Рішення № 138513827, 14.07.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/347/26

Номер провадження 2/725/81/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:

Головуючого судді: Галичанського О.І.,

при секретарі: Тарновецькій Х.Ю. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаними вище позовом .

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі) за адресою: АДРЕСА_2 , які розташовані на земельній ділянці площею 0,2029 га (кадастровий номер 7310136600:35:002:0135).

Дана земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади міста Чернівці.

Між ЧМР та Савочкою було укладено договір оренди землі від 29.03.2012 року

Листами Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради неодноразово повідомлялося ОСОБА_1 про необхідність поновлення договору оренди.

Вказує, що відповідач , не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності продовженого договору оренди, фактично збільшив свій дохід, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки, зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у сумі 301470,89 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій просила справу слухати без її участі, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, незважаючи на те, що повідомлявся судом про час та місце розгляду справи за зареєстрованою адресою його місця проживання. Крім того, його виклик було здійснено через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку що позов підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спір між сторонами виник із приводу користування ОСОБА_1 земельною ділянкою, по АДРЕСА_2 , площею 0,2029 га.

Судом встановлено , що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.09.2025 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за адресою : АДРЕСА_2 .

Земельна ділянка, на якій вони розміщені перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Чернівці.

Доказів про те , що ОСОБА_1 сплачує відповідні платежі за користування землею, у матеріалах справи не має.

Загальна сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 28.11.2023 року по 21.07.2025 року становить 301470,89 гривень , що встановлено з відповідного розрахунку розробленого та затвердженого директором департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради.

За змістом ст. ст.13,14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельне законодавство базується на принципах забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю (п.п. «б», «ґ» ч. 1ст. 5 ЗК України).

До загальних засад цивільного законодавства відноситься справедливість, добросовісність та розумність. (п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України).

Згідно ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Положеннями статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України, далі -ЗК України).

Оренда землі- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ «Про оренду землі»).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1ст. 21 названого Закону).

Позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Таким чином, на підставі з`ясованих обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами, перевіреними в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи визнання позову відповідачем суд приходить до висновку, що позовні вимоги Чернівецької міської ради обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 12, 92, 93, 116, 118, 123, 125 ЗК України, ст.ст. 4, 5, 10, 18, 80, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов Чернівецької міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки у сумі 301470,89 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) на користь Чернівецької міської ради сплачений судовий збір у розмірі 4522,06 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.