Рішення № 138517949, 27.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5135/26

Провадження № 2/524/4756/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Косенко Р.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначає, що 24.12.2023 між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога » та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 655206552 який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000 грн, який в подальшому збільшено та становить 12 200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01,. Відповідно умов вказаного договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги зазначене у відповідних реєстрах прав вимоги. Термін дії договору факторингу продовжено додатковими угодами. Згідно реєстру прав вимоги № 273 від 27.02.2024 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором №655206552

31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах право вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором Згідно реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 року до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 655206552

15.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» укладено договір факторингу № б\н, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно реєстру боржників від 15.072025 року до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 655206552

. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь: заборгованість за кредитним договором №655206552 від 24.12.2023 року на загальну суму 49882, 60 грн., з яких 12200 грн. заборгованість по кредиту, 37682,60 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, сплачений судовий збір у розмірі 2662, 40 грн. та витрати на правничу допомогу 7000 грн

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.05.2026 року відкрито спрощене провадження у справі.

Судова кореспонденція направлена на адресу відповідача повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8ст.178ЦПК України зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), так згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правилом статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 24.12.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №655206552 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, вчиненого одноразовим ідентифікатором DRNJ-4872.

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в розмірі Кредитного ліміту на суму 24 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у

цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «« Манівео швидка фінансова допомога »

За п 2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 8000 грн 24.12.2023 (що є датою надання Кредиту). 2.4. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. 2.5. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору. 2.6. Кредит надається з метою задоволення поточних як споживчих цілей.

За п 7.1. Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 23.01.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У відповідності до п 7.2. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: За п 7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 23.01.2029.

За інформацією АТ КБ`Приватбанк» на ім.»я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 позичальнику 24.12.2023 на банківську картку № НОМЕР_2 зараховані грошові кошти в розмірі 8 000 грн., 950 грн, 1400 грн, 1850 грн

Позичальник умови договору не виконав. що відображено у розрахунку заборгованості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01,. Відповідно умов вказаного договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги зазначене у відповідних реєстрах прав вимоги. Термін дії договору факторингу продовжено додатковими угодами. Згідно реєстру прав вимоги № 273 від 27.02.2024 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором №655206552

31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах право вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором Згідно реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 року до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 655206552

15.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» укладено договір факторингу № б\н, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.Згідно реєстру боржників від 15.072025 року до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 655206552

Отже, позивачем доведено перехід права вимоги за кредитним договором № 655206552

Разом з тим, розрахунку заборгованості за договором №655206552 від 24.12.2023 вбачається, що первісним кредитором нараховані відсотки за період з 24.12.2023 по 26.02.2026 у сумі 12062,60 грн.

Крім того, ТОВ «Таліон плюс» нарахувало проценти за період з 27.02.2024 по 31.07.2024, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за відсотками складає 37682 , 60 грн.

Як зазначалося вище, умовами договору визначено дату повернення кредиту 23.01.2029 (п. 7.3. Договору).

Отже кредитор має нараховувати відсотки лише в межах строку дії договору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, а саме проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України» (п.п 81-85, 91).

Хоча договір №655206552 і містить умови щодо продовження строку дисконтного періоду та строку надання кредитної лінії (п. 1.8. Договору), позивачем не доведено, що відповідач здійснив оплату процентів та продовжив строк дії договору.

Суд зазначає, що нарахування первісним кредитором відсотків у період, починаючи з 25.01.2024 є необґрунтованим, оскільки здійснено поза межами строку кредитування, передбаченого договором.

Первинний кредитор мав право нараховувати відсотки з 24.12.2023 по 24.01.2024.

Ураховуючи, що первісним кредитором нараховані відсотки за користуванням кредиту за межами строку дії кредиту, то у задоволенні вимог позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитом, які нараховані починаючи з 25.01.2024 необхідно відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Матеріалами справи встановлено, що сума кредиту 12 200 грн. надана відповідачу трьома траншами, а саме 24.12.2023 8000 грн., 27.12.2023 - 950 грн., 29.12.2023 1400 грн, 29.12.2023 року -1850 грн.

З урахуванням зазначеного вище, належним розміром відсотків за умовами кредитного договору є 13 587,60 грн.

На підставі зазначеного, ураховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з боржника заборгованості за договором №655206552 від 24.12.2023 у сумі 12 307,94 грн., яка складається із заборгованості за сумою боргу 12200 грн., заборгованості за нарахованими відсотками 13 587,60 грн.У решті позовних вимог необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Щодо вимог позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000грн., суд зазначає наступне.

Пунктами 1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Частинами 1-6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» укладено договір №20/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20.08.2025, додаткову угоду №25771164447 від 01.09.2025, складено акт прийому-передачі наданих послуг на підставі яких вартість надання правової допомоги (складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотання), 7000 грн., які у відповідності до п.3.6 договору про надання правничої допомоги сплачуються на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, враховуючи співмірність судових витрат із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 4000грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги т товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовільнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №655206552 від 24.12.2023 року на загальну суму 25587, 60 грн., з яких 12200 грн. заборгованість по кредиту, 13587, 60 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, сплачений судовий збір у розмірі 1365, 70 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 4000 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»(місце знаходження: 02094 м. Київ, вул Юрія Поправки буд 6 каб 13 ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1

Суддя Олена Предоляк