Рішення № 138513134, 27.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4716/26

н/п 2/953/3276/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року

Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Змість позовних вимог

Представник ТОВ "ФК "ЕЙС" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 294631769 від 17.05.2020 у розмірі 14 167,97 грн та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу 7 000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договору факторингу за кредитним договором, зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 21.04.2026 відкрив спрощене позовне провадження, призначив справу до розгляду та встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав. Розгляд справи відкладався до 27.07.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив у разі неявки відповідача розгляд справи проводити за відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судових повісток на відому суду адресу, поштове повідомлення повернулося з відміткою "адресат відсутній", що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд ухвалою від 27.07.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

17.05.2020 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 294631769 (далі договір № 294631769), відповідно до якого, ОСОБА_1 заповнив заявку, вказавши свої дані, в подальшому на основі цієї заявки було сформовано типовий кредитний договір та оферту з усіма істотними умовами, які позичальник акцептував шляхом накладання одноразового ідентифікатора 4E5V26KD.

Відповідно до п. 1.1 1.5. кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 4 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом; кредит надається строком на 1 день від дати отримання кредиту позичальником; на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом; у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення); базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

До кредитного договору № 294631769 від 17.05.2020 укладалися додаткові угоди від 18.05.2020, 16.06.2020, 17.07.2020, 14.08.2020, 15.09.2026,16.10.2020, 16.11.2020,10.12.2020 відповідно до яких строк кредитування був продовжений. А також бло укладено додаткові угоди від 18.10.2020 та 30.12.2020 відповідно до яких було збільшено суму кредитну на 350,00 грн та 650,00 грн. відповідно.

Згідно з довідками первісного кредитора 17.05.2020, 18.10.2020 і 30.12.2020 відбулось зарахування на рахунок відповідача 4 500,00 грн, 350,00 грн і 650,00 грн, відповідно.

28.11.2018 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "Таліон плюс" зобов`язується передати ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" суму фінансування, а ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язується відступити ТОВ "Таліон плюс" права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.

Надалі до вказаної угоди укладались додаткові договори щодо продовження строку його дії та додаткові реєстри про передання права вимоги.

05.08.2020 ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "Таліон плюс" уклали договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до якого ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" зобов`язується передати ТОВ "Таліон плюс" суму фінансування, а ТОВ "Таліон плюс" зобов`язується відступити ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги,

11.07.2025 Товариство та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ "ФК "ЕЙС" зобов`язується передати ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" суму фінансування, а ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" зобов`язується відступити Товариству права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги).

Згідно з реєстру боржників Товариство отримало право грошової вимоги за кредитним договором № 294631769 від 17.05.2020, ПІБ: ОСОБА_1 .; ІПН: НОМЕР_1 ; всього сума заборгованості 14 167,97; залишок по тілу кредиту: 5 496,00 грн; залишок заборгованості за процентами: 8 671,97 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" кредитний договір від 17.05.2020 шляхом підпису одноразовим ідентифікатором 4E5V26KD, за яким він отримав кредит.

Суд встановив, що первісний кредитор за кредитним договором надав ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, тобто виконав свої зобов`язання з надання коштів, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договором № 294631769 відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 11.07.2025 Товариство стало новим кредитором за вказаним кредитним договором на підставі ст. 512 ЦК України.

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення ст. 509, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість.

Щодо розміру нарахованих процентів

З укладеного між первісним кредитором і відповідачем вбачається, що сторони визначили строк кредитування один день (п. 1.2. договору). У п. 1.4. договору зазначено, що у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення)

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема строк, на який надається кредит.

Суд зазначає, що строк кредитування строк дії договору не є тотожними поняттями.

Згідно з частиною сьомою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. У договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін. Положення абзацу другого цієї частини не поширюються на продовження строку користування кредитом за договором про споживчий кредит у формі кредитування банківського рахунку або кредитної лінії, яка надається банком. Договір про споживчий кредит у формі кредитування банківського рахунку або кредитної лінії, яка надається банком, у разі наявності умови про можливість продовження строку користування кредитом, повинен передбачати право споживача на безоплатну відмову від продовження строку користування кредитом за таким договором. Банк зобов`язаний повідомити споживача про продовження строку користування кредитом відповідно до вимог цієї частини не пізніше 30 календарних днів до дати такого продовження. Банк зобов`язаний повідомити споживача про продовження строку користування кредитом згідно з вимогами, встановленими Національним банком України.

Суд зазначає, що споживач у цих правовідносинах є слабкішою стороною, тому враховуючи, наведені норми права положення кредитного договору мають бути зрозумілими та чіткими, зокрема, ті, що стосуються такої істотної умови, як строку кредитування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що сторони у п. 1.2. узгодили дисконтний період нарахування процентів. Інших чітких та конкретних строків кредитування (не строків договору) положення договору не містять. Відповідно, суд враховує такі саме, як визначення строку кредитування. Положення п. 1.4. договору не містять чіткого строку кредитування, а містить посилання на сплату процентів до моменту погашення (тобто не зрозуміло чи це є мірою відповідальності чи не визначеним строком кредитування), відповідно не може бути визнаний строком кредитування в розумінні пункту 5 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", оскільки не містить чіткого визначення строку кредитування.

Відповідно до п. 1.2. договору сторони узгодили, що дисконтний період складає 1 день, а в п. 1.3. визначено процентну ставку.

За таких обставин, суд враховуючи те, що умови договору споживчого кредитування мають бути чіткими та зрозумілими для споживача, останній є слабшою стороною у цих правовідносинах, неточності правочину мають тлумачитись проти того, хто його складав, дійшов висновки, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню в розмірі 93,50 грн (76,50 грн + 5,95 грн + 11,05 грн). у решті вимог про стягнення процентів слід відмовити за необґрунтованістю.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 589,50 грн, з яких 5 496,00 грн (ураховуючи межі позовних вимог) та 93,50 грн процентів, у решті слід відмовити.

Судові витрати

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7 000 грн та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу до матеріалів долучено договір про надання правничої допомоги від 20.08.2025 № 20/08/25-01, укладений між ТОВ "ФК "ЕЙС" та АБ "Соломко та партнери"; акт прийому передачі наданих послуг з переліком таких, а сам: складання позову - 5 000,00 грн, вивчення матеріалів - 1 000,00 грн, підготовка запиту 500 грн, підготовка клопотання 500 грн.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Водночас розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції), позивач не вчиняв значних дій щодо витребування та надання додаткових доказів, не приймав участь у судових засіданнях, тощо. А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи та часткового задоволення є підставою для часткового задоволення заяви у розмірі 1 000 грн, в решті (6 000 грн) слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 137, 141, 223, 263 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" суму заборгованості за кредитним договором № 294631769 від 17.05.2020 у розмірі 5 589,50 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 050,36 грн.

У решті позову відмовити.

3. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1 000 гривень.

У решті відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено та підписано 27.07.2026

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, оф. 2005).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Роман ВІТЮК