Ухвала суду № 138519335, 23.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.07.2026Справа № 554/10793/26 Провадження № 1-кс/554/9375/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 14.07.2026 року,

в с т а н о в и л а :

17.07.2026 року заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вищезазначеною скаргою, у якій просив визнати незаконною бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 14.07.2026 року, та зобов`язати уповноважену особу ТУ ДБР у м. Полтаві невідкладно внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень за його заявою від 14.07.2026 року.

Скарга обґрунтована тим, що 14.07.2026 року ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР у м. Полтаві із заявою про вчинення, на його думку, посадовими особами СУ ГУНП в Полтавські області кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, що полягає у невиконанні судового рішення, а саме - ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.07.2026 року. Однак, станом на час звернення до слідчого судді зі скаргою викладені у його заяві відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не внесено, досудове розслідування не розпочато, натомість, листом слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_4 йому повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки ухвала слідчого судді за буквальним змістом положень КПК України не відноситься до судових рішень.

В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності. Доводи і вимоги, викладені у скарзі, підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник ТУ ДБР у м. Полтаві в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги.

22.07.2026 року слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_5 надіслав до суду лист з проханням відмовити в задоволенні скарги, оскільки ухвала слідчого судді не охоплюється поняттям "ухвала суду", а тому умисне невиконання саме "ухвали слідчого судді" не утворює склад злочину, визначений статтею 382 КК України. Вказане підтверджується ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23.09.2024 року у справі № 554/3967/21 (провадження № 11-сс/814/544/24). Тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 14.07.2026 року.

Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Так, згідно із п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298, згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I якого, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з положеннями п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.

При цьому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відомостей до ЄРДР.

Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч.1 ст.36, ч.5 ст.40, ч.4 ст.40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об`єктивні дані, що можуть свідчити про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов`язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.01.2019 року (справа № 818/1526/18, провадження № 11-1263апп18), у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Згідно із ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що 14.07.2026 року ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР у м. Полтаві із заявою про вчинення, на його думку, посадовими особами СУ ГУНП в Полтавській області кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, яке полягає у невиконанні судового рішення, а саме - ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.07.2026 року у справі № 554/10216/26 (провадження № 1-кс/554/8868/2026), якою уповноважену особу СУ ГУНП в Полтавській області було зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 01.07.2026 року про вчинення кримінального правопорушення, розпочати досудове розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР.

Листом слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_4 заявнику ОСОБА_3 відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 14.07.2026 року з тих підстав, що ухвала слідчого судді не є судовим рішенням, а тому умисне невиконання ухвали слідчого судді не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України.

З таким висновком слідчого слідчий суддя погоджується з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Відсутність хоча б однієї із таких ознак не утворює складу злочину.

Диспозицією частини 3 статті 382 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою, службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Предметом злочину за ч. 1 ст. 382 КК України є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який постановлений: а) судом будь-якої юрисдикції (загальної чи спеціалізованої); б) судом будь-якої інстанції (першої, апеляційної чи касаційної); в) судом із будь-якої категорії судових справ (цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних) і набрав законної сили.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Об`єктивна сторона злочину полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: а) невиконання (ухилення від виконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду або б) перешкоджання їх виконанню.

З наведеного слідує, що «ухвала слідчого судді» не є предметом складу злочину, а «умисне невиконання ухвали слідчого судді» не є кримінально-караним діянням в розумінні вимог ст. 382 КК України, що виключає в діях посадової особи ознак кримінально-караного діяння.

Аналіз низки положень КПК України, в яких окремо згадуються «ухвала суду» та «ухвала слідчого судді», дає можливість вважати ухвалу слідчого судді окремим процесуальним документом, який не охоплюється поняттям «ухвала суду». З огляду на це, а також враховуючи вимоги статті 369 КПК України, якою встановлено, що судове рішення може бути викладене у формі вироку або у формі ухвали суду, ухвала слідчого судді за буквальним змістом положень КПК України наразі не відноситься до судових рішень.

Таким чином, ухвала слідчого судді є окремим процесуальним документом, який не охоплюється поняттям «ухвала суду», а тому умисне невиконання саме «ухвали слідчого судді» не утворює склад злочину, визначеного ст. 382 КК України, оскільки ця норма закону не містить в переліку такого судового рішення, як «ухвала слідчого судді», а тому виключає кримінально-караність такого діяння, як: «умисне невиконання ухвали слідчого судді».

В свою чергу, відповідно до вимог ч. 4 ст. 3 КК України застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Слід зазначити, що аналогічного висновку дійшла колегія суддів Полтавського апеляційного суду в ухвалі від 19.09.2024 року у справі № 554/7546/24, постановленій за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді у подібних правовідносинах.

Відтак, вивченням змісту заяви ОСОБА_3 від 14.07.2026 року встановлено, що вона не містить конкретних обставин, що можуть об`єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею КК України, а тому вона не є повідомленням про кримінальне правопорушення у розумінні вимог КПК України.

За відсутності об`єктивних даних, які б указували на ознаки кримінального правопорушення відповідно до статті 11 КК України, обов`язок уповноважених осіб органу досудового розслідування щодо внесення відомостей до ЄРДР відповідно до статті 214 КПК України не виникає.

На підставі викладеного, слідчий суддя не вбачає бездіяльності з боку уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві, яка б полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви ОСОБА_3 від 14.07.2026 року, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.214, 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 14.07.2026 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1