Рішення № 138518198, 22.07.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1589/26

Провадження № 2/539/1485/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі суд) звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (адреса місцезнаходження: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок №31/33, офіс №40/3, ЄДРПОУ 44280974) (далі позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі відповідач або відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить:

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (адреса місцезнаходження: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок №31/33, офіс №40/3, ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за Договором позики №71995865 від 31 липня 2025 року у сумі 11 550 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких:

3 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

525,00 грн. сума заборгованості за процентами;

525,00 грн. сума заборгованості за комісією;

7 000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (адреса місцезнаходження: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок №31/33, офіс №40/3, ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за Договором позики №8135816 від 31 липня 2025 року у сумі 22 833 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять три) гривні 00 копійок, з яких:

9 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

7 780,50 грн. сума заборгованості за процентами;

1 552,50 грн. сума заборгованості за комісією;

4 500,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та відповідачем 31 липня 2025 року було укладено Договір про надання коштів у кредит (кредитний договір) та Договір кредитної лінії, відповідно до умов яких відповідач отримав у борг кошти.

В подальшому, між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого позивач отримав за гроші право вимоги до відповідача за кредитними договорами.

Унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаними вище кредитними договорами у нього виникла заборгованість перед первісним кредиторами. За результатами укладення між первісним кредитором та позивачем договору факторингу, право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) щодо обов`язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором.

Відповідач до суду відзив на позовну заяву не надіслав.

Заяви, клопотання учасників справи

Разом із поданням позову представник позивача заявив клопотання про здійснення розгляду цієї справи без його участі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 15 квітня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цивільній справі та вирішив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначивши судове засідання на 02 червня 2026 року.

У судове засідання, призначене судом на 02 червня 2026 року, представник позивача не з`явився, позивач в прохальній частині позовної заяви вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Судове засідання відкладалося на 22 липня 2026 року.

Ухвалою від 22 липня 2026 року (протокольно) суд постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідач повідомлений належним чином, не з`явився у судове засідання, не надав відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

31 липня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту № 71995865 (далі кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти (а.с.16-24).

Сума кредиту становить 3 500,00 грн (пункт 2.2.1 кредитного договору). Строк кредитування 30 днів (пункт 2.2.2 кредитного договору). Процентна ставка 0,50 % в день (пункт 2.2.3 кредитного договору). Комісія за надання кредиту 15,00% (фіксована) від суми наданого кредиту, що становить 525,00 грн (пункт 2.2.4 кредитного договору).

Дата надання кредиту 31 липня 2025 року, дата повернення кредиту 29 серпня 2025 року (пункт 2.2.4 кредитного договору). Проценти за понаднормове користування кредитом 4% в день (пункт 2.2.4 кредитного договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту 4 550,00 грн (пункт 2.2.4 кредитного договору та додаток № 1 до кредитного договору (а.с.16-24).

Пунктом 6.2 кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту нараховується в день надання кредиту та сплачується в останній день користування кредитом.

За змістом пункту 7 кредитного договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору про продовження строку кредитного договору шляхом подання відповідної заяви із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ (пункт 4.4 кредитного договору).

Вказаний вище кредитний договір та додаток 1 до нього підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Позивач є фінансовою установою, що підтверджується витягом Національного банку України з Державного реєстру фінансових установ (а.с.15).

31 липня 2025 року відповідачу на рахунок НОМЕР_2 надіслано суму кредиту 3 500,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції (а.с.11), а також листом від 07 січня 2026 року №КД-000024244 ТОВ «Європейська платіжна система (а.с.25, зворотна сторона).

31 липня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії (надійний) № 8135816 (далі договір кредитної лінії), відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти (а.с.28-35).

Сума кредиту становить 9 000,00 грн (пункт 2.2.1 договору кредитної лінії). Строк кредитування 360 днів (пункт 2.2.2 договору кредитної лінії). Денна процентна ставка 0,998 % в день (пункт 2.3.1 договору кредитної лінії). Комісія за надання кредиту 17,25% (фіксована) від суми наданого кредиту, що становить 1 552,50 грн (пункт 2.2.8 договору кредитної лінії).

Дата надання кредиту 31 липня 2025 року, дата повернення кредиту 25 липня 2026 року (пункт 2.2.8 договору кредитної лінії). Проценти за користування кредитом 0,95% в день (пункт 2.2.8 договору кредитної лінії). Орієнтовна загальна вартість кредиту 41 332,50 грн, неустойка 450,00 грн/день (пункт 2.2.8 кредитного договору та додаток № 1 до кредитного договору (а.с.28-35).

Пунктом 6.2 кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту нараховується в день надання кредиту та сплачується в останній день користування кредитом.

За змістом пункту 7 кредитного договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору про продовження строку кредитного договору шляхом подання відповідної заяви із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ (пункт 4.4 кредитного договору).

Вказаний вище кредитний договір та додаток 1 до нього підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

31 липня 2025 року відповідачу на рахунок НОМЕР_2 надіслано суму кредиту 9 000,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції (а.с.12), а також від 30 грудня 2025 року №КД-000019574 ТОВ «Європейська платіжна система (а.с.36, зворотна сторона).

Крім того, за інформацією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», отриманою на виконання ухвали суду, на картку відповідачки № НОМЕР_2 , емітовану банком, 31 липня 2025 року було зараховано кошти у сумі 3 500,00 грн та 9 000,00 грн (а.с.86).

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та позивачем укладено договір факторингу № 16/09/25 (далі - договір факторингу), відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до боржників за договорами позики (а.с.39, зворотна сторона а.с.48).

Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу перелік боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників.

Пунктом 2.1. договору факторингу визначено, що перехід права вимоги заборгованості до боржників здійснюється в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників.

23 грудня 2025 року відповідно до вимог пункту 2.1 договору факторингу складено, серед іншого, Реєстр прав вимог №23/12/25-02 (а.с.49-50), відповідно до якого позивачу відступлено право вимоги за заборгованістю відповідача за кредитним договором, сума заборгованості за основною сумою боргу становить 3500,00 грн, сума заборгованості за відсотками 525,00 грн, пеня 7 000,00 грн, комісія 525,00,00 грн, загальна сума заборгованості становить 11 550,00 грн.

Згідно з Розрахунком заборгованості первісного кредитора за кредитним договором станом на 24 березня 2026 року заборгованість відповідача складає 3500,00 грн, сума заборгованості за відсотками 525,00 грн, пеня 7 000,00 грн, комісія 525,00,00 грн, загальна сума заборгованості становить 11 550,00 грн (а.с.7).

23 грудня 2025 року відповідно до вимог пункту 2.1 договору факторингу складено, серед іншого, Реєстр прав вимог №23/12/25-01 (а.с.51-52), відповідно до якого позивачу відступлено право вимоги за заборгованістю відповідача за кредитним договором, сума заборгованості за основною сумою боргу становить 9 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 7 780,50 грн, пеня 4 500,00 грн, комісія 1 552,50 грн, загальна сума заборгованості становить 22 833,00 грн.

Згідно з Розрахунком заборгованості первісного кредитора за кредитним договором станом на 24 березня 2026 року заборгованість відповідача складає 3500,00 грн, сума заборгованості за відсотками 525,00 грн, пеня 7 000,00 грн, комісія 525,00,00 грн, загальна сума заборгованості становить 11 550,00 грн (а.с.61).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором та договором кредитної лінії (разом кредитні договори) відповідно до умов договору факторингу.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про споживче кредитування» (далі Закон про споживче кредитування), Законом України «Про електронну комерцію» станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись з відповідачем, який не сплачував заборгованість за кредитними договорами, керуючись положеннями договору факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України визначено, що період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного між ним та первісними кредитором кредитного договору в електронному вигляді, право вимоги за яким передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, який укладений в електронному вигляді, в наслідок цього виникла заборгованість, її слід стягнути у судовому порядку.

Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в жодних документах по цій справі свою позицію щодо виникнення у нього заборгованості за кредитним договором не висловив.

Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до вимог кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти та був зобов`язаний їх повертати на умовах та у строк, передбачені вказаним вище договором. При цьому, в матеріалах справи, документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, немає.

В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України, Закону про споживче кредитування позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.

При цьому, суд звертає увагу, що як було зазначено вище, стаття 205 ЦК України надає право укладати договір, серед іншого, у письмовій (електронній) формі. Крім того, Закон України «Про електронну комерцію» визначає, що договір, підписаний у порядку, визначеному цим Законом, якому передував обмін електронними повідомленнями, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач уклав кредитні договори шляхом підписання своїм електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Юридична особа (первинний кредитор), яка укладала кредитні договори з відповідачем, є фінансовою установою та має відповідне свідоцтво.

Таким чином, аналізуючи норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію», а також матеріали справи, зокрема умови договору позики, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитні договори між первісним кредитором та відповідачем не були б укладені, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 07 жовтня 2020 року у справі 127/33824/19.

Судом встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення кредитних договорів. Без відповідних дій з боку відповідача укладення кредитних договорів було б неможливе.

Проаналізувавши зміст договору факторингу, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за кредитними договорами відповідно до вимог статей 512, 514 та 516 ЦК України була правомірно передана позивачу. У зв`язку з тим, що відповідач не виконав у строк взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами, позивач має підстави вимагати від відповідача їх виконання відповідно до умов договору факторингу, позовні вимоги є обґрунтованими.

Що стосується стягнення комісії за надання коштів у кредит суд зазначає таке.

З аналізу вимог пункту 4 частини першої та частини другої статті 8 Закону про споживче кредитування» суд вбачає, що цей Закон передбачає право фінансової установи встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Вказаний висновок Верховного Суду кореспондується зі спірними правовідносинами, оскільки відповідач також надає фінансові послуги та на нього розповсюджуються норми Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення комісії за кредитними договорами не узгоджується із нормами Закону України «Про споживче кредитування», оскільки умова кредитного договору щодо стягнення комісії за надання кредиту з відсутністю конкретного переліку послуг, за які вона стягується, є нікчемною. У зв`язку з цим вимоги щодо стягнення комісії за кредитним договором у сумі 525,00 грн, а також за договором кредитної лінії у сумі 1 552,50 грн не підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення заборгованості за пенею/неустойкою суд зазначає таке

Враховуючи, що згідно з вимогами Цивільного кодексу України в умовах воєнного стану прострочена позичальником пеня списується кредитодавцем, вимоги в частині стягнення із відповідачки пені/неустойки за кредитним договором у сумі 7 000,00 грн, а також за договором кредитної лінії у сумі 4 500, 00 грн не підлягають задоволенню.

За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579944230.1 від 06 квітня 2026 року (а.с.1).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє частково, судовий збір стягується із відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог, а саме 1 611,02 грн.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи суд зазначає таке.

Позивач, серед іншого, заявив вимогу щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн. На підтвердження понесених витрат було надано до матеріалів справи Договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 28 серпня 2025 року (а.с.54-56) (далі Договір). Зі змісту витягу з Акту №5-ДІЛ про надання правничої допомоги від 28 серпня 2025 року (далі Акт) (а.с.57) вбачається, що послуги адвоката складають 4 500,00 грн.

Проаналізувавши Договір та Акт, суд дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу слід задовольнити пропорційно сумі задоволених вимог з урахуванням вимог частини третьої статті 141 ЦПК України, а саме: 2 196,00 грн.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 512, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (адреса місцезнаходження: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок №31/33, офіс №40/3, ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71995865 від 31 липня 2025 року у сумі 4 025 (чотири тисячі двадцять п`ять) гривень 00 копійок, з яких:

3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу;

525 (п`ятсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок сума заборгованості за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (адреса місцезнаходження: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок №31/33, офіс №40/3, ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за Договором кредитної лінії (надійний) №8135816 від 31 липня 2025 року у сумі 16 780 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 50 копійок, з яких:

9 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

7 780,50 грн. сума заборгованості за процентами;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (адреса місцезнаходження: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок №31/33, офіс №40/3, ЄДРПОУ 44280974):

судовий збір у сумі 1 611 (одна тисяча шістсот одинадцять) гривень 02 копійки;

витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 196 (дві тисячі сто дев`яносто шість) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», адреса місцезнаходження: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок №31/33, офіс №40/3, ЄДРПОУ 44280974.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В.Рудалєва