустимою.

Процесуальний інститут виправлення описки підлягає застосуванню виключно для усунення технічних помилок, допущених судом під час оформлення судового рішення на підставі тих доказів, які перебували в матеріалах справи на момент його постановлення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, на підставі ухвали суду.

Аналіз норм ст.2 Закону України «Про судовий збір», статей 42, 48, 58, 64 ЦПК України свідчить про те, що платниками судового збору та особами, які несуть судові витрати, є саме учасники справи (зокрема сторони - позивач та відповідач).

Представник сторони, здійснюючи від імені та в інтересах особи процесуальні дії, є лише учасником судового процесу, а тому право на повернення судового збору з бюджету виникає безпосередньо у сторони у справі (позивача), а не у її представника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у додатковій постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2025 року у справі № 757/22295/17-ц та ухвалі Верховного Суду від 14 квітня 2026 року у справі № 756/4146/25, де наголошено, що судові витрати несе учасник справи (сторона), і підстави для повернення судового збору особі, яка не є стороною/учасником справи (у тому числі представнику чи адвокату), відсутні.

Із наданих до позовної заяви платіжних документів (квитанції № 7735-1023-0539-7146 від 07.09.2022 та № 6554-6910-7721-9283 від 07.09.2022) убачається, що платником судового збору за подання позову в процесуальному розумінні є саме позивач - Фермерське господарство «Любава» /т. 1 а.с. 2/.

Додані заявником до заяви про виправлення описки квитанції АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank) № 813Т-Н635-0575-ХХ9М від 07.09.2022 та № 67А3-ХЕ7Е-27КМ-АСТ0 від 07.09.2022 свідчать про те, що платником коштів через платіжний сервіс виступав ОСОБА_5 .

Однак, здійснення адвокатом транзакції з власного банківського рахунку під час подання позову від імені довірителя є елементом внутрішніх цивільно-правових відносин між представником та клієнтом (ФГ «Любава») щодо покриття витрат на правничу допомогу і не змінює процесуального статусу позивача як єдиного суб`єкта, на користь якого підлягає поверненню судовий збір з бюджету.

Зазначення в ухвалі суду від 17 липня 2026 року отримувачем коштів ФГ «Любава» є правомірним застосуванням норм матеріального й процесуального права та не становить механічної описки суду.

Надані заявником додаткові квитанції АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на підтвердження джерела списання коштів не перетворюють правову оцінку суду на описку у розумінні ст.269 ЦПК України.

Спроба змінити в порядку ст. 269 ЦПК України особу-отримувача коштів з позивача на його представника спрямована на переоцінку обставин справи та зміну суті постановленої ухвали, що прямо суперечить приписам процесуального закону.

Отже, наведені заявником доводи не свідчать про наявність у постановленій ухвалі механічної описки чи арифметичної помилки, а фактично зводяться до незгоди з правовими висновками суду, що не може бути усунуте шляхом застосування статті 269 ЦПК України.

Керуючись статтями 247, 259, 260, 269 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Фермерського господарства «Любава» адвоката Кенца Романа Івановича про виправлення описки в ухвалі Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 липня 2026 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Г. Павлов