Рішення № 138519988, 21.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 646/1435/26

2/703/1579/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №1129562 від 20 листопада 2023 року у розмірі 33949 грн. 97 коп. з підстав невиконання його умов, а також просить стягнути з відповідача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 8000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 листопада 2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1129562, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 7000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно п. 9.2 кредитного договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним.

Взятий на себе обов`язок ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало належним чином перерахувавши кошти на поточний рахунок відповідача за реквізитами платіжної картки, вказаної останнім у договорі, відповідач отримав грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Водночас відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

21 червня 2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №21062024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1129562 від 20 листопада 2023 року.

Таким чином, ТОВ «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Станом на день звернення до суду з даним позовом заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплати відсотків за користування кредитом становить 33949 грн. 97 коп., з яких: 6999 грн. 97 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 26950 грн. 00 коп. - заборгованість за сумою відсотків.

Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому останній змушений був звернутися в суд з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача вищевказану заборгованість і судові витрати.

Ухвалою судді від 06 квітня 2026 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив. Окрім того, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ «Універсал Банк» наступну інформацію: чи належить банківська карта № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та чи була успішною транзакція, здійснена 20.11.2023 року на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 7000 грн., чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду від 06 квітня 2026 року в частині витребування доказів 28 квітня 2026 року надійшло повідомлення АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-17027 від 27 квітня 2026 року, з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у банку емітована банківська картка № НОМЕР_1 , транзакція, здійснена 20.11.2023 року в сумі 7000 грн. на указану банківську картку була успішною, грошові кошти були зараховані на відповідний рахунок власника банківської картки № НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів та витребувано у позивача - ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» виписку по рахунку за Договором про надання споживчого кредиту № 1129562 від 20.11.2023 укладеного з ОСОБА_1 щодо нарахування процентів за період, пред`явлений до стягнення у сумі 26950 грн.

Правом на подачу відзиву відповідач не скористався, однак 08 травня 2026 року від представника відповідача адвоката Темнюкової М.І. до суду через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення по справі, в яких представник відповідача виклала заперечення щодо стягнення заборгованості в частині стягнення відсотків. Так представник відповідача стверджує, що наданий позивачем розрахунок суми боргу за кредитним договором не є зведеними документами, які не були погоджені з відповідачем і не підтверджені первинними обліковими бухгалтерськими документами, вважає, що позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості за вказаним договором кредиту у розмірі, зазначеному у розрахунку.

Представник відповідача також зауважила, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Вказує, що зазначений розрахунок з зазначенням конкретних розмірів заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не можуть бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

З огляду на викладене, на переконання сторони відповідача, позивачем не надані належні докази, а саме первинні документи, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та за якими можливо впевнитись в дійсній сумі заборгованості за нарахованими відсотками. Відтак, просила у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині стягнення відсотків по справі № 635/9376/25 відмовити.

26 травня 2026 року на виконання ухвали суду від 06 травня 2026 року про витребування доказів стороною позивача до суду надано детальний розрахунок заборгованості до договору про споживчий кредит №1129562 від 20 листопада 2023 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданих до суду заявах просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак представник відповідача адвокат Темнюкова М.І. в судовому засіданні 21 липня 2026 року, проведеному в режимі відеоконференцзв`язку, вказала про часткове визнання стороною відповідача заявлених позовних вимог, а саме визнала вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, однак заперечувала вимоги в частині стягнення відсотків з підстав, наведених у наданих до суду письмових поясненнях, наведених вище. Окрім того просила при вирішення питання про розподіл судових витрат стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а також просила зменшити розмір витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесених за надання професійної правничої допомоги, вказала що заявлений позивачем розмір таких витрат є завищеним та неспівмірним із складністю даної справи, ціною позову та наданим адвокатом обсягом послуг.

Заслухавши доводи представника відповідача, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань.

Так, 20 листопада 2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1129562, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 7000 грн 00 коп., строком на 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором (а.с. 22-зворот - 25).

Відповідно до п. 1.3. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 7000,00 грн.

Згідно п. 1.4. Договору строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів.

Відповідно до п. 1.5. Договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.

1.5.2. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день користування кредитом.

Відповідно до п.1.7 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає:

1.7.1. За стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування 103110,35 % річних.

1.7.2. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 28471,61 % річних.

Відповідно до п.1.8 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає:

1.8.1 За стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 62440 грн.

1.8.2. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 60140,50 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_3 .

Згідно п.2.2 вказаного Договору, сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 20.11.2023 року або 21.11.2023 року.

Відповідно до п.2.4 зазначеного Договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1 договору.

Згідно п.3.1 вказаного Договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п.3.2 зазначеного Договору, до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Згідно п.5.1 вказаного Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3 договору.

Відповідно до п.6.1 зазначеного Договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору.

Згідно п.6.2 вказаного Договору, порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушеннями умов, визначених змістом цього договору.

Згідно п.6.4. Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 1050,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 77,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до п.9.2 зазначеного Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С707» 20 листопада 2023 року о 18 год. 15 хв. (а.с.25-зворот).

Як вбачається з Додатку №1 до Договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1129562 від 20 листопада 2023 року, яким є Графік платежів, що підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С707», сторони вказаного договору погодили, що відповідач ОСОБА_1 05 грудня 2023 року сплачує відсотки за користування кредитом за зниженою процентною ставкою в розмірі 10,50 грн, та в подальшому у період з 20.12.2023 року по 14.11.2024 року відповідач ОСОБА_1 сплачує відсотки за користування кредитними коштами, рівними платежами по 2310 грн. кожні 15 днів. Таким чином, виходячи з строку кредиту, розрахунки за кредитом будуть мати наступні значення: 1. Усього сума платежів за розрахунковий період складе 62440,00 грн. 2. Усього сума процентів за користування кредитом складе 55440,00 грн. 3. Реальна річна процентна ставка складе 103110,35 % річних; 4. Загальна вартість кредиту складе 62440,00 грн.(а.с.26).

Також, 20 листопада 2026 року відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С707» підписано Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, яке є Додатком №2 до Договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1129562 від 20 листопада 2023 року, а також електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С707» підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання ТОВ «Селфі Кредит» коштів у позику, з врахуванням побажань споживача, яким є відповідач ОСОБА_1 (а.с.21-22,27).

Як вбачається з довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір №1129562 від 20 листопада 2023 року ідентифікований ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор «С707»; дата та час відправки ідентифікатора позичальнику: 20.11.2023 року; номер телефону, на який було направлено ідентифікатор НОМЕР_4 (а.с.27-зворот).

Зі змісту кредитного договору від №1129562 від 20 листопада 2023 року вбачається, що при його укладенні позичальником було вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податку, адреса реєстрації та місця фактичного проживання, номер мобільного, та електронна адреса.

Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір та додаткову угоду до нього шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого відповідачу були перераховані кошти, відповідно до умов Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.

Таким чином, сторони договору узгодили розмір кредиту/позики, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С707».

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту укладення між ТОВ «Селфі Кредит» (первісним кредитором) та відповідачем у справі ОСОБА_1 вказаного правочину.

Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що укладення договору із боку відповідача не було добровільним, відтак уклавши договір на відповідних умовах, керуючись засадами свободи договору, сторони взяли на себе зобов`язання виконувати його. При дослідженні умов укладеного договору не виявлено підстав вважати будь-яку з них такою, що може трактуватися як явно несправедлива у визначенні Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування».

Суд відхиляє доводи сторони відповідача, що відповідачем не доведено розмір нарахованих відсотків за кредитом, оскільки не було надано первинних бухгалтерських документів, з яких можливо впевнитись у дійсній сумі заборгованості за нарахованими відсотками, з огляду на наступне.

Так, у поданому відзиві відповідач не заперечував факт укладення договору №1129562 від 20 листопада 2023 року із ТОВ «Селфі Кредит», а відповідно, відповідач визнає отримання за даним договором коштів та визнає свою обізнаність щодо умов Кредитного договору, в тому числі розміру встановлених договором відсотків за користування кредитом. Таким чином вказані обставини, в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що нараховані проценти за користування кредитом суперечать принципу розумності та добросовісності, оскільки такі положення можуть бути застосовані щодо нарахування неустойки, а не порядку нарахування відсотків за користування кредитом та їх сплати, що визначені договірними умовами між сторонами.

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту укладення між ТОВ ТОВ «Селфі Кредит» (первісним кредитором) та відповідачем у справі ОСОБА_1 вказаного правочину.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось відповідачем, що ТОВ «Селфі Кредит» виконало умови укладеного між ним та відповідачем кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти, які в цьому договорі зазначені, що не спростовано стороною відповідача.

Надання грошових коштів відповідачу підтверджується наступними доказами.

Згідно листа № 20251020-5845 від 20.10.2025 року ТОВ «Пейтек», який адресований ТОВ «Селфі Кредит», відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «Пейтек», є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29 травня 2023 року №21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24 травня 2024 року (витяг Національного банку України із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24 травня 2024 року запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій), товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між товариством та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 20 листопада 2023 року о 18:17:10 год. на суму 7000.00 грн., Код авторизації 911265341157, Банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки ЕПЗ НОМЕР_1 (а.с.29).

Окрім того, із повідомлення АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-17027 від 27 квітня 2026 року, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів від 06.04.2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в установі АТ «Універсал Банк» відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську карту № НОМЕР_1 , транзакція, здійснена 20.11.2023 року в сумі 7000 грн. на указану банківську картку була успішною, грошові кошти були зараховані на відповідний рахунок власника банківської картки № НОМЕР_1 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Селфі Кредит» виконало умови укладеного між ним та відповідачем кредитного договору та надало відповідачу кредитні кошти, які в цьому договорі зазначені, що не спростовано стороною відповідача.

Щодо нарахування відсотків слід зазначити, що підписанням договору відповідач підтвердив ознайомлення офіційному сайті Банку з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що укладення договору із боку відповідача не було добровільним, відтак уклавши договір на відповідних умовах, керуючись засадами свободи договору, сторони взяли на себе зобов`язання виконувати його. При дослідженні умов укладеного договору не виявлено підстав вважати будь-яку з них такою, що може трактуватися як явно несправедлива у визначенні Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування».

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №1129562 від 20 листопада 2023 року ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату за указаним кредитним договором на загальну суму 3860 грн. 50 коп., а саме: 04.12.2023 року сплатив 10 грн. 50 коп., 16.12.2023 року сплатив 1848 грн. 00 коп. та 29.12.2023 року сплатив 2002 грн. Вказана обставина стороною відповідача не заперечувалась.

Таким чином, суд констатує, що зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) а саме: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно положень кредитного договору №1129562 від 20 листопада 2023 року - позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Так, 21 червня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №21062024 (а.с. 34-38).

Відповідно до вказаного Договору факторингу ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників.

Як вбачається з Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21062024 від 21 червня 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло право вимоги за договором №1129562 від 20 листопада 2023 року, боржником у якому є ОСОБА_1 на загальну суму 33949 грн. 97 коп., з яких: 6999 грн. 97 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 26950 грн. 00 коп. - заборгованість за сумою відсотків (а.с.39).

Відповідно до умов вказаного Договору, та у відповідності до ст.512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №1129562 від 20 листопада 2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1129562 від 20 листопада 2023 року заборгованість відповідачем ОСОБА_1 не погашена, що не заперечувалось відповідачем, залишок заборгованості, з урахуванням сплачених відповідачем коштів, спрямованих на погашення заборгованості складає 33949 грн. 97 коп., з яких: 6999 грн. 97 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 26950 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за сумою відсотків.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Всупереч положень частини 1 статті 81 ЦПК України, відповідачем не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору, у передбачені ним строки кредит не погашений. Проценти нараховані в межах строку договору, тобто з 20.11.2023 року по 21.06.2024 року (тобто до дати відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором).

Окрім того, факт отримання та користування кредитними коштами стороною відповідача під час розгляду справи не заперечувався, відтак зазначена обставина в силу положення ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором, як частково, так і у повному обсязі, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи викладене, беручи до уваги, що спір між сторонами виник за договірних обставин, суть яких ніким не спростовувалась, сам договір не суперечить діючому законодавству, та враховуючи положення ст.1049 ЦК України, яким визначено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 33949 грн. 97 коп.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов`язань у строки, передбачені вищевказаними кредитним договором, належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, які в цій справі складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що в позовній заяві ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» зазначало, що вони понесли у зв`язку із пред`явленням даного позову судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., які просять стягнути з відповідача.

Отже, вимога щодо розподілу судових витрат на правову допомогу була заявлена до винесення рішення по суті.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року усправі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

До суду позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; ордер серії ВС №с1381377; акт наданих послуг № 855 від 12.01.2026 року, відповідно до якого адвокатське об`єднання «Апологет» надало, а клієнт - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1129562 від 20 листопада 2023 року, сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн.; детальний опис наданих послуг до акту № 855 від 12.01.2026 року за договором про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, відповідно до якого на підготовку позовної заяви АО «Апологет» було витрачено час 6 год. 30 хв. (а.с.43-45)

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.(Постанова Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).

Так, відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витратна адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Тому виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатським об`єднанням роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33949 грн. 97 коп., тобто у справі незначної складності, з огляду на ціну позову, а тому, підготовка документів для звернення до суду у рамках даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

З огляду на обставини справи, позицію сторони відповідача, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 2000 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 546, 548, 549, 610, 626, 628, 629, 638, 1050, 1054-1056 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 137, 141, 206, 264, 265 ЦПК України, статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», -

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1129562 від 20 листопада 2023 року у розмірі 33949 грн. 97 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 грн 40 коп. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2000 грн., а всього 38612 (тридцять вісім тисяч шістсот дванадцять) грн. 37 (тридцять сім) коп. (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»).

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 .

Головуючий: В. В. Волосовський