Рішення № 138512677, 27.07.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 759/6478/26

Провадження № 2/354/612/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 липня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківськоїобласті в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство «Таскомбанк» (надалі-АТ «Таскомбанк») 10.03.2026 звернулося до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Заявою-договором №002/10817082-SP від 12.07.2021 у розмірі 32138,47 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.07.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання 11.07.2021 Заяви №475502 про приєднання до частини 1 та частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank. На виконання п.1 кредитного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок у національній валюті та встановлено ліміт кредитування у межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100000,00 грн), а саме надані кредитні кошти у сумі 15000,00 грн на строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Банк виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, відкрив відповідачу поточний рахунок та надав кредитні кошти, що підтверджується випискою про особовому рахунку ОСОБА_1 . Відповідач користувався наданими у кредит коштами, однак у подальшому перестав виконувати умови кредитного договору та сплачувати заборгованість по кредиту та процентах, внаслідок чого станом на 02.09.2025 утворилася заборгованість за вказаним кердитним договором у розмірі 32138,47 грн, з яких: 14995,28 грн-заборгованість за тілом кредиту, 17143,19 грн-заборгованість за процентами, що підтверджується наданим розрахунком. Із урахуванням наведеного позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 31.03.2026 вказану справу передано за підсудністю до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.05.2026 вказану справу передано на розгляд за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 вказану справу передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Заперечень щодо заочного розгляду справи не викладено.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки про виклик за останнім відомим місцем реєстрації. Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12.07.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання Заяви №475502 про приєднання до частини 1 та частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Відповідно до Заяви №475502 про приєднання до 1 частини Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 підтвердив, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) AT «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank, яка розміщена разом з додатками, в т.ч але не виключно, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту на сайті Банку https://tascombank.ua/та https://sportbank.com.ua посилання на примірники якої, разом з додатками Відповідач отримав в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положень якої зобов`язався неухильно дотримуватися. В цьому випадку датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в Мобільному додатку стає доступним текст Публічної пропозиції (посилання на її примірники). Проект Заяви-анкети та Публічної пропозиції був наданий Відповідачу Банком, та підписані ним Заява-анкета та Публічна пропозиція відповідають наданим проектам.

Окрім цього, Позичальник беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати або збільшувати розмір Ліміту Кредитування (дозволеного кредитного ліміту). Погодився з тим, що про зміну Ліміту кредитування Банк повідомляє Позичальника шляхом надсилання повідомлень у Мобільний додаток. Акцептована ОСОБА_1 Публічна пропозиція разом з даною Заявою-анкетою складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Згідно з п.1 Заяви №475502 про приєднання до 2 частини Публічної пропозиції AT «Таскомбанк» відповідач просив надати наступні банківські та фінансові послуги, зокрема: відкрити поточний рахунок N° НОМЕР_1 у національній валюті; надати послугу Кредитування рахунку та встановити Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений у Тарифах та складає 100000 гривень.

Підписанням цієї Заяви відповідач підтвердив, що перед її підписанням ознайомився з Публічною пропозицією разом із додатками, в тому числі частиною 2 Публічної пропозиції, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку та Лендинговій сторінці, посилання на примірник якої, разом з додатками отримав в Мобільному додатку «Sportbank», з якою повністю згоден, зміст розуміє, положення зобов`язується неухильно дотримуватись. Засвідчив, що приєднання до частини 2 Публічної пропозиції передбачає також приєднання та прийняття вступної частини Публічної пропозиції і після отримання Банком його Заяви про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції та підписання банком цієї Заяви про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції, Публічна пропозиції разом із додатками та вказаними заявами будуть складати Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», що укладений між ним та Банком.

Довідкою АТ «Таскомбанк» б/н підтверджується, що ОСОБА_1 з 12.07.2021 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети №475502 з номером кредитного договору №002/10817082-SP від 12.07.2021, номер картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк».

Із долученої банком виписки по особовим рахункам кредитного договору №002/10817082-SP за період з 12.07.2021 по 02.09.2025, вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював операції з переказу коштів через банкомат, купівлі в торгово-сервісній мережі, поповнення карткового рахунку через термінал із зазначенням дати таких.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №002/10817082-SP від 12.07.2021 станом на 02.09.2025 заборгованість ОСОБА_2 за вказаним договором становить 32138,47 грн, з яких: 14995,28 грн - заборгованість по основному боргу; 17143,19 грн - заборгованість по відсотках.

Позивачем також долучено до позовної заяви повідомлення-вимогу від 23.09.2025, адресовану ОСОБА_1 , у якій банк зазначив, що 12.07.2021 між сторонами був укладений кредитний договір №002/10817082-SP за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 15000,00 грн на строк до 11.07.2026 за яким станом на 27.08.2025 утворилася заборгованість за кредитом розмір якої становить: 14995,28 грн- основний борг, 16266,16 грн-заборгованість за процентами. У зв`язку з тривалим невиконанням своїх зобов`язань за кредитним договором вимагав достроково повернути кредит протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але не пізніше 45 календарних днів з дати направлення Банком даного повідомлення. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.

Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Таскомбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та у постанові від 06.02.2019 року у справі №175/4753/15-ц.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.02.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч.4 ст.16 Закону «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 36 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 12.07.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №002/10817082-SPшляхом підписання відповідачем Заяви №475502 про приєднання до частини 1 та частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, відкрив позивачу банківський рахунок, видав платіжну картку та надав кредитні кошти у користування у межах встановленого кредитного ліміту.

З наданої АТ «Таскомбанк» виписки по рахунку встановлено, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та неодноразово вносив кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, проте у повному обсязі свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, розмір якої станом на 02.09.2025 становить 32138,47 грн грн, з яких: 14995,28 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17143,19 грн - заборгованість за процентами.

Згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будь-яких доказів, які б спростовували факт укладення 12.07.2021 кредитного договору №002/10817082-SPз АТ «Таскомбанк», наведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договом або доводили повне виконання ним взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором, та власного контррозрахунку боргу суду не надав.

За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зважаючи на те, що відповідачкою не надано доказів належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, що є предметом спору, приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги АТ «Таскомбанк» підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №002/10817082-SP від 12.07.2021 у розмірі 32138,47 грн, з яких: 14995,28 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17143,19 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі наведенного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 280-283, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №002/10817082-SP від 12 липня 2021 року у сумі 32138 (тридцять дві тисячі сто тридцять вісім) гривень 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк» місцезнаходження: 01032, вул. С. Петлюри, 30, м.Київ, код ЄДРПОУ: 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 27 липня 2026 року.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК