Рішення № 138518059, 27.07.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3005/26

Провадження №2/552/2347/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит»,

представник позивача Журавльов Станіслав Георгійович,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФК Єврокредит» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

В позовній заяві посилався на те, що 14.09.2020 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 163-214-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк», розміщені на сайті АТ «Мегабанк», та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору.

Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п.1.2. кредитного договору). Для обліку кредиту та нарахованих процентів за кредитом кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1., 3.1.2. кредитного договору).

АТ «Мегабанк» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши їй кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі. Позичальник кредит одержала, що відображено у виписках з її рахунку.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплати відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідач виконала не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів.

03.09.2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

27.12.2024 року ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» уклали Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло і право вимоги до відповідача боржника за кредитним договором № 163-214-850-2-19-Г від 14.09.2020 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 163-214-850-2-19-Г від 14.09.2020 року, станом на 03.09.2024 року заборгованість відповідача становить 181122,26 грн., що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі простроченої) - 82303,55 грн., заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі простроченої) - 23708,03 грн., заборгованості по сплаті комісії (в тому числі простроченої) - 75110,68 грн.

Тому позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 181122,26 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 11200,00 грн.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 21 квітня 2026 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечила.

У відзиві зазначила, що сума кредитних коштів, які було видано у розмірі 100000 грн.00 коп. вже частково була нею погашена первісному кредитору АТ «МЕГАБАНК» у розмірі 50980 грн.00 коп. Про ліквідаційний процес та перехід права вимоги до інших кредиторів їй жодних повідомлень не надходило, чим її було позбавлено можливості належним чином виконувати зобов`язання по кредитному договору.

Також зазначила, що нарахування щомісячних відсотків є незаконним у період воєнного стану, а тому зазначені вимоги позивача не можуть бути задоволені, адже факти викладені в позовній заяві, не відповідають фактичним обставинам справи.

Термін кредитування закінчився ще 19.05.2025, тому нарахування відсотків після закінчення терміну кредитування є незаконним.

Під час воєнного стану нарахування штрафних санкцій скасовано.

Також посилалась на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів розміру заборгованості.

Також вважає незаконним нарахування комісії, оскільки без надання відповідних послуг нарахування комісій порушує права споживача та призводить до подвійного стягнення плати за кредит.

Судові витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги в сумі 11200 грн відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають складності справи та виконаній адвокатом роботі. Тому в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Інші клопотання та заяви по суті справи сторонами суду не подавалися.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності (а.с. 140).

Враховуючи наявність достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.09.2020 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 163-214-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк».

Відповідно до п. 1.1. кредитодавець надає кредитні в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі.

Згідно п. 1.2. кредит надається на рефінансування заборгованості, яка виникла в період дії карантину, вставленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, а саме шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою або зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Розділом 2 вказаного кредитного договору визначено наступні умови надання кредиту:

тип кредиту кредит;

кредит надається на строк з 14.09.2020 року до 13.09.2024 року включно;

загальний розмір кредиту 100000,00 грн.;

процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована), % річних 10,00%;

розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 2,0%.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, загальну вартість кредиту визначено в розмірі 220486,11 грн., до якої входить: 100000,00 грн. сума кредиту за договором; 22486,11 грн. проценти за користування кредитом; 98000,00 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Встановлено, що кредитний договір № 163-214-850-2-19-Г від 14.09.2020 року укладено в паперовій формі, містить власноручний підпис відповідача.

АТ «Мегабанк» свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується заявою на видачу готівки № TR.2657842.4379.4063 від 14.09.2020 року, в якій відповідачем поставлено підпис про отримання позичкових коштів згідно договору № 163-214-850-2-19-Г від 14.09.2020 року через касу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

03 вересня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників, зокрема за кредитним договором № 163-214-850-2-19-Г на загальну суму 181122,26 грн., яка складається з 82303,55 грн. заборгованості по основному боргу, 23708,03 грн. заборгованості по відсотках, 75110,68 грн. заборгованості по комісії, що підтверджується витягом з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2024 року.

27 грудня 2024 року ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» уклали Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27 грудня 2024 року, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 163-214-850-2-19-Г від 14.09.2020 року у розмірі 181122,26 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК Єврокредит» є новим кредитором у зобов`язанні з відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав.

А тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом з відповідача заявлені обґрунтовано.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 163-214-850-2-19-Г від 14.09.2020 року позивач обраховує у розмірі 181122,26 грн., з яких: 82303,55 грн. заборгованість за кредитом; 23708,03 грн. заборгованість за процентами; 75110,68 грн. заборгованість за комісією.

Вирішуючи питання щодо правомірності врахування в рахунок заборгованості комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд виходить з наступного.

Як неодноразово роз`яснював Верховний Суд у своїй практиці, до загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 18 Закону № 1023-XII продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

В пункті 2.8. кредитного договору передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,0%.

Необхідність сплати комісії передбачена і у таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

При цьому, згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту, сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості є близькою до розміру платежу по тілу кредиту (100000 грн - борг, 98000 грн комісія), що, вочевидь, не можна визнати справедливим та розумним.

Позивач не був позбавлений можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються банком за таку плату.

Разом із тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг із обслуговування кредитної заборгованості, за які встановлена вказана комісія.

При цьому відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Тому, враховуючи, що умови договору про сплату комісії є несправедливими, а відповідно недійсними, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією необхідно відмовити.

Як встановлено судом, за умовами кредитного договору відповідач мала сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 22486,11 грн.

Нарахування відсотків у більшому розмірі не відповідає умовам кредитного договору.

Без врахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості відповідач зобов`язалась сплатити за договором 122486,11 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 100000,00 грн, заборгованість за відсотками - 22486,11 грн.

Як підтверджується даними виписки про рух коштів по рахунку відповідача, на погашення заборгованості за договором нею всього сплачено 48980,00 грн.

Будь-яких доказів, якими б підтверджувалась сплата заборгованості в більшому розмірі, відповідач до матеріалів справи не надала.

Тому, розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що залишок непогашеної заборгованості за договором становить 73506,11 грн:

122486,11 грн - 48980,00 грн = 73506,11 грн.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на неправомірне нарахування штрафних санкцій під час дії воєнного стану та на нарахування відсотків після закінчення строку кредитування, оскільки ні неустойка (штраф, пеня), ні відсотки після закінчення строку кредитування кредитором не нараховувались, та позивачем вимоги про їх стягнення не заявлялись.

Як підтверджується випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , відсотки банком їй нараховані по 02.12.2022 року включно (строк кредитування до 13.09.2024), а новим кредитором відсотки за подальший період не нараховувались.

На підставі викладеного позов підлягає до задоволення частково, а саме в частині стягнення заборгованості у розмірі 73506,11 грн.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача складаються з витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн., а всього - 13862,40 грн.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на необґрунтованість та не співмірність судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки така сума судових витрат в повній мірі відповідає ціні позову та є обґрунтованою.

Тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов судом задоволено на 41%) з відповідача на користь позивача відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню на відшкодування понесених судових витрат 5683,58 грн.

Керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № 163-214-850-2-19-Г від 14.09.2020 року у розмірі 73506,11 грн., судові витрати у розмірі 5683,58 грн., а всього стягнути 79189,69 грн. (сімдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять гривень шістдесят дев`ять копійок).

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411,

відповідач ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 27 липня 2026 року.

Головуючий О.А. Самсонова