Рішення № 138517060, 27.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/3575/26

провадження у справі №2/0285/2432/26

27 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

11.06.2026 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 50 472 грн, а також судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп., витрати пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви в паперовій формі в розмірі 145 грн 38 коп. Також товариство зазначило, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позову зазначає, що 23.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 11 000 грн зі сплатою процентної ставки «Стандарт» у розмірі 1% в день, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, а також зі сплатою процентної ставка «Економ» у розмірі 0,5% в день, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Строк користування кредитом 217 днів, тобто до 25.12.2025. Кредитодавець належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 50 472 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17 600 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 20 724 грн; комісія за надання кредиту в розмірі 180 грн; додаткова комісія в розмірі 3 168 грн; неустойка в розмірі 8 800 грн, яку позивач просить стягнути на його користь.

Доводи сторін у справі

Представник позивача просив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалась.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 23.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 11 000 грн зі сплатою процентної ставки «Стандарт» у розмірі 1% в день, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, а також зі сплатою процентної ставка «Економ» у розмірі 0,5% в день, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Строк користування кредитом 217 днів, тобто до 25.12.2025.

Позичальником було збільшено суму кредиту до 17 600 грн, яку відповідач отримав трьома наступними платежами.

Так, 23.05.2025 ТОВ «Споживчий центр» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 11 000 грн.

25.05.2025 товариство перерахувало ОСОБА_1 додатково кредиті кошти в розмірі 4 600 грн.

28.06.2025 товариство перерахувало ОСОБА_1 додатково кредиті кошти в розмірі 2 000 грн.

Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 50 472 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17 600 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 20 724 грн; комісія за надання кредиту в розмірі 180 грн; додаткова комісія в розмірі 3 168 грн; неустойка в розмірі 8 800 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

І. Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем надано належні докази на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, укладення кредитного договору, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

ІІ. Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом

Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Зі змісту кредитного договору від 23.05.2025 вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 11 000 грн зі сплатою процентної ставки «Стандарт» у розмірі 1% в день, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, а також зі сплатою процентної ставка «Економ» у розмірі 0,5% в день, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Строк користування кредитом 217 днів, тобто до 25.12.2025.

Установлено, що проценти за користування кредитом не перевищують максимального розміру денної процентної ставки, передбаченої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (не більше 1%), нараховані в межах строку кредитування та відповідно до умов кредитного договору, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

ІІІ. Щодо позовних вимог про стягнення комісій

Відповідно до п. 8 Заявки кредитного договору, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, позичальник сплачує комісію пов`язану з наданням кредиту в розмірі 990 грн.

Також, п. 9 зазначеної Заявки, передбачено сплату позичальником комісії за за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 990 грн.

При цьому, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п. 31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 № 496/3134/19).

Оскільки сторони у справі погодили істотні умови договору, яким передбачено сплату позичальником комісій за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, у розмірі передбаченому умовами кредитного договору.

Як встановлено судом, п. 8 Заявки кредитного договору передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 990 грн, тому заявлені позовні вимоги про сплату вказаної комісії в розмірі 180 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом із тим, позовні вимоги про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3 168 грн, підлягають задоволенню частково - в розмірі 990 грн, оскільки саме такий розмір комісії передбачений п. 9 Заявки кредитного договору. У решті позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на умовах договору.

IV. Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені)

У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені) необхідно відмовити, оскільки відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково підтверджуються належними доказами, є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви в паперовій формі в розмірі 145 грн 38 коп. необхідно відмовити, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Однак, в даному випадку позивач надав вказаний доказ з власної ініціативи, а не на вимогу суду. При цьому, суд звертає увагу, що позов подано не через систему «Електронний суд», а шляхом направлення позовної заяви на електронну адресу суду, тому в даному випадку згідно вимог ч. 2 ст. 190 ЦПК України обов`язок щодо направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів покладається на суд.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором в сумі 39 494 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17 600 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 20 724 грн; комісія за надання кредиту в розмірі 180 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі в розмірі 990 грн, а також судовий збір в розмірі 2 083 грн 31 коп.

Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 50 472 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17 600 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 20 724 грн; комісія за надання кредиту в розмірі 180 грн; додаткова комісія в розмірі 3 168 грн; неустойка в розмірі 8 800 грн.

У решті позовних вимог про стягнення комісія за обслуговування кредитної заборгованості відмовити.

У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені) - відмовити.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви в паперовій формі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 27.07.2026.

Суддя Т.Б. Сташків