Рішення № 138512644, 27.07.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/964/26

Номер провадження 2/350/835/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Рожнятів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить поновити строк позовної давності та стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №837497 від 30 квітня 2019 року у загальному розмірі 18 314,37 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №837497 в електронній формі. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн та зобов`язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені договором. Договір було укладено шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Після укладення договору кредитні кошти були перераховані на банківський рахунок відповідача.

12 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (яке з 25 липня 2024 року перейменовано на ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу №1. На виконання цього договору 12 вересня 2019 року сторони підписали додаткову угоду №25 та Реєстр прав вимоги №25, відповідно до яких до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором про надання фінансового кредиту №837497 від 30 квітня 2019 року. Відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку із чим станом на день звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 18 314,37 грн, яка складається з 14 424,00 грн заборгованості за кредитним договором, 2 704,84 грн інфляційних втрат та 1 185,53 грн трьох процентів річних. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору позивач просить поновити строк позовної давності, стягнути зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, неподання ним відзиву та відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 30 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №837497 в електронній формі, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі відповідно до умов договору. Договір укладено шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується кредитним договором, довідкою про ідентифікацію позичальника, а також іншими електронними документами, долученими до матеріалів справи. На виконання умов договору ТОВ «Авентус Україна» перерахувало кредитні кошти у сумі 4 000,00 грн на банківський рахунок відповідача.

12 квітня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, а 12 вересня 2019 року сторони уклали додаткову угоду №25 та підписали Реєстр прав вимоги №25, відповідно до яких до нового кредитора перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання фінансового кредиту №837497 від 30 квітня 2019 року. Суд враховує, що відповідно до протоколу загальних зборів №1706 та наказу №55-к від 25 липня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейменовано на ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, унаслідок чого заборгованість за договором становить 14 424,00 грн, з яких 4 000,00 грн - основний борг, 8 424,00 грн - проценти за користування кредитом та 2 000,00 грн - пеня і штрафи. Крім того, позивачем нараховано 2 704,84 грн інфляційних втрат та 1 185,53 грн трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України, у зв`язку з чим загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості становить 18 314,37 грн.

Аналізуючи подані позивачем електронні докази, що містяться в матеріалах справи та подані через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, суд доходить висновку про їх належність, допустимість та доказове значення, оскільки вони подані у встановленому процесуальним законом порядку, є взаємоузгодженими між собою та підтверджують факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, перехід права вимоги до позивача та наявність заборгованості.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Оскільки, відповідачем не надано доказів про виконання свого обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До таких витрат, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Також на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують повноваження представника, акт приймання-передачі наданих послуг та детальний опис виконаних робіт, відповідно до яких вартість правничої допомоги становить 5 000,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати, суд враховує характер і складність спору, обсяг виконаної представником позивача роботи, час, необхідний для надання правничої допомоги, а також те, що відповідач не подав заперечень щодо розміру цих витрат і не заявив клопотання про їх зменшення. За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені витрати є документально підтвердженими, фактично понесеними, співмірними та підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме 2 662,40 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №837497 від 30 квітня 2019 року у загальному розмірі 18 314 (вісімнадцять тисяч триста чотирнадцять) гривень 37 копійок, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя