Ухвала суду № 138519869, 27.07.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/213/26

Провадження № 2/698/281/26

УХВАЛА

27 липня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

секретаря судового засідання Триліс Я.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання недійсним кредитного договору від 01.07.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 року ТОВ «Бізнес Позика» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

06.04.2026 року представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Бабенко Р.В. подав до суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «Бізнес Позика» про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року вимоги за зустрічним позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представником відповідачки за первісним позовом адвокатом Бабенко Р.В. разом з зустрічним позовом подано клопотання про призначення у справі амбулаторної судово-психіатрічної експертизи на вирішення якої поставити питання: чи страждада ОСОБА_1 на будь-яке психічне захворювання станом на 03.07.2025 року; чи могла ОСОБА_1 за своїм психічним станом під час укладення кредитного договору з ТОВ «Бізнес Позика» (03.07.2025 року) усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

В обгрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та страждає на стійкий психічний розлад органічний розлад особистості та поведінки (епікриз № 1307). Хворобливий стан та вживання сильнодіючих препаратів у період отримання кредиту виключили можливість вільного волевиявлення та розуміння правових наслідків правочину.

08.04.2026 року до суду надійшли заперечення на клопотання про призначення психіатричної експертизи, оскільки на думку представника позивача за первісним позовом клопотання є незаконним, необгрунтованим, подане з порушенням вимог ЦПК україни та подане з метою затягування розгляду справи.

Сторони у підготовче судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до клопотання представника позивача за первісним позовом та клопотання представника відповідачки просять справу розглядати без участі представника.

Дослідивши матеріали справи та подане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, для з`ясування обставин, що мають значення Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019р. по справі №522/1029/18, суд зазначив що «Статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.».

Отже, враховуючи предмет спору, зважаючи на вищенаведену позицію Верховного Суду, учасники справи не позбавлені можливості звернутись до експертної установи із заявою про призначення експертизи в позасудовому порядку.

Пунктом 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 8 травня 2018р. № 865, передбачено, що предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Відповідно до п. 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Разом з тим, Розділом VІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначено порядок проведення психологічної експертизи.

Пунктом 6.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

Відповідно до п. 6.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза).

Згідно п. 6.9 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи.

Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та поданого до суду клопотання про призначення експертизи, представником відповідачки за первісним позовом не надано ряду вищевказаних обов`язкових вихідних даних та медичних матеріалів необхідних для можливості призначення та проведення амбулаторної судово-психіатрічної експертизи.

Отже, зважаючи на відсутність в матеріалах справи вихідних даних та медичних матеріалів необхідних для можливості призначення та проведення психологічної експертизи, передбачених п. 6.9. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, ураховуючи вищенаведену позицію Верховного Суду, згідно якої учасники справи не позбавлені можливості звернутись до експертної установи із заявою про призначення експертизи в позасудовому порядку, суд дійшов переконливого висновку, про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника відповідачки за первісним позовом про призначення амбулаторної судово-психіатрічної експертизи.

Керуючись ст. ст. 103, 206, 259, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідачки за первісним позовом адвоката Бабенка Р.В. про призначення у справі амбулаторної судово-психіатрічної експертизи щодо ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя В.В. Лазаренко