Рішення № 138522067, 20.07.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/869/26

2/134/602/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 липня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Чорної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

25 травня 2026 року до Крижопільського районного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що 06 грудня 2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено в електронній формі кредитний договір № 6162443.

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) становить 5 800,00 грн; строк кредитування - 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (01.12.2023) вказуються в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору; стандартна процентна ставка за користування кредитними коштами становить 1,99 % в день та застосовується у межах всього строку кредитування; знижена процентна ставка - 1,493 % в день та застосовується, якщо споживач до 05 січня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит у сумі 5 800,00 грн шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

У період з 06 грудня 2022 року по 24 вересня 2023 року відповідач здійснив платежі на рахунок ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на загальну суму 2 180,00 грн, які зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом.

25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як клієнтом та позивачем як фактором було укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором № 6162443 від 06 грудня 2022 року в розмірі 14 007,80 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 8 207,80 грн - заборгованість за процентами.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, направивши відповідне повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену ним під час укладення договору.

Оскільки на момент укладення договору факторингу строк дії кредитного договору № 6162443 від 06 грудня 2022 року не сплив, після набуття права грошової вимоги за цим кредитним договором ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» нарахувало проценти за користування кредитними коштами за період з 26 вересня 2023 року по 01 грудня 2023 року (67 календарних днів) у розмірі 7 733,14 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань у добровільному порядку ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 6162443 від 06 грудня 2022 року в загальному розмірі 21 740,94 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 8 207,80 грн - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором; 7 733,14 грн - заборгованість за процентами, нарахованими позивачем, а також судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 2 662,40 грн та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 27 травня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 23 червня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання.

У судове засідання, призначене на 15 липня 2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача - адвокат Столітній М.М. у позовній заяві просив розглянути справу у відсутності сторони позивача. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини його неявки суду невідомі. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 15 липня 2026 року постановлено провести у даній справі заочний розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 06 грудня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 6162443, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Вказаний договір відповідач підписав 06 грудня 2022 року о 16:46:18 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «С964797», що підтверджується п. 10 договору.

Сторони кредитного договору № 6162443 від 06 грудня 2022 року погодили такі умови: сума кредиту (загальний розмір) становить 5 800,00 грн; строк кредитування - 360 днів; періодичність сплати процентів - кожні 30 днів; детальні строки та дата останнього платежу за кредитом (01 грудня 2023 року) зазначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору; стандартна процентна ставка за користування кредитними коштами становить 1,99 % на день та застосовується протягом усього строку кредитування; знижена процентна ставка - 1,493 % на день та застосовується, якщо споживач до 05 січня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що настають після зазначеної дати, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (пп. 1.3, 1.4, 1.5 договору).

Сторони передбачили, що кредитні кошти надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Також сторони передбачили право товариства укладати договори про відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дня такого відступлення (п. 4.1 договору).

У додатку № 1 до кредитного договору № 6162443 від 06 грудня 2022 року сторони погодили Графік платежів та загальну вартість кредиту для споживача в розмірі 47 351,20 грн, із яких 41 551,20 грн становить сума процентів за користування кредитом.

Паспорт споживчого кредиту, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С964797», містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, де зазначено, зокрема, що загальні витрати за кредитом в розмірі 5 800,00 грн, який надається на строк 360 днів, за стандартною процентною ставкою (1,99 % в день) будуть становити 41 551,20 грн, а з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки (1,493 % в день) 46 485,55 грн.

Таким чином, сторони погодили строк дії кредитного договору № 6162443 у 360 днів. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати проценти за користування кредитом у розмірі 1,99 % в день.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало умови кредитного договору та надало відповідачу кредитні кошти, однак відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Судом також встановлено, що 25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (яке на той час мало найменування - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА») було укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» прийняло належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Перелік боржників, підстави виникнення прав грошової вимоги до них, суми грошових вимог та інші відомості зазначено в Реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором щодо відповідних боржників та набуває відповідних прав вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт приймання-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги до боржників і є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п у Реєстрі 7365) за кредитним договором № 6162443 від 06 грудня 2022 року в загальному розмірі 14 007,80 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 8 207,80 грн - заборгованість за процентами.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача, направивши 25 вересня 2023 року відповідне повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену ним під час укладення кредитного договору.

Після набуття права вимоги до відповідача позивач нарахував проценти за користування кредитними коштами за період з 26 вересня 2023 року по 01 грудня 2023 року (67 календарних днів) у розмірі 7 733,14 грн.

Також установлено, що рішенням єдиного учасника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» № 251124/1 від 25.11.2024 року змінено найменування товариства з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 6162443 від 06 грудня 2022 року був належним чином укладений, що відповідає положенням статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 5 800,00 грн підтверджується повідомленням АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 01 червня 2026 року № БТ/Е-22842, яке надійшло до суду 01 червня 2026 року на виконання ухвали від 27 травня 2026 року, згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 банком емітована платіжна картка № НОМЕР_2 та 06 грудня 2022 року на вказану картку було здійснено зарахування коштів у сумі 5 800,00 грн.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Отже, позивач правомірно набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 щодо виконання ним зобов`язань за кредитним договором № 6162443 від 06 грудня 2022 року.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 у визначений кредитним договором строк не повернув отримані кредитні кошти, вимоги позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та умовах кредитного договору, підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 800,00 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором № 6162443 від 06 грудня 2022 року, то суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що заборгованість за процентами, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 15 940,94 грн та складається із заборгованості в сумі 8 207,80 грн, нарахованої первісним кредитором, і заборгованості в сумі 7 733,14 грн, нарахованої позивачем за 67 календарних днів з 26 вересня 2023 року по 01 грудня 2023 року включно.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6162443 від 06 грудня 2022 року, проведеного первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», вбачається, що за період з 06 грудня 2022 року по 06 березня 2023 року включно було нараховано 10 387,80 грн процентів за користування кредитом.

Оскільки відповідач не виконав умов договору, необхідних для отримання від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» індивідуальної знижки на стандартну процентну ставку, проценти за користування кредитом нараховувалися за стандартною процентною ставкою 1,99 % в день.

Відповідач здійснив платежі на рахунок ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на загальну суму 2 180,00 грн, які були зараховані в рахунок сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим заборгованість за процентами, право вимоги за якою було відступлено позивачу 25 вересня 2023 року, становила 8 207,80 грн (10 387,80 грн 2 180,00 грн).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6162443 від 06 грудня 2022 року, проведеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», вбачається, що за період з 26 вересня 2023 року по 01 грудня 2023 року включно позивач нарахував 7 733,14 грн процентів за користування кредитом, застосувавши стандартну процентну ставку 1,99 % на день.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом у загальному розмірі 15 940,94 грн є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому також підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 6162443 від 06 грудня 2022 року в розмірі 21 740,94 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 15 940,94 грн - заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» здійснював адвокат Столітній М.М. на підставі договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року та ордера на надання правничої допомоги серії АІ № 2205217 від 18.05.2026 року.

Відповідно до п. 4.8 договору, клієнт здійснює оплату гонорару адвоката згідно узгодженого та підписаного Акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду по справі законної сили.

На підтвердження наданих адвокатом послуг позивач надав: Заявку № 19160 від 17 квітня 2026 року на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, згідно з якою клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надати послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6162443 від 06 грудня 2022 року, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 19160 від 18 травня 2026 року згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року адвокат Столітній М.М. надав, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» прийняло такі роботи (послуги): 1) зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства - 0,5 год. (вартість 440,00 грн); 2) дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 1 год. (вартість 840,00 грн); 3) аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства - 0,5 год. (вартість 440,00 грн); 4) підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту прав та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом - 1 год. (вартість 840,00 грн); 5) письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів - 1 год. (вартість 840,00 грн); 6) проведення адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів - 1 год. (вартість 840,00 грн); 7) складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6162443 від 06.12.2022, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , - 2 год. (вартість 1 640,00 грн); 8) складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви - 1 год. (вартість 840,00 грн); 9) складання та оформлення процесуальних документів (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів тощо) - 2 год. (вартість 1 640,00 грн); 10) представництво інтересів клієнта під час здійснення розгляду справи судом, в тому числі участь у судових засіданнях - 2 год. (вартість 1 640,00 грн). Загальна вартість наданих послуг становить 10 000,00 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 року у справі № 910/7032/17).

Попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 824/20/23).

Так, у питанні щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд неодноразово наголошував, що зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності таких витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року у справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України, а не у частині четвертій статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та непропорційним предмету спору, оскільки ця справа є справою незначної складності, ціна позову становить 21 740,94 грн, а судова практика щодо вирішення спорів про стягнення заборгованості за кредитними договорами є сталою та не потребує здійснення значного обсягу правового аналізу.

Суд також враховує, що надані адвокатом послуги, пов`язані з усною консультацією клієнта, дослідженням документів, аналізом законодавства та судової практики, підготовкою правової позиції і письмової консультації, мають підготовчий характер та є взаємопов`язаними зі складанням позовної заяви, а тому за обставин цієї справи не потребували значних часових витрат. При цьому матеріали справи не містять доказів складення адвокатом письмового консультаційного висновку.

Крім того, адвокат не брав участі у судових засіданнях під час розгляду цієї справи, що також враховується судом при визначенні розумного розміру витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до 5 000,00 грн. Саме такий розмір витрат, з урахуванням конкретних обставин справи, є співмірним зі складністю справи, обсягом фактично наданих адвокатом послуг, відповідає критеріям розумності та необхідності судових витрат і забезпечує справедливий баланс інтересів сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задоволено у повному обсязі, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 6162443 від 06 грудня 2022 року в розмірі 21 740,94 грн (двадцять одна тисяча сімсот сорок гривень, 94 копійки), з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 15 940,94 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, а всього 7 662,40 грн (сім тисяч шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 20 липня 2026 року.

Суддя