Вирок № 138521652, 24.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6404/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород кримінальну справу №308/6404/25 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071170000260 від 02.04.2025 року, про обвинувачення,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Арикбалик, Казахстан, громадянина України, українця, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, офіційно не працевлаштованого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України ,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення :

прокурора ОСОБА_4

сторона захисту:

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення

19.03.2025 близько 20:00 ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента У країни N? N? 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента N? 133/2022 від 14.03.2022, N? 259/2022 від 18.04.2022, N? 341/2022 від 17.05.2022, N? 573/2022 від 12.08.2022, N? 757/2022 від 07.11.2022, N? 58/2023 від 06.02.2023, N? 451/2023 від 26.07.2023, N? 734/2023 від 06.11.2023, N?49/2024 від 05.02.2024, N?271/24 від 06.05.2024, N?469/24 від 23.07.2024, N?740/24 від 28.10.2024), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу прибув до залізничної колії, яка розташована за адресою: Ужгородський район, м. Чоп, вул. Приозерна, (станція «Чоп», шоста головна колія роз?їзду третього кілометра), де незаконно викрав клемовий болт з гайкою металевою у кількості 76 штук, підкладку металеву ЗКДЛ65 у кількості 38 штук, клему проміжну металеву у кількості 76 штук, шайбу двох виткову в кількості 76 штук, шуруп колійний 24х170 у кількості 228 штук, клему проміжну у кількості 76 штук, після чого ОСОБА_3 покинув місце кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Зазначеними протиправними діями ОСОБА_3 завдав АТ «Укрзалізниця» матеріального збитку на загальну суму 7046 гривень 52 копійки.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Окрім цього , 03.04.2025 року близько 15:00 ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України N? N? 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента N? 133/2022 від 14.03.2022, N? 259/2022 від 18.04.2022, N? 341/2022 від 17.05.2022, N? 573/2022 від 12.08.2022, N? 757/2022 від 07.11.2022, N? 58/2023 від 06.02.2023, N? 4$1/2023 від 26.07.2023, N?469/24 від 23.07.2024, N?740/24 від 28.10.2024), N? 734/2023 від 06.11.2023, N?49/2024 від 05.02.2024, N?271/24 від 06.05.2024, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу увійшов до підсобного приміщення, яке розташоване за адресою: Ужгородський район, м. Чоп, автомобільна дорога М-06, 828-й кілометр + 250 метрів, звідки незаконно викрав належний ОСОБА_6 , водяний насос марки «PEDROLLO», моделі «PUMP JSWm 3 ВМ», синього кольору, ринковою вартістю 11549 грн., після чого ОСОБА_3 покинув місце кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаних з проникненням у інше сховище, вчинених в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. По суті фактичних обставин справи пояснив, що в один із днів 2025 року точної дати не памятає , прийшов до залізничної колії, яка розташована в м. Чоп, станція «Чоп», звідки викрав клемові болти з гайкою металевою , підкладку металеву, клеми , шайби , шурупи , після чого покинув місце кримінального правопорушення та викрадене майно здав на металобрухт. Вказав, що кілька разів повертався до залізничної колії, яка розташована в м. Чоп, станція «Чоп». Окрім того, визнав факт крадіжки водяного насосу, який викрав з підсобного приміщення, яке розташоване в м. Чоп. Зазначив, що водяний насос повернув потерпілому. Заявлений АТ «Укрзалізниця» цивільний позов визнав.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду. Потерпілий подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник потерпілого АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду. Представник потерпілого подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, заявлений цивільний позов підтримують та просять суд задовільнити.

Суд вжив всіх передбачених КПК заходів щодо забезпечення їх прибуття в судове засідання.

Судом належним чином були виконані вимоги ч. 6 ст. 22 КПК щодо створення необхідних умов для реалізації, зокрема, стороною обвинувачення її процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що в силу статей 56, 58 КПК України давати пояснення є правом потерпілої сторони, відповідно до положень ст. 325 КПК України, враховуючи,що потерпілі не були свідком, очевидцями вказаної події, з огляду на наявність заяв потерпілих про розгляд без участі, зважаючи на відсутність заперечень зі сторони інших учасників процесу, суд зважаючи на думку прокурора, обвинуваченого та захисника керуючись ст. 325 КПК України, ухвалив рішення провести судовий розгляд у відсутності потерпілих.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений, захисник не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше сховище, вчинена в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

Відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов`язок обвинуваченого ОСОБА_3 , який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній у відповідності із законом.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на так і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставиною, яка пом`якшуює покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України є щире каяття.

Обставини , які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше притягався до кримінальної відповідальності, згідно характеристики з місця проживання характеризується позитивно, згідно довідки з КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Брегова» по медичну допомогу не звертався та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , всі пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання на певний строк у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України та можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним призначеного покарання, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов`язків згідно ст.76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід не застосовувася.

Речові докази:

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

У відповідності до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з врахуванням доведеності обвинувачення у суді, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути 10696,80 грн.

Цивільний позов не заявлявся.

Вирішуючи цивільний позов АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 7046,52 грн., який прийнятий до розгляду на підставі ухвали суду від 15.06.2026 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно -небезпечне діяння. Це означає, що законодавець обмежив часові рамки пред`явлення позову.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Положеннями ч.1ст.56 КПК України передбачено, що потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Основними умовами пред`явлення цивільного позову в кримінальному процесі є подання позовної заяви; процесуальна правоздатність позивача; відсутність винесеного судом рішення за тією ж підставою та предметом позову.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав цивільний позов АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» про відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 7046,52 грн.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення , а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше сховище, вчиненому в умовах воєнного стану встановлена вироком суду.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України- кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи визнання позову відповідачем ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної шкоди підлягають до задоволення , а з ОСОБА_3 слід стягнути на користь АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» грошові кошти в сумі 7046,52 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення з покладенням на засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не обирати.

Цивільний позов АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 7046,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 10696,80 гривень за проведення судових експертиз.

Речові докази по справі:

- водяний насос марки «PEDROLLO» моделі «PUMP JSWm 3 ВМ» синього кольору з червоним кабелем, який опечатано біркою з підписами понятих та слідчого - після вступу вироку в законну силу повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк із моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1