Рішення № 138523131, 21.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5141/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Козак А.К.

представника позивача Ковальчука О.М.,

представників відповідача Сухомлин Ю.В., Дудника В.І., Нагребельного Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Діар Плюс" до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІАР ПЛЮС" через систему "Електронний суд" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської митниці Державної митної служби України в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.04.2026 року № UA806000202616 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 1 572 495, 41 грн. та від 15.04.2026 року № UA806000202617 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 314 499,08 грн. та штрафних санкцій на суму 78 624,77 грн., на загальну суму з урахуванням штрафних санкцій 393 123,85 грн., а загалом на суму 1 965 619,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки порушень вимог митного законодавства, зафіксованих у акті документальної невиїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ДІАР ПЛЮС» № 6/26/7.23-19/41568242 від 23.03.2026 р., суб`єкт господарювання не допускав.

Крім того, в позовній заяві зазначається про порушення відповідачем прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне та протиправне визначення коду товару, а саме його зміну та донарахування митних платежів, податків та штрафів. Позивач не погоджується з висновками митниці, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують вимоги чинного законодавства.

При цьому позивач посилається на порушення відповідачем порядку здійснення пост-митного контролю, а також порушення порядку проведення документальної невиїзної перевірки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 р. відкрито провадження по справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10:30 год. 19 травня 2026 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

13.05.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем сформовано відзив, у якому представник відповідача просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено правомірно та відповідно до діючих норм митного законодавства, посилаючись на зміст акту перевірки.

Зокрема посилається на те, що в ході проведення перевірки здійснено співставлення інформації та документів, доданих до митних декларацій, що перевірялися, до інформації та документів, доданих до митної декларації від 21.10.2025 № 25UA500100011607U4 щодо якої складено рішення щодо класифікації товарів за УКТ ЗЕД від 10.11.2025 № 25UA50010000069- КТ та висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень від 05.11.2025 р. № 1420003201-0309.

18.05.2026 р. через систему "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній заперечує проти доводів, викладених у відзиві на позовну заяву та підтримує позовні вимоги.

19.05.2026 р. через систему "Електронний суд" відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в якій просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

07.07.2026 р. ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІАР ПЛЮС" до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, а справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 21.07.2026 на 10:30 в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

При ввезенні на митну територію України товару, ТОВ «Торговий Дім «Діар Плюс», до митного органу було подано митні декларації типу ІМ40ДЕ від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4 відповідно до яких імпортером товару було задекларовано код товару за УКТ ЗЕД 1516 20 98 13 та разом з відповідними митними деклараціями на підтвердження правильності та повноти декларування вказаного товару було надано підтверджуючі документи.

Товар, який проходив митні процедури за вищевказаними митними деклараціями типу ІМ40ДЕ ввозився на митну територію України на підставі контрактів між ТОВ «ТД «Діар Плюс» та Virgoz Oils&Fats PTE Ltd (реєстраційний номер 2004117727К) від 29.09.2020 р. № SF/20/0929/002/А25, від 09.02.2021 р. № SF/21/0209/001/А25, від 27.04.2021 р. № SF/21/0427/001/А25, від 18.06.2021 р. № SF/21/0618/001/А25, від 18.06.2021 р. № SF/21/0618/002/А25 та контракту між ТОВ «ТД «Діар Плюс» та EuroCesta s.r.o. № 080722/DP від 14.07.2022 р. з відповідними додатковими угодами до нього на кожну митну декларації.

Предметом поставки товару є гідрогенізований пальмоядровий стеарін, відправником товару є PT.PERMATA HIJAU PALM OLEO, виробництва Індонезія.

Відповідно до графи 31 митної декларації (з урахуванням доповнень на другій сторінці декларації) вказано наступний опис товару:

«Олії рослинні та їх фракції для виготовлення харчових продуктів: - Гідрогенізований та очищений, вибілений дезодорований пальмоядровий стеарін «AMOR CHOC 555» харчовий, без ГМО-22500 кг. Являє собою тверду фракцію пальмоядрової олії, рафінований, з вмістом вільних жирних кислот (у перерахунку на лауринову) 0,020%, не є сумішшю рослинних жирів, не містить тваринних жирів (у Див. доп)».

Перелік наданих документів зазначено в графі 44 митної декларації від 12.02.2021 р. № UA110370/2021/001504 з додатками та поясненнями.

Відповідно до графи 33 кожної митної декларації визначено код товару 1516 20 98 13.

При проходженні митних процедур станом на дату розмитнення кожної митної декларації митний орган погодився з декларантом та вказаним у деклараціях типу ІМ40ДЕ від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4 кодом товару 1516 20 98 13.

Для здійснення митних процедур було подано контракти, додатки до контрактів та товаросупровідні документи, платіжні інструкції в іноземній валют,; пакувальні листи, коносаменти, міжнародні ТТН, сертифікати на товар та відповідно вищевказані митні декларації, відповідно до переліку, визначеному в графах 33, 44 кожної митної декларації та згідно наданих суду позивачем додатків до позову, що також не заперечується відповідачем.

Листом № 7.23-1/19-01/13/712 від 10.02.2026 p. Полтавська митниця Державної митної служби України повідомила ТОВ «ТД «Діар Плюс» про проведення доперевірочного аналізу та витребувала від позивача документи.

У відповідь позивачем надано лист № 24/02-1 від 24.02.2026 р.

На підставі наказу № 57 від 04.03.2026 р. Полтавською митницею Державної митної служби України було здійснено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Діар Плюс» вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД.

За результатами проведеної перевірки було складено акт документальної невиїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ДІАР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41568242) № 6/26/7.23-19/41568242 від 23.03.2026 р.

Відповідно до Акту перевірки № 6/26/7.23-19/41568242 від 23.03.2026 р. ТОВ «ТД «ДІАР ПЛЮС» зазначено наступні порушення:

1) порушення ч. 1, п.п. «г» п. 5 ч. 8 ст. 257 та п.п. «а», «в» п. 6 ч. 8 ст. 257 Митного Кодексу України, Правил 1-6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, встановлених Законом України «Про митний тариф України» та Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 14.07.2020 р. № 256 до товарних позицій 1516, 1517 УКТ ЗЕД, в частині правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару, щодо якого проведено митне оформлення за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4.

2) порушення п. 190.1 ст. 190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті митних платежів на загальну суму 1 886 994,49 грн., в тому числі ввізного мита на суму 1 572 495,41 грн. та ПДВ на суму 314 499,08 грн.

Не погодившись з висновками Митного органу Позивач направив на адресу відповідача заперечення № 06/04 від 06.04.2026 р., які Відповідачем не прийнято до уваги.

23.04.2026 р. на поштову адресу Позивача надійшли наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 15.04.2026 року № UA806000202616 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 1 572 495, 41 грн.

- від 15.04.2026 року № UA806000202617 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 314 499,08 грн. та штрафних санкцій на суму 78 624,77 грн., а всього на суму 393 123,85 грн.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішенням про визначення коду задекларованого товару та повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України (надалі - МК України), а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем при здійсненні митних процедур, згідно порядку визначеного Митним кодексом України, щодо товарів ввезення яких здійснювалось на підставі митних декларацій типу ІМ40ДЕ від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4, позивачем були надані всі передбачені діючим на час декларування товарів законодавством документи.

Перелік наданих документів зазначено в графі 33, 44 вищевказаних митних декларацій.

Хімічний аналіз, опис, специфікація товару зазначені в наданих митному органу документах і зазначено в графі 44 відповідних митних митної декларацій.

Як вбачається з матеріалів справи висновки митного органу, викладені в акті перевірки № 6/26/7.23-19/41568242 від 23.03.2026 р., ґрунтуються на документах, поданих іншим декларантом при розмитненні товару, поставленого в 2025 р. та супровідних документів до нього, а також на рішенні Одеської митниці від 10.11.2025 р. № 24UA50010000069-КТ про визначення коду товару та висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД Держмитслужби) від 05.11.2025 р. № 1420003201-0309, при розмитненні товару іншим суб`єктом господарювання.

Натомість з наданих позивачем висновків експертиз, проведених СЛЕД Держмитслужби вбачається, що при поставках ідентичного товару в період з 2018 р. по 2023 р. митними органами неодноразово досліджувались зразки товару «AMOR CHOC 555» виробництва PT.PERMATA HIJAU PALM OLEO, країна походження Індонезія., відповідно до яких визначення коду товару за товарною позицією УКТ ЗЕД 1516 визнавались обґрунтованими.

І в акті перевірки, і у відзиві на позовну заяву відповідач, в спростування доводів позивача, який посилався на висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 05.10.2018 р. № 142008800-0998, аргументуючи, що даний висновок стосується виключного наданого на дослідження зразку, в супереч своїм доводам посилається на рішення про донарахування грошових зобов`язань позивачу і обґрунтовує саме висновком від 05.11.2025 р. № 1420003201-0309, який в свою чергу, стосується іншої поставки, з іншим комплектом документів та іншим суб`єктом господарювання.

Відповідач у відзиві на позовну стверджує, що дійшов висновків про необхідність зміни коду товару, поставленого за спірними митними деклараціями, за результатами співставлення митних декларацій, що перевірялися та за якими здійснено митне оформлення товару «AMOR CHOC 555», виробника PT.PERMATA HIJAU PALM OLEO (Індонезія), який за описом в графі 31 митної декларації та за даними, зазначеними в товаросупровідній документації є ідентичним товару, проби якого досліджувались лабораторією СЛЕД Держмитслужби (висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 05.11.2025 № 1420003201-0309) та за результатами дослідження яких прийнято рішення про визначення коду товару від 10.11.2025 № 25UA50010000069-КТ .

В свою чергу Рішення про визначення коду товару від 10.11.2025 № 25UA50010000069-КТ приймалось з урахуванням Висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД Держмитслужби) від 05.11.2025 № 1420003201-0309.»

Проте, і в запереченнях на акт перевірки, і в позовній заяві та відповіді на відзив позивачем зазначалось про необґрунтованість таких висновків митного органу з посиланням на інші поставки та висновки експертиз, у відповідь на що відповідач заперечив з мотивів того, що кожен висновок лабораторії робиться на конкретну пробу та не може розповсюджуватись на всі інші поставки.

Відповідач в спростування доводів платника податків з посиланням на надану копію висновку від 05.10.2018 р. № 142008800-0998 зазначає, що даний висновок стосується виключного наданого на дослідження зразку.

Тоді як і висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД Держмитслужби) від 05.11.2025 р. № 1420003201-0309 може мати значення виключно щодо досліджуваного зразку за конкретною митною декларацією і ніяким чином не може застосовуватись до товару, що проходив митні процедури при оформленні митної декларації від 12.02.2021 р. № UA110370/2021/001504.

Таким чином суд дійшов висновку, що позиція відповідача є не послідовною та маніпулятивною, направленою на необґрунтоване твердження в підтримку неправомірного рішення.

Висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях та документах, що не мають ніякого відношення до поставки за спірними митними деклараціями, які були предметом позапланової перевірки.

При наданні оцінці поданим сторонами доказам, суд погоджується, що висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД Держмитслужби) від 05.11.2025 р. № 1420003201-0309 може мати значення виключно щодо досліджуваного зразку за конкретною митною декларацією і ніяким чином не може застосовуватись до товару, що проходив митні процедури при оформленні спірних митних декларацій, які були предметом перевірки, оформленої актом № 6/26/7.23-19/41568242 від 23.03.2026 р.

Не знайшла підтвердження і позиція митного органо щодо визнання позивачем наявності в імпортованих на адресу ТОВ «ТД «ДІАР ПЛЮС» товарах Сорбітан тристеарату Е492, оскільки в наданих позивачем поясненнях міститься лише посилання на технологічні стандарти виробництва тотожних товарів, тоді як відповідач з тези про «відсутність заперечень», робить необгрунтований висновок про наявність таких добавок в товарі, поставленому за спірними митними деклараціями, тим самим підтверджуючи позицію позивача, що всі висновки митного органу грунтуються на припущеннях.

Більш того, і в наданих позивачем до позовної заяви висновках, і у висновку від 05.11.2025 р. № 1420003201-0309, який є підставою для зміни коду товару, встановлено, що: «Встановити експериментально наявність Сорбітан тристеарату у складі проб не видається можливим. Стабілізаторів, тваринних жирів та ознак хімічної обробки не виявлено».

Тобто, посилаючись у відзиві на позов про необхідність враховувати завдання, визначені перед експертом при проведенні експертизи від 05.11.2025 р. № 1420003201-0309, відповідач залишив поза увагою сам висновок такої експертизи, відповідно до якого наявність домішок не виявлено, що є підміною фактів.

Таким чином суд критично оцінює позицію відповідача щодо визначення коду товару та його зміни.

Відповідно до ДСТУ 7620:2014 «Стеарин пальмоядровий. Технічні умови постачання стеарин пальмоядровий рафінований вибілений дезодорований, гідрогенізований, традиційно є жировою сировиною для виробництва маргаринової продукції, жирів кулінарних, кондитерських, хлібопекарських і для молочної промисловості, для виробництва інших харчових продуктів, а також для процесу переетерифікації

Введення харчових добавок у межах норм, що встановлені нормативно-правовими актами, а саме: сорбітану тристеарату (Е492) 1 %, соєвого лецитину (Е322) 250 ppm поліпшує технологічні властивості cтеарину пальмоядрового рафінованованого вибіленого дезодорованого гідрогенізованого для подальшого використання у виробництві харчових продуктів, але не змінює сферу його застосування у якості жирової сировини.

Більш того, 250 ppm соєвого лецитину (Е322) складає 0,025 %, що взагалі є нікчемно малою долею в загальній кількості основного продукти і за своїми фізико-хімічними показниками не може впливати на основні характеристики будь кого продукту.

Згідно Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, класифікація товару здійснюється за його визначальними характеристиками.

Визначальною характеристикою товару, який проходив митні процедури за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4 є те, що даний товар залишається одним рослинним жиром (пальмоядровий стеарин), зазнав фізико-хімічної модифікації (гідрогенізація / фракціонування) не є сумішшю різних жирів або жирів з іншими харчовими інгредієнтами.

Відповідно до Пояснень до УК ТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 14.07.2020 р. № 256 та від 14.12.2022 р. № 543 вбачається чітке розмежування класифікації товару за кодами 1516 та 1517, а саме:

1) до позиції 1516 включаються рослинні жири та олії, що були гідрогенізовані, фракціоновані або іншим чином модифіковані, навіть за наявності незначних кількостей технологічних добавок, необхідних для їх виробництва або стабілізації. Лецитин (E322) та сорбітан тристеарат (E492) є саме такими технологічними добавками і не змінюють основну природу товару як жиру;

2) до товарної позиції 1517 УКТЗЕД віднесено маргарин, шортенінги, харчові суміші або препарати, отримані шляхом змішування різних жирів та/або з додаванням інших харчових компонентів, які надають продукту нові споживчі властивості.

Товар, який проходив митні процедури за спірними митними деклараціями не відповідає ознакам позиції 1517 УКТЗЕД, оскільки не є сумішшю різних жирів, не містить водної фази, не містить солі, цукрів, білків, ароматизаторів або інших інгредієнтів, характерних для маргаринів і шортенінгів, не має споживчих властивостей готового жирового продукту, та використовується виключно як жирова сировина для подальшої промислової переробки.

З урахуванням складу товару та відсутність ознак суміші або харчового препарату, товар поставлений за митними деклараціями від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4 відповідає визначальним характеристикам товарної позиції 1516 УКТ ЗЕД.

Товар «AMOR CHOC 555» виробництва PT. PERMATA HIJAU PALM OLEO є гідрогенізованим, очищеним, вибіленим та дезодорованим пальмоядровим стеарином харчового призначення, що використовується як інгредієнт для подальшої промислової переробки у складі харчових продуктів.

Наявність у складі товару технологічних добавок сорбітан тристеарат (E492, STS) у кількості 1% та - соєвий лецитин (E322) у кількості 250 ppm (0,025%) не змінює хімічної природи товару та не перетворює його на готовий харчовий продукт для безпосереднього споживання.

Відповідно до Пояснень до товарної позиції 1516, з неї виключаються жири та олії, що пройшли подальшу обробку з метою перетворення у харчовий продукт, зокрема шляхом текстурування.

Додавання STS (E492) має виключно функцію стабілізації жирової кристалізації та запобігання дефектам зберігання (зокрема жировому «посивінню»), що підтверджується загальновизнаною технологічною практикою його використання у жирових інгредієнтах.

Зазначені технологічні добавки не формують пластичної або емульсійної структури, не створюють готового харчового продукту (маргарину, спреду, шортенінгу тощо) та не змінюють призначення товару як сировинного жирового інгредієнта.

Таким чином, стабілізація кристалічної структури жиру не є тотожною текстуруванню у значенні, наведеному в Поясненнях до товарної позиції 1517 УКТ ЗЕД.

Наявність лецитину у кількості 250 ppm є слідовою технологічною добавкою, що використовується з метою підвищення стабільності продукту та не впливає на його класифікаційні характеристики як пальмоядрового стеарину.

Вищевказана концентрація не змінює товарної сутності продукту та не може розглядатися як ознака готового харчового жиру, характерного для товарної позиції 1517 УКТ ЗЕД.

Функціональне призначення товару є ключовим критерієм при класифікації згідно з УКТ ЗЕД та відповідає характеристикам товарної позиції 1516.

Класифікаційне рішення прийняте митним органом в 2025 році, яким відповідач обґрунтовує законність прийнятих повідомлень-рішень щодо ідентичного товару, приймалося на підставі конкретного пакету документів та не змінює автоматично правової оцінки митних оформлень, здійснених у попередні періоди за наявності інших класифікаційних підходів та практики.

Суд приймає також до уваги висновок спеціалізованої установи, а саме Українського науково-дослідного інституту олій та жирів Національної академії аграрних наук, викладений в листі № 11/48 від 20.03.2026 р., відповідно до якого гідрогенізований пальмоядровий стеарін не є харчовим продуктом навіть за умови наявності в ньому технологічних добавок сорбітан тристеарат (E492, STS) у кількості 1% та - соєвий лецитин (E322) у кількості 250 ppm (0,025%) і має бути класифіковано як товарну позицію 15 16 за УКТ ЗЕД.

В дослідженні чітко зазначено, що гідрогенізований пальмоядровий стеарін не є харчовим продуктом навіть за умови наявності в ньому технологічних добавок сорбітан тристеарат (E492, STS) у кількості 1% та - соєвий лецитин (E322) у кількості 250 ppm (0,025%) і має бути класифіковано як товарну позицію 1516 за УКТ ЗЕД.

Вказані концентрації в такій кількості є слідовими, а не такими, що впливають на остаточні характеристики товару.

Крім того судом прийнято до уваги і висновок експерта Кременчуцького відділення ТПП України № П-13 від 31.03.2026 р. відповідно до якого Товар «AMOR CHOC 555» виробництва PT.PERMATA HIJAU PALM OLEO, виробництва Індонезія відповідає визначальним характеристикам товарної позиції 1516 УКТ ЗЕД.

Відповідач, в спростування висновків Українського науково-дослідного інституту олій та жирів Національної академії аграрних наук, викладених в листі № 11/48 від 20.03.2026 р., посилається на позицію, викладену в листі Держмитслужби №11.1/2-16.2/2165-ЕП від 05.03.2013, проте саме цей лист інститутом, як спеціалізованою установою також і враховано.

Зокрема у листі вказано, що олії та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці, придатні чи непридатні для безпосереднього використання як продукт харчування включаються у товарну позицію 1516.

Таким чином сам відповідач посилається на лист Держмитслужби №11.1/2-16.2/2165-ЕП від 05.03.2013 р., який спростовує його заперечення та підтверджує позицію позивача, а саме той факт, що гідрогенізовані олії та їх фракції, тобто жири в тому числі, яким і є пальмоядровий стеарін, поставлений за спірною митною декларацією, придатні чи непридатні для безпосереднього використання як продукт харчування включаються у товарну позицію 1516.

При цьому митний орган під час перевірки позивача, у відповідь на заперечення позивача про необґрунтованість висновків митного органу з посиланням на інші поставки та висновки експертиз, заперечив таке обґрунтування з мотивів того, що кожен висновок лабораторії робиться на конкретну пробу та не може розповсюджуватись на всі інші поставки.

Митний орган вважає, що має право на співставлення характеристик ідентичних товарів для зміни коду УКТ ЗЕД такого товару при проведенні пост митного контролю.

Проте ніяким чином не спростовує той факт, що в той же період, в який здійснювалось розмитнення товару позивача, проводилось дослідження товару за митною декларацією від 26.04.2021 р. № UA110370/2021/004457, який також поставлявся за тим же контрактом між ТОВ «ТД «Діар Плюс» та Virgoz Oils&Fats PTE Ltd від 09.02.2021 р. № SF/21/0209/001/А25, за яким в свою чергу було здійснено поставки товару і за митними деклараціями від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403, що увійшли до предмету документальної перевірки та дає підстави стверджувати про ідентичність поставленого товару.

За результатами проведеного дослідження Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України надала висновок № 1420003700-0317 від 29.04.2021 р., відповідно до якого «AMOR CHOC 555» виробництва PT. PERMATA HIJAU PALM OLEO є гідрогенізованим, очищеним, вибіленим та дезодорованим пальмоядровим стеарином не містить суміші рослинних жирів, тваринних та молочних жирів, барвників, стабілізаторів, ароматизаторів, продуктів розщеплення крохмалю, цукру, білкових продуктів, амінокислот та відповідає заявленим в митній декларації характеристикам.

Посилання митного органу, в обгрунтування своєї позиції, на Регламент комісії ЕС слід визнати необгрунтованим, оскільки Регламент Комісії ЄС (або іншої інституції ЄС) це обов`язковий нормативно-правовий акт Європейського Союзу, який є частиною європейського вторинного права. Як джерело права України, регламенти не мають прямої дії (на відміну від держав-членів ЄС).

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Тобто Регламенти Комісії ЄС не входять до складу національного законодавства України.

Більш того, надана копія Регламенту не має ознак нормативного акту та обов`язкових реквізитів, за якими можна визначити його чинність, а є лише текстуальним відтворенням на папері. При цьому текст викладено на мові держави агресора без надання офіційного перекладу на українську мову.

Суд натомість звертає увагу, що для цілей визначення товару за іншим кодом в даному регламенті зазначається як умова не тільки наявність в його складі Сорбітан тристеарат у Е492, який в даному випадку не виявлено жодним дослідженням, так і Лецитину Е 322, а також і суміші токоферолів Е306 та лимонної кислоти Е330, які роблять такий продукт харчовим, тоді як в ввезеному на митну територію України Позивачем товарі за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4 домішки суміші токоферолів Е306 та лимонної кислоти Е330 відсутні, а сам товар є сировиною, а не кінцевим продуктом споживання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позиція відповідача є не послідовною, а твердження про обґрунтованість оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень ґрунтується на припущеннях, та не підтверджених ні доказами, ні нормами права твердженнях, та документах, що не мають ніякого відношення до поставки за спірною митною декларацією та направлені на підтримку прийнятого неправомірного рішення.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі рішення іншого митного органу за поставкою товару, здійсненою іншою юридичною особою через тривалий відрізок часу.

Критично судом оцінюється і твердження відповідача щодо листа Українського науково-дослідного інституту олій та жирів Національної академії аграрних наук України від 20.03.2026 №11/48, який відповідач вважає необґрунтованим, оскільки даним листом спеціалізована установа спростовує висновки відповідача про необхідність зміни коду товару, який в свою чергу корелюється з висновками судового експерта, викладеними в висновку Кременчуцького відділення ТПП України № П-13 від 31.03.2026 р.

При цьому відповідач посилається на лист Держмитслужби №11.1/2-16.2/2165-ЕП від 05.03.2013 р. відповідно до якого олії та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці, придатні чи непридатні для безпосереднього використання як продукт харчування включаються у товарну позицію 1516, що цілком відповідає заявленому позивачем коду товару в спірних митних деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в порушення ст. 77 КАС України, відповідач не навів жодного доказу в підтвердження правомірності прийнятого рішення.

Суд, при визначенні необґрунтованості та неправомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень виходить з наступного.

Пунктом 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини третьої - на вимогу посадової особи митного органу декларант зобов`язаний надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. В силу вимог частини четвертої, - у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо, - за правилами частини п`ятої статті 69 Митного кодексу України, вважається складним випадком класифікації товару.

Наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (зі змінами) затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа (далі Порядок № 631).

Відповідно до підпункту 4.5.5. пункту 4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення митної декларації виконуються такі митні формальності, як перевірка правильності класифікації товарів.

За пунктом 4.7. розділу IV Порядку №631 у випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи, у складних випадках виконання митних формальностей, а також на вимогу спеціалізованого підрозділу або підрозділу митних компетенцій ПМО передає виконання окремої митної формальності за митною декларацією до такого підрозділу.

Відповідно до пункту 4.5. розділу IV Порядку №631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності: 4.5.1. Перевірка дотримання строків подання МД (у випадках, визначених законодавством); 4.5.2. Перевірка наявності відміток про завершення переміщення товарів відповідно до зазначених у графі 40 МД реквізитів документів контролю за переміщенням товарів (у випадках, визначених законодавством з питань митної справи); 4.5.3. Контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення; 4.5.4. Контроль із застосуванням СУР, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСУР; 4.5.5. Перевірка правильності класифікації товарів; 4.5.6. Перевірка правильності визначення країни походження товарів; 4.5.7. Перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання (відсутність визначених законодавством заборон щодо переміщення або поміщення у відповідний митний режим задекларованих товарів; наявність відповідних документів, наявність в МД відомостей про відповідні документи або відомостей про відмітки у товаросупровідних документах); 4.5.8. Перевірка наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності; 4.5.9. Перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні; 4.5.10. Перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

За абзацом десятим пункту 4.7 розділу IV Порядку №631 у разі здійснення посадовими особами підрозділу митних компетенцій митних формальностей, передбачених цим пунктом, контроль правильності класифікації товарів і прийняття рішень щодо класифікації товарів, порядок взаємодії з ПМО здійснюються у порядку, визначеному пунктами 1-21 розділу II та пунктами 1-8 розділу III Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455) (далі Порядок № 650).

Розділом ІІ Порядку № 650 визначено, що посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу. У разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТЗЕД.

Пунктом 15 розділу ІІ Порядку № 650 встановлено, що якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення: необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень. У такому разі Підрозділ або підрозділ митних компетенцій готує та надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з`ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

На виконання положень статті 68 Митного кодексу України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Пояснення до УКТЗЕД).

Згідно статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до пунктів 1-4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України "Про Митний тариф України" класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до наведених правил.

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Щодо спірних митних декларацій типу ІМ40ДЕ від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4 відбір зразків товару і проведення лабораторних досліджень не проводилось у всіх випадках, а там де проведено підтверджено висновки правильність висновків декларанта щодо визначеного коду товару за УКТ ЗЕД, тобто позивача.

Позиція віднесена до групи 15 "Жири та олії тваринного, рослинного або мікробного походження та продукти їх розщеплення; приготовлені харчові жири; воски тваринного або рослинного походження" Розділу ІІІ "Жири та олії тваринного, рослинного або мікробного походження та продукти їх розщеплення; приготовлені харчові жири; воски тваринного або рослинного походження" Митного тарифу України, встановленого Законом №2697-IX від 19.10.2022.

Товарна позиція 1516 згідно з УКТЗЕД має назву "Жири, олії та їх фракції тваринного, рослинного або мікробного походження, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці" і включає товарні підпозиції, категорії і підкатегорії, зокрема, код 1516 20 91 33 назва "- - стеарин пальмоядровий гідрогенізований", код 1516 20 98 13 назва "- - стеарин пальмоядровий рафінований, вибілений, дезодорований", код 1516 20 98 23 назва "- - стеарин пальмоядровий рафінований, вибілений, дезодорований для технічного та промислового використання".

Товарна позиція 1517 згідно з УКТЗЕД має назву "Маргарин; харчові суміші або продукти з тваринних, рослинних або мікробного походження жирів або олій, або фракцій різних жирів або олій цієї групи, крім харчових жирів, або олій, або їх фракцій товарної позиції 1516" і включає товарну підпозицію код 1517909919 назва "- - інші".

За загальними правилами класифікації товару, що міститься в додатку до Закону України "Про Митний тариф України", перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис, а товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила (a) (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Застосовуючи вищезазначені правила ввезений позивачем на митну територію України товар «AMOR CHOC 555», що проходив розмитнення за спірними митними деклараціями був правильно класифікований за кодом УКТ ЗЕД 1516209813, оскільки саме ця товарна підкатегорія передбачена для товару, що має назву: "стеарин пальмоядровий рафінований, вибілений, дезодорований".

З огляду на відсутність доказів виявлення спеціалізованою лабораторією митного органу у складі проб товару, ввезеному позивачем на митну територію України, товар «AMOR CHOC 555», що проходив розмитнення за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4 емульгаторів, відсутні підстави вважати, що імпортований ТОВ «ТД «ДІАР ПЛЮС» на митну територію України товар «AMOR CHOC 555», що проходив розмитнення за вищевказаними митними деклараціями, було піддано зміні кристалічної структури.

Застосовуючи правила класифікації митний орган був зобов`язаний застосовувати не загальний і найменш визначений у відповідній товарній підпозиції код 1517909919 "- -інші", а повинен був застосувати код УКТ ЗЕД 1516209813 "- - стеарин пальмоядровий рафінований, вибілений, дезодорований".

Індонезія (країна походження товару) приєдналася до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 (HS-Конвенція) з 15 травня 1993 року, що свідчить про те, класифікація товарів між Україною та Індонезією здійснюється за однією міжнародною номенклатурною основою (HS). Оцінюючи зміст експортної декларації країни відправлення товару під назвою "Митне повідомлення" у графі 38 міститься опис товару як рафінованого, вибіленого, дезодорованого гідрогенізованого пальмоядрового стеарину, що вказує на те, що митні органи країни походження та відправлення товару також класифікують його за товарною позицією "1516", а не "1517".

Доданий до митної декларації сертифікат для експорту підтверджує, що уповноважені органи країни походження товару підтвердили класифікацію товару за товарною позицією "1516".

Таким чином суд критично оцінює висновки відповідача, викладені в Акті перевірки № 6/26/7.23-19/41568242 від 23.03.2026 р. та вважає що вони зроблені з порушенням встановлених правил класифікації, натомість з поданих позивачем митному органу документів разом з митною декларацією та наданих в доповнення до неї документів вбачається правильність визначення коду УКТЗЕД такого товару як 1516209813.

Обґрунтованим слід визнати і твердження позивача, що наказ № 57 від 04.03.2026 р. про проведення перевірки не відповідає вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи на всі запити Полтавської митниці Державної митної служби України позивачем надано відповіді та пояснення.

Посилання у наказі лише на норми закону, зокрема, статті 336, 344-1, 345 та 351 Митного кодексу України, є також недостатнім для визначення законності підстав проведення перевірки, зокрема подібного висновку дійшов Верховний Суд Постанові від 22.01.2019 у справі №8 20/5124/16.

У вказаній справі суд, зокрема, зазначив: «утім, у розглядуваній ситуації судами з`ясовано, що оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов`язковість зазначення яких передбачено підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а посилання виключно на норми Закону без зазначення підстав, визначених у них, свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу».

Орган влади зобов`язаний «виправдати» свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Вмотивоване рішення дає можливість його оскаржити та отримати перегляд у судовому порядку. Наказ є актом індивідуальної дії. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 15.04.2026 року № UA806000202616 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 1 572 495, 41 грн. та від 15.04.2026 року № UA806000202617 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 314 499,08 грн. та штрафних санкцій на суму 78 624,77 грн., а всього на суму 393 123,85 грн., а всього на суму 1 965 619,26 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Станом на дату митного оформлення митних декларацій типу ІМ40ДЕ від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4 діяли положення ст. 337-1 Митного кодексу України відповідно до яких для цілей пост-митного контролю митні органи мають право перевіряти точність і повноту інформації, що міститься у митній декларації, загальній декларації прибуття, та наявність, точність і правильність документів, на підставі яких здійснено випуск товарів, у тому числі достовірність інформації, викладеної в заяві декларанта або уповноваженої ним особи до митної декларації, про те, що задекларовані товари за своєю характеристикою та фізико-хімічними властивостями не належать до культурних цінностей, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до ввезення та застосування на території України, товарів військового призначення або товарів подвійного використання, небезпечних відходів, агрохімікатів та пестицидів, що підлягають державній реєстрації, об`єктів, торгівля якими підпадає під регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, генетично модифікованими організмами або продукцією, виробленою із застосуванням генетично модифікованих організмів, не містять озоноруйнівних речовин.

Пост-митний контроль здійснюється за результатами застосування системи управління ризиками та може бути ініційований під час митного оформлення або протягом 30 календарних днів з дня випуску товарів. Пост-митний контроль здійснюється виключно тим митним органом, що здійснював митне оформлення товарів.

Митний орган надсилає декларанту в електронній формі повідомлення з переліком документів, які необхідно надати для здійснення пост-митного контролю.

Таким чином, строки проведення пост-митного контролю щодо товарів, ввезених за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 02.03.2021 р. № UA110370/2021/002209; від 29.04.2021 р. № UA110370/2021/004646; від 06.07.2021 р. № UA806070/2021/000194; від 21.02.2022 р. № UA806070/2022/001985; від 01.06.2022 р. № UA500500/2022/014403; від 21.10.2022 р. № 22UA500020018483U9; від 07.12.2022 р. № 22UA500020020849U7; від 23.01.2023 р. № 23UA500500002192U7; від 18.03.2023 р. № 23UA500500008936U6; від 21.06.2023 р. № 23UA500500021254U4 спливли.

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» від 23.08.2024 р. № 3926-IX ст. ст. 337-1 виключено, а проведення пост-митного контролю визначено на умовах положень ст. 344-1 Митного кодексу України.

Відповідно до розділу II. Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» від 23.08.2024 р. № 3926-IX цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців третього і четвертого підпункту 2 та абзаців третього і четвертого підпункту 3 пункту 6, пунктів 102, 193, 196, 200, абзаців двадцять першого - двадцять дев`ятого підпункту 7 пункту 254 розділу I цього Закону (щодо доповнення розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України пунктами 9-45-9-48) та пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Вищевказані зміни набули чинності у квітні 2025 р., що дає підстави стверджувати, що проведення пост-митного контролю згідно порядку, визначеного ст. 344-1 Митного кодексу України, можливе лише щодо товарів, ввезених на митну територію України з квітня 2025 р., що не дозволяє митному органу проведення пост-митного контролю за спірними митними деклараціями.

Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 3 Митного кодексу України зворотню дію в часі мають лише норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі.

У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян, що визначено ч. 4 ст. 3 Митного кодексу України.

Принцип правової визначеності є фундаментальною складовою верховенства права і означає, що закони та правові акти повинні бути ясними, передбачуваними й доступними для розуміння громадянами. Цей принцип добре розвинений у практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який послідовно вказує на значущу роль судової практики для забезпечення передбачуваності закону.

Наприклад, у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ визнав, що «при оцінці чіткості» положення закону, який визначає підстави дисциплінарної відповідальності, «має існувати розумний підхід, оскільки загальне формулювання actus reus таких правопорушень є питанням об`єктивної необхідності. У протилежному випадку законодавчий акт не буде всебічно охоплювати питання та вимагатиме постійного перегляду та внесення змін, щоб відповідати новим обставинам, що виникають у практиці… У цьому відношенні Суд нагадує, що наявність конкретної і послідовної практики тлумачення відповідного положення закону була фактором, який призвів до висновку щодо передбачуваності зазначеного положення (див. … рішення у справі Goodwin v. the United Kingdom, п. 33). Хоча цей висновок був зроблений у контексті системи загального права, тлумачення, здійснюване судовими органами, не може недооцінюватися й у системах континентального права при забезпеченні передбачуваності законодавчих положень. Саме ці органи повинні послідовно тлумачити точне значення загальних положень закону та розсіювати будь-які сумніви щодо його розуміння (див., mutatis mutandis, рішення у справі Gorzelik and Others v. Poland, п. 65…)» (1).

Принцип неретроактивності (незворотності дії в часі) нормативно-правових актів це фундаментальний принцип права, згідно з яким закон чи інший акт застосовується лише до тих відносин, які виникли після набрання ним чинності.

У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян, що визначено ч. 4 ст. 3 Митного кодексу України.

Конституційний Суд України в своєму Рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999 зазначено, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом`якшують відповідальність особи.

Поняття «Верховенство права» як загальнолюдська цінність закріплене також у статях 8 та 147 Конституції України, статтях 2, 6 та 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а також низці міжнародних договорів, зокрема, Преамбулі Загальної декларації прав людини (Universal Declaration of Human Rights), статті 3 Статуту Ради Європи (Statute of the Council of Europe), Преамбулі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms), статті 2 Договору про заснування Європейської Спільноти (Consolidated version of the Treaty on European Union (TEU)), Преамбулі Хартії основних прав Європейського Союзу (Charter of fundamental rights of the European Union), Преамбулі та статті 14 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (Association Agreement between the European Union and Ukraine).

Верховенство права, у найзагальнішій формі, слід розуміти як справедливість (специфіка національної культури та особливість особистості, яка оцінює ситуацію та/або приймає рішення), обмежену законодавством та, окремо, судовою практикою ВС як продовженням законодавства, а також визначеною Конституцією та законами України метою судового контролю за діяльністю суб`єктів владних повноважень з боку адміністративного суду, якою, головним чином, є: захист порушеного права відповідної особи (позивача), виправлення можливої помилки суб`єкта владних повноважень, створення умов для недопущення вчинення суб`єктом владних повноважень такої помилки у майбутньому, а також забезпечення принципу правової визначеності для всіх осіб, які будуть учасниками аналогічних відносин у майбутньому.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 12.06.2020 у справі № 484/813/17 та від 26.10.2021 у справі № 160/5982/19, конституційний принцип «свободи дій» означає, що для суб?єкта приватного права дозволено все, що не заборонено законом.

При цьому принцип юридичної (правової) визначеності за позицією Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ), висловленою у статті 6 Рекомендацій CM/Rec (2007)7 державам-членам щодо належного адміністрування (Recommendation CM/Rec(2007)7 of the Committee of Ministers to member states on good administration), полягає в тому, що суб`єкти владних повноважень не можуть вживати жодних ретроактивних заходів (зворотної дії), за винятком випадків, передбачених законом, та допускати втручатися у набуті права і остаточні правові рішення, за винятком випадків, коли це є абсолютно необхідним у суспільних інтересах.

Щодо юридичної визначеності також неодноразово висловлювався Конституційний Суд України. Велика Палата Конституційного Суду України в абзаці другому підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2018 року № 7-р/2018 зазначила, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

У абзаці другому-четвертому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 № 3-р(І)/2019 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване.

Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки.

Конституційний Суд України в абзаці четвертому пункту 4 Рішення 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 зважив на те, як витлумачено поняття юридичної визначеності в міжнародних актах та документах, згідно з якими, зокрема, „юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також, щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин; юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна додержувати взятих на себе зобов`язань щодо людей або виконувати їм обіцяне [поняття „виправданого (леґітимного) очікування")" (Доповідь про правовладдя, ухвалена Європейською Комісією „За демократію через право" (Венеційська Комісія) на її 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), перше речення § 46, § 48); принцип правомірних (легітимних) очікувань, за тлумаченням Венеційської Комісії, виражає ідею, що „органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених (у особи) очікувань" (спеціальне Дослідження Венеційської Комісії „Мірило правовладдя", CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61).

Верховний Суд у такому контексті вважає, що принцип юридичної (правової) визначеності як складова принципу належного урядування в адміністративній процедурі є сукупністю вимог до застосування суб`єктом владних повноважень норм права у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища особи ( Постанова Верховного Суду від 15 серпня 2024 року у справі № 460/13317/23 (адміністративне провадження № К/990/5381/24).

З огляду на вищевикладене суд дійшов переконливого висновку, що проведення відповідачем пост-митного контролю за поставкою товару через п`ять років після такої поставки з посиланням на норми митного кодексу, які були прийняті законодавцем після здійснення митного оформлення не відповідає принципам верховенства права, правової визначеності та є незаконним, що тягне за собою визнання неправомірними і всі подальші рішення відповідача.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Діар Плюс" до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.04.2026 року № UA806000202616 та від 15.04.2026 року № UA806000202617.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Діар Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України судові витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 29 484,50 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 липня 2026 року

Головуючий суддя Г.В. Костенко