Ухвала суду № 138518061, 27.07.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3005/26

У Х В А Л А

27.07.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит»,

представник позивача Журавльов Станіслав Георгійович,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФК Єврокредит» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 37-207-863-2-20-Г в розмірі 181 122,26 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 82 303,55 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 23 708,03 гривень; заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена) - 75 110,68 гривень. Також просив стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 21 квітня 2026 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу визнано малозначною та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідач надала відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечила.

Також відповідач звернулась до суду з клопотанням про витребування доказів, а саме просила витребувати у позивача оригінали таких доказів:

оригінал кредитного договору № 37-207-863-2-20-Г; усі додатки до нього (графік платежів, тарифи, паспорт кредиту); докази фактичної видачі кредитних коштів (касові документи, платіжні доручення);

детальний покроковий розрахунок заборгованості із зазначенням: дати кожного нарахування; підстав нарахування; формули розрахунку; первинні бухгалтерські документи, на підставі яких здійснено розрахунок; пояснення щодо методики нарахування процентів та комісій;

документи, що підтверджують фактичне надання послуг, за які нарахована комісія; розрахунок вартості таких послуг; економічне обґрунтування розміру комісії;

повні (а не витяги) реєстри боржників до договорів відступлення права вимоги: від 03.09.2024 року; від 27.12.2024 року; документи, що підтверджують включення відповідача до таких реєстрів; докази безперервності переходу права вимоги; документи, що підтверджують оплату за договорами відступлення саме у частині прав вимоги щодо відповідача.

Вирішуючи клопотання про витребування доказів, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ч.2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Всупереч вимогам частини 2 ст. 84 ЦПК України відповідач, звертаючись до суду з даним клопотанням, не зазначила обставин, які можуть підтвердити або спростувати дані докази, а також не надала доказів вжиття заходів до одержання такої інформації та не зазначила причини неможливості самостійного отримання таких доказів.

При цьому відповідач факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечує.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що він укладений в двох примірниках , у кожної зі сторін по одному його примірнику.

У зв`язку з цим взагалі не обґрунтовано чому відповідач не може надати суду оригінал власного примірника договору з додатками.

Щодо надання розрахунку справи наявна виписка про рух коштів по рахунку, у якій детально зазначено які нарахування, коли та в яких сумах здійснено банком, а також дати та суми платежів, тощо.

Щодо надання повних (а не витягів) реєстрів боржників до договорів відступлення права вимоги, суд бере до уваги, що в цій частині клопотання також жодним чином не обґрунтовано.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В даній справі позивачем долучено витяги з реєстру, що не суперечить приписам ст. 95 ЦПК України.

Необхідність надання повних реєстрів, які містять відомості щодо інших осіб та інших договорів, відповідачем не обґрунтована.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 83, 84, 95 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний термін.

Головуючий О.А.Самсонова