Рішення № 138522156, 27.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2420/26

Провадження № 2/752/7056/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Касаткіної А.В.

позивача- ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Києва в особі Київської міської ради, третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора про зняття заборони відчуження майна, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить зняти заборону на відчуження майна - квартири АДРЕСА_1 , накладену Першою Київською державною нотаріальною конторою 18 серпня 1998 року на підставі заяви від 04 червня 1998 року.

Посилається в позові на те, що власником квартири була його мати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 травня 1998 року мати звернулася до Першої Київської державної нотаріальної контори з заявою, якою просила не видавати довідку про її квартиру, вважати недійсними документи з її підписом та не здійснювати по них нотаріальних дій, за винятком випадків, коли її підпис завірений нотаріально.

04 червня 1998 року Першою Київською державною нотаріальною конторою заява матері була зареєстрована, а 18 серпня 1998 року в реєстр заборон за № 24830-42 було внесено заборону відчуження зазначеної квартири.

13 січня 2005 року було здійснено перереєстрацію даної заборони в зв`язку з запровадженням нового порядку реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

29 квітня 2014 року мати здійснила перереєстрацію права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав за новим номером об`єкта нерухомого майна 349735080000.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати померла.

16 липня 2022 року він подав заяву до Першої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, якою була заведена спадкова справа №574/2022.

Наявність заборони відчуження нерухомого мйна позбавляє його можливості оформити спадкові права, порушує його права власника майна.

З урахуванням того, що іншим чином вирішити вказаний спір неможливо, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 30 січня 2026 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам була направлена копія ухвали про відкриття провадження, відповідачу та третій особі копія позовної заяви з додатками.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву, третій особі пояснень на позов.

Відповідач та третя ооба своїм правом не скористалися, відзив на позов та пояснень не подали.

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року суд перейшов до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа просить розглядати справу в відсутності совго представника.

Виходячи з цього, на підставі частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із статтею 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом статті 321 ЦК України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що мати позивача ОСОБА_2 відповідно до довідки ЖБК «Проектувальник» №27 від 01 червня 1992 року була власником членом квартири АДРЕСА_1 .

27 травня 1998 року ОСОБА_2 звернулася до Нотаріальної контори № 1 м.Києва з заявою, в якій просила не видавати довідки про її квартиру, вважати недійсними документи з її підписом та не здійснювати по них нотаріальних дій, за винятком випадків, якщо її підпис завірений в Нотаріальній контори № 1 м. Києва.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 13 січня 2023 року, вбачається, що 13 січня 2005 року Першою Київською державною нотаріальною конторою внесено заборону (архівний запис) під реєстраційним номером 1604021, підстава обтяження: заява, ВХ.2606, 04.06.1998, Перша Київська державна нотаріальна контора, власник: ОСОБА_2 , додаткові дані: архівний номер 1248605КІЕV1, Архівна дата: 18.08.1998, Дата виникнення: 18.08.1998, № реєстра:24830-42, внутр. № 60012А3329EF35304F33.

Тобто, заборона відчуження квартири була внесене в реєстр заборон 18 серпня 1998 року на підставі заяви власника квартири.

29 квітня 2014 року ОСОБА_2 здійснила перереєстрацію права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав за новим номером об`єкта нерухомого майна 349735080000.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

На підставі заяви позивача від 16 липня 2022 року Першою Київською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №574/2022.

( а.с. 23 - 25; 46 - 71 )

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин 1, 5 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, з точки зору закону позивач, подавши заяву, прийняв спадщину після смерті матері.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Вказана норма в сукупності з нормами статей 317, 321 ЦК України, визначає непорушність права власності та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням цього суд вважає, що права позивача, як спадкоємця та власника отриманого в порядку спадкування майна, є порушеними внесеною до Державного реєстру ручових прав забороною його відчуження за ініціативою попереднього власника.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: накладають та знімають заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також у випадках, встановлених законодавством, - рухомого майна.

За змістом статті 74 Закону України « Про нотаріат» за рішенням суду нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно.

Частиною 2 статті 27 Закону України « Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, визначене в статті 2 ЦПК України, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З урахуванням приведеного вище суд вважає, що наявність протягом тривалого часу незнятої заборони на майно боржника, отриманого ним у порядку спадкування, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Керуючись статтями 15, 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, Законом України « Про нотаріат», Законом України « Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 2-5, 10, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати заборону відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , накладену на піставі заяви ВХ.2606, 04 червня 1998 року, Першою Київською державною нотаріальною конторою 18 серпня 1998 року, реєстраційний номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 349735080000, номер запису про обтяження 5503951,реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 1604021.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Київська міська рада, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ: 22883141.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В.Машкевич

.