Рішення № 138523634, 20.07.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1060/26

номер провадження 2/531/950/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Фисун Л.С.

за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» звернуло ся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 84336,00 гривень, з яких: 16800,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 35910,00 грн. -нараховані проценти первісним кредитором на дату відступлення права вимоги; 21546,00 грн. - нараховані проценти з моменту відступлення права вимоги; 8400,00 грн заборгованість за пенею та/або штрафами; 1680,00 гривень заборгованість за комісіями, 2662,40 грн. судового збору та 25000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову вказав, що 08.04.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір № 5472074, тіло кредиту (загальний розмір) складає 16800,00 грн., строк кредиту 360 днів. 28.11.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 28-11/25/Л, згідно з умовами якого право грошової вимоги до відповідача за договором № 5472074 набув позивач.

Позиції учасників судового провадження.

У визначений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві суду не надав.

Представник позивача ТОВ «Факторинг партнерс» свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи позовні вимоги банку підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, сповіщався про дату та час судового засідання за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи не надав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У позовній заяві позивач зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 08 травня 2026 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) (а.с.11).

Ухвалою суду від 11 червня 2026 року відкладено розгляд справи для повторного виклику відповідача (а.с.19).

Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 08.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладенодоговір № 5472074 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 16800,00 гривень Згідно умов договору строк кредитування 360 днів. Договором передбачений порядок нарахування та сплати відсотків, стандартна процентна ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується у межах всього строку кредиту. Комісія за надання кредиту становить 1680,00 гривень. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

У випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується інформацією ТОВ «Лінеура Україна» про зарахування кредитних коштів на банківську картку клієнта в сумі 16800,00 грн, ID транзакції 54720741744994411, платіжна система paytech

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 5472074 від 08.04.2025, вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» нарахувало відповідачу станом на 28.11.2025 заборгованість у розмірі в розмірі 62790,00 грн., з яких: 16800,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 35910,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 8400,00 грн. штрафні санкції, 1680,00 гривень -комісія.

28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладений договір факторингу № 28-11/25/Л.Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 28-11/25/Лвід 28.11.2025 ТОВ «Лінеура Україна» передало TOB «Факторинг партнерс» належні йому права вимоги, а TOB «Факторинг партнерс» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників. Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28-11/25/Лвід 28.11.2025 TOB «Факторинг партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5472074 від 08.04.2025 в сумі 62790,00 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 5472074 від 08.04.2025, вбачається, що TOB «Факторинг партнерс» нарахувало відповідачу з 29.11.2025 по 12.04.2026 включно заборгованість за договором у розмірі в розмірі 84336,00 гривень, з яких: 16800,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 57465,00 грн. -нараховані відсотки; 8400,00 грн заборгованість за пенею та/або штрафами; 1680,00 гривень заборгованість за комісіями.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк абоінша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Оцінка суду.

Із встановлених обставин вбачається, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Лінеура Україна» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач - споживачем (отримувачем вказаної послуги).

Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору між ТОВ «Лінеура Україна» і відповідачем та факт отримання відповідачем кредитних коштів належними, достовірними та допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у передбачені у договорі строки кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами, позивач набув права вимоги, а тому позовні вимоги позивача в цій частині є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за пенею та/або штрафами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка(штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання(невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що стягненні заборгованості за пенею або штрафами в розмірі 8400,00 грн. слід відмовити, оскільки його нарахування та стягнення в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону.

Щодо стягнення з відповідача комісії, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Пунктом 1.4 договору № 5472074 від 18.04.2025 року встановлена комісія пов`язана з наданням кредиту.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі ТОВ «Лінеура Україна» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачею кредиту, а тому суд дійшов висновку, що положення п. 1.4 договору №№ 5472074 від 18.04.2025 року, в частині комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, позивачем без належних нате правових підстав нарахована комісія за надання кредиту в розмірі 1680,00 грн, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Факторинг партнерс» про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позовні ТОВ «Факторинг партнерс»до відповідача в частині стягнення заборгованості за за договором № 5472074 від 18.04.2025 у сумі 74256,00 гривень з яких : 16800,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 35910,00 грн. -нараховані проценти первісним кредитором, 21546,00 грн. - нараховані проценти ТОВ «Факторинг партнерс» підлягають задоволенню.

В іншій частині заявлених вимог слід відмовити.

Судові витрати.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02.07.2024 між позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024.

Відповідно до витягу з акту№ 31 про надання правничої допомоги, сторони за Договором №02-07/2024 від 02.07.2024 погодили надання наступних правових послуг: надання усної консультації з вивченням документів 4000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачці її до суду 18000 грн., вивчення документації 3000 грн.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги. Разом з цим, суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, а тому вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за договором № 5472074 від 18.04.2025 у сумі 74256,00 гривень.

В іншій частині вимог- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судовий збір в сумі 2344,18 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», адреса місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521 м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 27.07. 2026 року.

Суддя Л.С.Фисун