Рішення № 138522065, 20.07.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/841/26

2/134/592/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 липня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Чорної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

20 травня 2026 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗПОЗИКА») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 18 жовтня 2025 року між сторонами було укладено в електронній формі кредитний договір № 312918-КС-002, відповідно до умов якого ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало відповідачці кредит у розмірі 5 000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на її банківську картку строком на 24 тижні зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною фіксованою процентною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитними коштами.

У свою чергу відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію за видачу кредиту, однак зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 05 травня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 16 950,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 450,00 грн - заборгованість за процентами; 2 500,00 грн - заборгованість за процентами відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України; 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.

За таких обставин ТОВ «БІЗПОЗИКА» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 16 950,00 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 26 травня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 22 червня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою належним чином повідомленої відповідачки в судове засідання.

У судове засідання, призначене на 15 липня 2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача Пєскова С.В. у позовній заяві просила проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини її неявки суду невідомі. У встановлений судом строк відповідачка не подала відзив на позовну заяву.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 15 липня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2025 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір № 312918-КС-002, відповідно до якого ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало відповідачці споживчий кредит у розмірі 5 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА» (пункт 2.1 договору).

Сторони узгодили такі умови договору: строк, на який надається кредит, - 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом становить 1 % в день та є незмінною протягом усього строку (терміну) договору; комісія за видачу кредиту нараховується одноразово в день видачі кредиту та становить 1 000,00 грн; строк дії договору - до 04 квітня 2026 року; орієнтовна загальна вартість кредиту 12 302,52 грн (пункти 2.3, 2.4, 2.5, 2.8, 2.9 договору).

У пункті 7.5 кредитного договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 % від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту договору на суму заборгованості, яка є меншою, ніж 100 гривень. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Кредитний договір № 312918-КС-002 укладений сторонами дистанційно шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний ОСОБА_1 18.10.2025 о 18:27:52 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-5239».

18 жовтня 2025 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» перерахувало кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн на банківську картку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 06.06.2026 № БТ/Е-23971, а також випискою про рух коштів за рахунком цієї картки за період з 18.10.2025 по 04.04.2026.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 312918-КС-002 від 18 жовтня 2025 року відповідачка жодних платежів на погашення заборгованості не здійснювала.

Станом на 04 квітня 2026 року (останній день строку кредитування) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 16 950,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 450,00 грн - заборгованість за процентами; 2 500,00 грн - заборгованість за процентами відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України; 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Із положень частини першої статті 526 ЦК України слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, за якою кредитодавець зобов`язується надати кредит і набуває право вимагати повернення грошових коштів та сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та зобов`язується своєчасно повернути його і сплатити проценти.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають зі змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Досліджені судом докази вказують на те, що 18 жовтня 2025 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, на виконання якого ТОВ «БІЗПОЗИКА» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн.

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернула грошові кошти, не сплатила проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «БІЗПОЗИКА» слід стягнути заборгованість за цим договором.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору, є правильним та здійснений у межах строку кредитування з урахуванням погодженої сторонами процентної ставки.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «БІЗПОЗИКА» просило також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 2 500,00 грн заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Однак відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, нарахованих у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року. Такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗПОЗИКА» слід стягнути 14 450,00 грн заборгованості за кредитним договором № 312918-КС-002 від 18 жовтня 2025 року, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 450,00 грн - заборгованість за процентами; 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.

У задоволенні вимоги щодо стягнення 2 500,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд враховує наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, ціна позову становила 16 950,00 грн, позов задоволено на суму 14 450,00 грн, тобто на 85,25 % (14 450,00 х 100 % : 16 950,00), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 269,70 грн (2 662,40 х 85,25 %) судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 312918-КС-002 від 18 жовтня 2025 року в розмірі 14 450,00 грн (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят гривень, 00 копійок), з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 450,00 грн - заборгованість за процентами; 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2 269,70 грн (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень, 70 копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 20 липня 2026 року.

Суддя: