Рішення № 138522115, 27.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/27569/25

Провадження №2/752/4261/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

З 01.11.2021 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії та з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилися (не відключалися).

Відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість:

за період до 01.05.2018 за послуги з централізованого опалення в розмірі 8104,89 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 405,02 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1394,04 грн.;

за період до 01.05.2018 за послуги з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 140,08 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 7 грн. та інфляційні втрати у розмірі 24,09 грн.;

за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 за послуги з централізованого опалення в розмірі 5876,44 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 354,12 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1346,87 грн.;

за період з 01.11.2021 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 34821,23 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 1382,98 грн., пеня у розмірі 1682,63 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4628,32 грн.;

зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 708,10 грн.;

з плати за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води у розмірі 578,40 грн.;

Загальний розмір заборгованості становить 61454,21 грн.

Просив стягнути солідарно з відповідачів, які є власниками/зареєстровані/проживають за адресою: АДРЕСА_1 , на свою користь зазначену заборгованість та судові витрати.

25.11.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Адвокат Шпіцер В.Б., який діє в інтересах відповідачів подав до суду відзив, у якому зазначив, що відповідачі позовні вимоги не визнають, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 впродовж останніх восьми років не проживає за адресою, зазначеною у позовній заяві, що може підтвердитись відповідною довідкою ЖЕКу. Фактичне не проживання відповідача за вказаною адресою свідчить про відсутність у нього можливості користування житлово-комунальними послугами, за які заявлено вимоги щодо стягнення заборгованості.

Крім того, з 16.03.2022 ОСОБА_1 проходить військову службу та перебуває на службі по теперішній час, що також унеможливлює його проживання за зазначеною адресою та користування відповідними послугами.

Заборгованість, яка є предметом позову, не може бути віднесена до ОСОБА_1 , оскільки він фактично не є споживачем житлово-комунальних послуг за спірною адресою протягом усього періоду, за який нарахована заборгованість. Нарахування платежів здійснювалося без урахування фактичного користування послугами та реального кола осіб, які проживали у житловому приміщенні.

Таким чином, відсутні правові та фактичні підстави для покладення на ОСОБА_1 обов?язку зі сплати заявленої заборгованості, оскільки він не проживав за відповідною адресою, не користувався комунальними послугами та не мав можливості впливати на їх споживання іншими особами.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України. Позивач не довів факту надання послуг, їх обсягу, вартості, не підтвердив наявності дійсного та належним чином оформленого зобов?язання, а також звернувся до суду з вимогами з пропуском строків позовної давності.

Звертаючись до суду, позивач фактично підміняє доказування власними арифметичними викладками, які не підтверджені жодним первинним документом. Такий підхід суперечить не лише нормам процесуального права, а й самій суті судового захисту, який грунтується на перевірці об?єктивних фактів, а не на припущеннях чи внутрішніх облікових таблицях підприємства.

Суд не може бути поставлений у становище технічного виконавця розрахунків позивача, не маючи змоги перевірити їх походження, вихідні дані та законність. Допущення протилежного означало б легалізацію практики, за якої будь-який суб?єкт господарювання міг би довільно формувати борги споживачам без належного підтвердження.

Крім того, розрахунок, який не містить показників лічильників, тарифів, періодів нарахування та фактичних обсягів споживання, не є доказом у розумінні статті 76 ЦПК України, а лише внутрішнім документом позивача, який не пройшов жодної перевірки.

Такий підхід прямо суперечить принципу змагальності сторін, оскільки позбавляє відповідачів можливості ефективно спростувати нарахування, а суд - об?єктивно оцінити їх правомірність.

Надання житлово-комунальних послуг у правовій державі не може грунтуватися на презумпції «мовчазної згоди» або на самостійному тлумаченні виконавцем наявності зобов`язань.

Просив прийняти даний відзив на позовну заяву, застосувати сплив строку позовної давності, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, визнати, що надані позивачем розрахунки заборгованості не є належними та допустимими доказами, судові витрати покласти на позивача.

Позивач надав заперечення на відзив, у яких зазначив, що відповідач як споживач послуг за вищевказаною адресою не в повному обсязі та не своєчасно сплачує за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в результаті чого утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 N?1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 N?591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», яке продовжує бути постачальником таких послуг після ПАТ «КИЇВЕНЕРГО». Просимо суд прийняти до уваги, що 11.10.2018 між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (далі - Кредитор) та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Новий Кредитор/Позивач) було укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії наявний в матеріалах справи), за яким ПАТ «КИІВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а к1 «КИВТЕЛОЕНРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов?язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору.

Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов?язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку №1 та Додатку №2 до цього договору.

Відповідно до Додатку № l та Додатку № 2 до Договору цесії Позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 9104,89 та централізованого постачання гарячої води у розмірі 1062,01 грн до Дімітрової (Відповідач) за адресою: АДРЕСА_1 . (Додаток №l та Додаток №2 до Договору цесії - наявні в матеріалах справи).

Так як, відповідачем сплачено у 2018 році заборгованість за гаряче водопостачання в повному обсязі, та частково за централізоване опалення, КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося з заборгованістю згідно Договору цесії за період до 01.05.2018 у розмірі 8104,89 грн.

Згідно п. 3.4.2 Договору Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку №l та Додатку №2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором. (Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) та Додаток №1, №2 до Договору - наявні в матеріалах справи.)

Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії Кредитор відступає, Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов?язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього Договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов?язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та у Додатку № 2 до Договору цесії.

Таким чином, позивач прийняв право вимоги до відповідача заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та прийняв право вимоги будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань у зв`язку з неналежним виконанням зобов?язань з оплати за спожиті послуги. Відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався) та з претензією в передбаченому законодавством порядку на адресу Позивача про їх неотримання, також, не звертався, а тому Відповідач зобов?язаний оплатити спожиті послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, а Позивач має право вимагати від Відповідача виконання обов?язку щодо оплати наданих послуг.

При цьому, жодної інформації відносно звернень/заперечень відповідача щодо неправомірного нарахування заборгованості та/або перерахунку за адресою: АДРЕСА_1 , Кредитор (ПАТ «КИЇВЕНЕРГО») Позивачу (КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») не передавав, а тому слід вважати що заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що утворилася (до 01.05.2018) за вищевказаною адресою підлягає оплаті.

Особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , закріплений за відповідачем ( ОСОБА_3 ) У внутрішньому програмному комплексі Бітек, дана квартира, облікується як квартира АДРЕСА_3 , тобто предметом позову є заборгованість за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо застосування строку позовної давності зазаначив, що споживач зобов?язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року).

Отже, зобов?язання відповідача з оплати наданих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води виникали щомісячно. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N?630).

Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N? 630).

Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим, починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення. перебіг строку позовної давності зупинений пунктами 12 та 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу з березня 2020 року і по тепер, а тому строк позовної давності підлягає застосуванню відповідно до норм Закону до вимог виниклих до березня 2017.

Період боргу з яким звернулись КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до суду зазначено з 01.04.2017.

Відповідно до розрахунків відповідачем проводились сплати, але не в повному обсязі: травень 2019 року за централізоване опалення -1000 грн., листопад 2019 року за централізоване опалення 6000 грн., березень 2020 року за централізоване гаряче водопостачання - 188,10 грн., квітень 2020 року за централізоване опалення - 2000 грн., січень 2021 року - за централізоване опалення 500 грн. Отже, відповідач вчиняв дії шляхом оплати за спожиті послуги, що свідчить про визнання ним свого боргу, а як наслідок перервав перебіг позовної давності.

Відповідно до інформації з Реєстру територіальної громади міста Києва за період з 02.06.1998 по 08.10.2025 відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуг дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарів зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідачі з 02.06.1998 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Доказів, що відповідачі є власниками зазначеної квартири суду не надані.

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.11.2023 №7340/7381, предметом діяльності КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», крім іншого, є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії (п. 2.2).

Позивач з 01.05.2018 по 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; з 01.11.2021 у зв`язку зі зміною законодавства позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

КП «Київтеплоенерго» на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення і постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

На підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №602-18 від 11.10.2018 ПАТ «Київенерго» передало право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані ПАТ «Київенерго» за період з 01.08.2018 до дати укладання цього договору - Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Відповідно до п. 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загального боргу.

Згідно з розрахунком за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем обліковується заборгованість:

за період до 01.05.2018 за послуги з централізованого опалення в розмірі 8104,89 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 405,02 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1394,04 грн.;

за період до 01.05.2018 за послуги з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 140,08 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 7 грн. та інфляційні втрати у розмірі 24,09 грн.;

за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 за послуги з централізованого опалення в розмірі 5876,44 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 354,12 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1346,87 грн.;

за період з 01.11.2021 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 34821,23 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 1382,98 грн., пеня у розмірі 1682,63 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4628,32 грн.;

зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 708,10 грн.;

з плати за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води у розмірі 578,40 грн.

Загальний розмір заборгованості становить 61454,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.2 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ст. 541 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування оплачується споживачами які отримують послуги теплопостачання та послуги гарячої води.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування- платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця:

- пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги;

- здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами;

- нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги;

- за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води);

- обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

На виконання вказаних вимог позивачем на своєму веб-сайті https://kte.kmda.gov.ua/ був опублікований текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.

Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту умов вказаних договорів є факт отримання послуг споживачем.

Сам по собі факт не проживання відповідача у спірній квартирі, не звільняє його від обов`язку здійснювати оплату наданих йому послуг, оскільки він зареєстрований у спірній квартирі у встановленому законодавством порядку.

Отже, відповдіачі є споживачами комунальних послуг в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, на відповідачів, як боржників у зобов`язанні за укладеним договором, покладений обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а позивач, як кредитор у зобов`язанні за укладеним договором має право вимагати сплату грошей за надані послуги.

Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та пені, нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг, суд відзначає наступне.

На спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки відповідачі несвоєчасно здійснювавли платежі за надані комунальні послуги, то вони зобов`язані сплатити на користь позивача 3% річних, інфляційні втрати, так як допустили прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому для них наступає цивільно-правова відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Оскільки відповідачі своєчасно не сплачували послуги, які надавались позивачем, то за приписами абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вони повинні сплатити пеню на користь виконавця послуг.

Відповідачі не довели того, що позивач неправильно нарахував заборгованість, не зазначили, в чому саме полягає неправильність у розрахунку, доданому до позову, не надали свого контррозрахунку.

Щодо доводів відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В силу частин 1, 5 ст. 261, частин 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Слід врахувати, що 24.02.2022 з 5-30 год. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено воєнний стан.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

04.09.2025 набрав чинності Закон України від 14 травня 2025 року № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності". Цим Законом виключено з ЦК України п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення", а отже поновлено перебіг позовної давності.

Суд враховує, що відповдіачі здійснювали оплату за надані послуги, зокрема в травні 2019 року за централізоване опалення, в квітні 2016 року за централізоване опалення та постачання гарячої води, отже відбувалось переривання перебігу позовної давності.

Таким чином, позовні вимоги заявлені в межах строків позовної давності, а тому підлягають задоволенню.

За приписами ст. 265 ЦПК України в резолютивній частині рішення не зазначаються розрахункові рахунки для зарахування стягнутих грошових коштів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1514 грн., оскільки позовні вимоги задоволені.

З відповідача ОСОБА_1 судовий збір стягненню не підлягає, оскільки він як військовослужбовець, який перебуває на військовій службі, звільнений від сплати судового збору відповідно до п.12 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість:

за спожиті за період до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення в розмірі 6493,07 грн за період до 01.05.2018 за послуги з централізованого опалення в розмірі 8104,89 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 405,02 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1394,04 грн.;

за період до 01.05.2018 за послуги з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 140,08 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 7 грн. та інфляційні втрати у розмірі 24,09 грн.;

за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 за послуги з централізованого опалення в розмірі 5876,44 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 354,12 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1346,87 грн.;

за період з 01.11.2021 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 34821,23 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 1382,98 грн., пеня у розмірі 1682,63 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4628,32 грн.;

зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 708,10 грн.;

з плати за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води у розмірі 578,40 грн., що загалом становить 61454 (шістдесят одну тисячу чотириста п`ятдесят чотири) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», місцезнаходження: м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення складене 27.07.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова