Ухвала суду № 138523162, 27.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4979/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши заяву представника позивача, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України , що полягає у не проведенні нарахування позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року в розмірі 2027 грн, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року в розмірі 2270 грн , за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року в розмірі 2684 грн та здійснити виплату такого грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

10.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача, в якій останній просить суд у порядку ст. 383 КАС України визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 по справі №440/4979/25.

Ухвалою суду від 21.05.2026 вищевказану заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження; зобов`язано відповідача протягом десяти робочих днів із дня отримання ухвали надати суду письмові докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25.

01.06.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 НГУ надійшла заява, в якій остання зазначила, що 27.03.2026 військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25 перерахувала суму перерахунку грошового забезпечення в розмірі 5345,93 грн на картковий рахунок позивача у АТ "КБ "Приватбанк" (відомість розподілу виплат від 27.03.2026 додається). Як наслідок, 08.05.2026 головним державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дихніч В.І. постановою від 08.05.2026 закінчено виконавче провадження ВП №80938716 з виконання виконавчого листа №440/4979/25, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 19.03.2026, як фактично виконаного. Таким чином, враховуючи, що рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не оскаржено позивачем та є чинним, обставини протиправності бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду у справі №440/4979/25 відсутні, що є підставою для залишення заяви позивача без задоволення.

У зв`язку із надходженням 09.06.2026 від представника позивача заяви про витребування доказів ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 повторно витребувано від Військової частини НОМЕР_1 докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25, зокрема, детальні відомості (розрахунок) про нараховане та виплачене ОСОБА_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 по справі №440/4979/25 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року в розмірі 2027 грн, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року в розмірі 2270 грн , за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року в розмірі 2684 грн.

07.07.2026 до суду від військової частини надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 для вирішення по суті заяви представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відвід судді Костенко Г.В. у справі №440/4979/25 передано її до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 (суддя Кукоба О.О.) у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Віткалова Дмитра Миколайовича про відвід судді Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В. у справі №440/4979/25 відмовлено.

В цей же день, тобто 10.07.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 на рішення суду №440/4979/25.

16.07.2026 до суду представником позивача подані додаткові письмові поясненнях, в яких останній наполягає на тому, що на теперішній час рішення суду у справі №440/4979/25 відповідачем не виконано. 10.07.2026 відповідачем на виконання ухвали суду було подано розрахунок виплачених позивачу грошових коштів на виконання вищезазначеного рішення суд. Ознайомившись із наданим розрахунком, встановлено, що такий не може бути прийнятий судом, як належне підтвердження повного та правильного виконання рішення суду, оскільки як вбачається із розрахунку (стовпчик 15 рядок 2) протягом проходження служби позивачу виплачувалась премія у таких розмірах: січень 2020 - травень 2021 у розмірі 135%; червень 2021 у розмірі 137,67%; липень 2021 - жовтень 2021 у розмірі 140%; листопад 2021 - грудень 2021 у розмірі 135%; січень 2022 у розмірі 170%; лютий 2022 - січень 2023 у розмірі 250%; лютий 2023 - травень 2023 у розмірі 690%. Тобто це розміри премії, які були виплачені позивачу під час проходження служби. Однак після перерахунку відсоткові розміри вказаних премій були безпідставно зменшені позивачем. Внаслідок цього сума премії за перерахованими показниками склала 178639,95 грн, тоді як первинно до перерахунку розмір такої премії становив 263539,05 грн (сума премія, яка була виплачена під час служби). Відтак, у результаті такого перерахунку реальний фінансовий результат виконання судового рішення був практично повністю нівельований. Іншими словами, збільшення посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби було майже повністю поглинуте незаконним зменшенням відсотків премії.

Надаючи оцінку вищевказаним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Суд наголошує, що станом на дату розгляду заяви рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі № 440/4979/25 є чинним та таким, що набрало законної сили.

Як свідчать матеріали справи, 27.03.2026 військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25 перерахувала ОСОБА_1 суму перерахунку грошового забезпечення в розмірі 5345,93 грн на його картковий рахунок у АТ "КБ "Приватбанк" (відомість розподілу виплат від 27.03.2026).

Водночас, згідно наданого детального Перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 на рішення суду 440/4979/25 судом встановлено, що згідно стовпчика 15 рядка 2 протягом проходження служби позивачу виплачувалась премія у таких розмірах: січень 2020 - травень 2021 у розмірі 135%; червень 2021 у розмірі 137,67%; липень 2021 - жовтень 2021 у розмірі 140%; листопад 2021 - грудень 2021 у розмірі 135%; січень 2022 у розмірі 170%; лютий 2022 - січень 2023 у розмірі 250%; лютий 2023 - травень 2023 у розмірі 690%.

При цьому, внаслідок проведеного перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 відсотковий розмір премії було зменшено та визначено наступним чином: січень 2020 року у розмірі 115%, лютий - грудень 2020 року у розмірі 80%, січень - червень 2021 року у розмірі 55%, липень - жовтень 2021 року у розмірі 60%, листопад 2021 року - січень 2022 року у розмірі 55%, лютий - листопад 2022 року у розмірі 115%, грудень 2022 року у розмірі 110%, січень 2023 року у розмірі 80%, лютий - травень 2023 року у розмірі 375%.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260).

Згідно з пунктами 1-3 Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

Згідно із статтею 97 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Суд зазначає, що будь-яких зобов`язань виплачувати грошове забезпечення позивача у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 у іншому відсотковому розмірі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25 не містить.

При цьому, рішенням суду у справі №440/4979/25 чітко та недвозначно зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року в розмірі 2027 грн, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року в розмірі 2270 грн , за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року в розмірі 2684 грн та здійснити виплату такого грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

Також при здійсненні перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №440/4979/25 відповідачем зменшено відсотковий розмір фактично встановлених та виплачених позивачу щомісячних премій за період проходження ним служби без прийняття жодного наказу.

Крім того, зменшення відсоткового розміру фактично виплачених премій за період проходження служби відбулося у період, коли правовідносини з проходження служби між позивачем та відповідачем вже закінчилися, та за відсутності попередження та погодження позивача, тому така зміна фактично погіршує умови оплати вже виконаної позивачем роботи.

Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).

Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після закінчення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного втручання в право особи на володіння своїм майном.

Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.

Встановлені обставини свідчать, що зменшення відсоткового розміру премії позивача за минулий період відповідачем фактично вчинено не з підстав перегляду виконаної позивачем роботи, чи її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати грошового забезпечення через необхідність привести у відповідність до закону (для виконання рішення суду у справі №440/4676/25) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.

Відтак, відповідач на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4676/25 безпідставно та необґрунтовано зменшив розмірів премії позивача.

Суд зазначає, що хоча в рішенні від 19.11.2025 у справі №440/4676/25 не визначено конкретні суми, які підлягають до виплати на користь позивача, однак, чітко вказано порядок здійснення такого перерахунку та подальшої виплати спірних сум.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність дій Військової частини НОМЕР_1 НГУ під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4676/25.

Згідно із частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу

Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктами владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Тобто, даною нормою передбачено право, а не обов`язок суду постановити окрему ухвалу.

Розглянувши заяву представника позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали та направлення її до Територіального управління Державного бюро розслідувань.

При цьому, у відповідача залишається обов`язок виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4676/25.

Таким чином заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, вчинені під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25 в частині зменшення відсоткового розміру щомісячної премії під час перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023.

Копію ухвали надіслати Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону в частині невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №440/4979/25.

Установити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

В решті заяву залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Г.В. Костенко