Ухвала суду № 138515584, 24.07.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/924/26

Номер провадження 2/167/821/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 липня 2026 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Шептицька Н.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області (далі відповідач) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

17.07.2026 року позивач, від імені та в інтересахї якої діє адвокат Якубчак І.П., звернулася в суд з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 року, справу передано на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 26).

Вивчивши позовну заяву, встановлено таке.

В позовній заяві представник позивача вказує, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належне їй майно у вигляді квартири в місті Нововолинську та земельної ділянки для будівництва в с.Єлизаветин Рожищенського району. При цьому, в позовній заяві не зазначено, яке спадкове майно ОСОБА_1 має намір успадкувати, подавши заяву в суд про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких встановлених обставин, зазначаю наступне.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Зі змісту позовної заяви не вбачається щодо якого майна (нерухомого) виник спір між сторонами з приводу встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Пунктом 42 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, в тому числі для позовів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Крім того, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, зазначення в позовній заяві конкретного майна щодо якого виник спір між сторонами з приводу встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, безпосередньо впливає на визначення територіальної підсудності справи і, як наслідок, розгляд справи належним судом, що охоплюється поняттям права особи на справедливий суд, яке закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини), яка є частиною національного законодавства України і є обов`язковим джерелом права.

Крім того, зазначаю наступне.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Варто також зазначити, що згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року у цивільних справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

В порушення вказаних вимог позивачем не зазначено доказів, що підтверджують факт її звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій шляхом прийняття постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Тому, позивачу слід підтвердити факт відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії шляхом прийняття постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, а не довідки про роз`яснення вимог ЦК України.

За встановлених обставин, доходжу висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України, зокрема з порушенням вимог п.п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме: без належного викладу змісту позовних вимог (без зазначення в позовній заяві конкретного майна щодо якого виник спір між сторонами з приводу встановлення додаткового строку для прийняття спадщини); без підтвердження факту відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії шляхом прийняття постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, строк їх усунення не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись статтями 177, 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без руху і надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усуне недоліки у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу, що не позбавляє її права повторно звернутися до суду із такими ж вимогами.

Копію ухвали надіслати позивачу для відому та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання головуючим суддею.

Суддя Рожищенського районного суду

Волинської області Шептицька Н.В.