Ухвала суду № 138512596, 27.07.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/29/26

Провадження № 8/347/4/26

У Х В А Л А

Іменем України

27.07.2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Атаманюк О.І.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника стягувача Шкільняка Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2026 року у справі № 347/29/26 про видачу дубліката виконавчого листа,

В С Т А Н О В И В:

22.06.2026 року представник заявника ОСОБА_1 звернувся до Косівського районного суду Івано-Франківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2026 року у справі № 347/29/26 про видачу дубліката виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що 23 червня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/0042/82/88704, за яким ОСОБА_3 надано кредит у розмірі 10 900 доларів США строком до 22 червня 2018 року. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 25 червня 2008 року між ОСОБА_2 (іпотекодавцем, майновим поручителем) та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір іпотеки земельної ділянки, зареєстрований у реєстрі за № 2592.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2010 року у справі № 2-379/2010 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 134 186,72 грн заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2013 року у справі № 2-379/2010 рішення Косівського районного суду від 12 квітня 2010 року в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_2 було скасовано та ухвалено нове рішення, яким у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0042/82/88704 від 23.06.2008 у розмірі 16 773 доларів США (еквівалент 134 186,72 грн) звернуто стягнення на належну ОСОБА_2 нерухомість земельну ділянку (кадастровий номер 26:236:879:01:02:002:0104, с. Тюдів Косівського району), згідно з договором іпотеки № 2592 від 25.06.2008, шляхом її продажу з прилюдних торгів. На виконання саме цього рішення апеляційного суду Косівським районним судом відносно ОСОБА_2 видано виконавчий лист № 347/1708/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2020 року у справі № 347/1399/20 замінено стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчих листах № 2-379/10, виданих відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Підставою заміни зазначено договір про відступлення права вимоги № 30052019 від 30.05.2019 (між АТ «ОКСІ Банк» та ТОВ «ФК «Гефест») та договір про відступлення прав за договорами іпотеки, реєстровий № 1127, від 31.05.2019.

У січні 2026 року ТОВ «ФК «Гефест» звернулося до Косівського районного суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 347/1708/13-ц, посилаючись на його втрату при пересиланні стягувачу. Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2026 року у справі № 347/29/26 заяву задоволено видано ТОВ «ФК «Гефест» дублікат виконавчого листа № 347/1708/13-ц. Зазначена ухвала залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року; ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2026 року (провадження № 61-3033ск26) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Отже, ухвала від 21.01.2026 про видачу дубліката виконавчого листа набрала законної сили та є чинною. Водночас після набрання нею законної сили заявнику стали відомі дві істотні обставини, які об`єктивно існували на час її ухвалення, не були і не могли бути відомі ні заявнику, ні суду, та які є підставою для перегляду цієї ухвали за нововиявленими обставинами у порядку Глави 3 Розділу V ЦПК України.

Представник заявника зазначає, що обидві обставини, викладені нижче, відповідають усім трьом ознакам: вони об`єктивно існували станом на 21.01.2026, не були і не могли бути відомі заявнику та суду на час вирішення питання про видачу дубліката, і є істотними, оскільки за їх урахування суд мав би відмовити у видачі дубліката виконавчого листа.

Перша нововиявлена обставина: стягувач не набув права вимоги за основним (кредитним) зобов`язанням, а іпотека є похідною від нього.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 травня 2026 року у справі № 347/1306/25 (провадження № 22-ц/4808/672/26), повний текст якої складено 01.05.2026, встановлено, що ТОВ «ФК «Гефест» не довело та не підтвердило належними доказами наявність у нього права вимоги за кредитним договором № 014/0042/82/88704 від 23.06.2008. Дослідивши зміст договорів відступлення, апеляційний суд констатував, що: до АТ «ОКСІ Банк» від АТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки (реєстровий № 1126) перейшло право вимоги тільки за договором іпотеки реєстровий № 2592 від 25.06.2008, тобто лише забезпечувальне (іпотечне) право, а не право грошової вимоги за самим кредитним договором; доказів на підтвердження набуття ТОВ «ФК «Гефест» права грошової вимоги за кредитним договором № 014/0042/82/88704 від 23.06.2008 суду не надано, що не дає можливості встановити обставини переходу права вимоги до ТОВ «ФК «Гефест», обсяг прав та наявність у нього такого права.

На підставі цих фактів апеляційний суд дійшов висновку, що наявність у ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги належними доказами не підтверджена, та відмовив у задоволенні відповідних позовних вимог. Більше того, апеляційний суд установив, що й до самого АТ «ОКСІ Банк» від первісного кредитора АТ «Райффайзен Банк Аваль» (за договором про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, реєстровий № 1126) перейшло право вимоги тільки за договором іпотеки № 2592, а не право грошової вимоги за кредитним договором. Отже, відчужувач (АТ «ОКСІ Банк») сам не володів правом грошової вимоги за основним зобов`язанням і об`єктивно не міг передати його ТОВ «ФК «Гефест». Об`єктивно існуючим фактом є те, що право грошової вимоги за основним (кредитним) зобов`язанням до стягувача ТОВ «ФК «Гефест» жодного разу не переходило, а за договорами відступлення йому могло бути передане щонайбільше похідне (забезпечувальне) іпотечне право.

Зазначений факт має визначальне значення для питання про видачу дубліката виконавчого листа № 347/1708/13-ц, оскільки цей виконавчий лист стосується виключно звернення стягнення на предмет іпотеки. За змістом статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном. Відповідно до статті 3 цього Закону іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, а згідно зі статтею 17 Закону іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов`язання. Цю ж засаду закріплено у статтях 546, 548 ЦК України: забезпечення (у тому числі застава/іпотека) слідує долі основного зобов`язання; недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню, а недійсність основного зобов`язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення. Іпотека не може існувати сама собою, у відриві від дійсного основного зобов`язання та належного кредитора за ним.

Згідно зі статтями 509, 510, 512514 ЦК України сторонами зобов`язання є боржник і кредитор, а при заміні кредитора до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав; обсяг і зміст таких прав залежать від зобов`язання, у якому здійснюється відступлення (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18). При цьому статтею 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Ненадання доказів переходу до ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги за основним зобов`язанням позбавляє його юридичної можливості вимагати виконання (примусового стягнення) від ОСОБА_2 як майнового поручителя (іпотекодавця).

Представник заявника вважає, що у цій справі визначальним є не питання дійсності іпотеки за умови роздільного володіння правами, а те, що матеріалами справи взагалі не підтверджено набуття ТОВ «ФК «Гефест» будь-якого права вимоги ні основного грошового, ні дійсного похідного іпотечного, яке підлягало б примусовому виконанню на користь цього стягувача.

Як установив апеляційний суд у постанові від 01.05.2026, відчужувач (АТ «ОКСІ Банк») сам не володів правом грошової вимоги за кредитним договором № 014/0042/82/88704 від 23.06.2008, а тому за принципом nemo plus iuris ad alium transferre potest quam ipse habet (ніхто не може передати іншому більше прав, ніж має сам) не міг передати це право ТОВ «ФК «Гефест» і не міг наділити його дійсним похідним іпотечним правом, яке давало б підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки ТОВ «ФК «Гефест» не набуло права вимоги за основним зобов`язанням і, відповідно, дійсного похідного іпотечного права, воно не є належним стягувачем, якому міг бути виданий дублікат виконавчого листа № 347/1708/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки. Якби суд на час розгляду заяви про видачу дубліката (21.01.2026) володів відомостями про те, що стягувач не набув права вимоги за основним зобов`язанням, від якого похідна іпотека, він не мав би підстав вважати ТОВ «ФК «Гефест» належним стягувачем і, відповідно, мав би відмовити у видачі дубліката виконавчого листа № 347/1708/13-ц. Ця обставина об`єктивно існувала на час ухвалення оскаржуваної ухвали, не була і не могла бути встановлена судом та не була і не могла бути відома заявнику, оскільки відповідні факти були з`ясовані та зафіксовані лише в постанові апеляційного суду від 01.05.2026. Отже, вона є істотною нововиявленою обставиною в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Друга нововиявлена обставина полягає у тому, що сам стягувач визнав, що заміну стягувача та видачу дубліката проведено щодо виконавчого листа, пов`язаного зі скасованим рішенням суду: процесуальне правонаступництво ТОВ «ФК «Гефест» (статус стягувача) було оформлено стосовно виконавчого листа № 2-379/2010, виданого на виконання рішення від 12.04.2010, яке щодо ОСОБА_2 скасовано рішенням апеляційного суду від 05.09.2013. Дублікат же 21.01.2026 видано стосовно виконавчого листа № 347/1708/13-ц. Тобто на момент видачі дубліката існувала неузгодженість між виконавчим листом, у якому стягувача було замінено (№ 2-379/2010, пов`язаний зі скасованим рішенням), та виконавчим листом, дублікат якого видано (№ 347/1708/13- ц).

Наведені факти, визнані самим стягувачем у заяві від 04.06.2026, на час розгляду питання про видачу дубліката (21.01.2026) судом не досліджувалися, не були і не могли бути відомі заявнику. За їх урахування суд зобов`язаний був з`ясувати, чи є ТОВ «ФК «Гефест» належним стягувачем саме за виконавчим листом № 347/1708/13-ц та чи не пов`язана заявлена вимога з рішенням, яке щодо ОСОБА_2 втратило законну силу, і за встановлення цих обставин відмовити у видачі дубліката. Отже, ця обставина є істотною нововиявленою обставиною в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, яка могла суттєво вплинути на результат розгляду.

У зв`язку з вказаними обставинами представник заявника просить зупинити виконання ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2026 року у справі № 347/29/26 про видачу дубліката виконавчого листа № 347/1708/13-ц до закінчення перегляду за нововиявленими обставинами; переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2026 року у справі № 347/29/26 про видачу ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» дубліката виконавчого листа № 347/1708/13-ц; ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа № 347/1708/13-ц.

В судовому засіданні представник заявника Чутченко С.О. підтримав заявлені вимоги, мотивуючи викладеними у заяві обставинами.

Представник стягувача Шкільняк Я.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, мотивуючи тим, що у ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» виникло право вимоги як у основному так і у похідному (іпотечному) зобов`язанні, що було встановлено судом в ухвалі від 13.08.2020 року під час розгляду питання заміни стягувача у виконавчому листі (справа №347/1399/20), яка набрала законної сили, тому в силу ч.4 ст.82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню і не є нововиявленими.

Боржник зазначає, що Стягувач визнає, що дублікат виконавчого листа видано на підставі скасованого рішення суду. Дана обставина не є нововиявленою, оскільки дублікат виконавчого листа видано на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, виходячи з наступного. Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.04.2010р. у справі №2-379/2010, на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно стягнуто з ОСОБА_3 та Апелянта заборгованість в сумі 134 186,72 гривні з метою погашення заборгованості за Кредитним договором. 17.07.2013 ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області у справі №347/1708/13-ц заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення від 12.04.2010 року залишено без задоволення. Таким чином, за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Косівського районного суду Івано-Франківської від 12.04.2010 року Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.07.2026 5 у справі №2-379/2010 канцелярією суду присвоєно номер цивільної справи №347/1708/13-ц. 05.09.2013 року рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області у справі №2-379/2010 скасовано рішення Косівського районного суду Івано- Франківської області від 12.04.2010 року та прийнято нове рішення, яким вирішено: в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 014/0042/82/88704 від 23.06.2008 року в розмірі 16 773 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 134 186,72 грн. звернути стягнення на нерухоме майно згідно договору іпотеки земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Рафффайзен Банк Аваль» №2592 від 25.06.2008 року, шляхом її продажу з прилюдних торгів та в решті рішення суду залишити без змін. Косівським районним судом Івано-Франківської області у даній справі видано виконавчий лист №347/1708/13-ц, зокрема, відносно Боржника про звернення стягнення на предмет іпотеки (копія виконавчого листа додається). Таким чином, виконавчий лист №347/1708/13-ц виданий Косівським районним судом Івано-Франківської області відносно Боржника на виконання рішення апеляційного суду Івано-Франківської області у справі №2-379/2010 яким вирішено: в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 014/0042/82/88704 від 23.06.2008 року в розмірі 16 773 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 134 186,72 грн. звернути стягнення на нерухоме майно згідно договору іпотеки земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Рафффайзен Банк Аваль» №2592 від 25.06.2008 року, шляхом її продажу з прилюдних торгів. Тобто, виконавчий лист №347/1708/13-ц виданий Косівським районним судом Івано-Франківської області відносно ОСОБА_2 в межах цивільної справи №2-379/10.

Суд, вислухавши доводи сторін, вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижче наведених підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 423 ЦПК України: рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 423 ЦПК України: підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Як зазначено у п. 7 вищезазначеної Постанови, питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Разом з тим, процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі «PRAVEDNAYA v. RUSSIA № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).

Факт відступлення права вимоги за іпотечним договором створює доказову презумпцію того, що відбулося й відступлення прав вимоги за основним зобов`язанням. відступлення права вимоги за іпотечним договором, за загальним правилом, має відбуватися одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором. Права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб, оскільки «абстрактну іпотеку» (без зв`язку з належним кредиторові основним зобов`язанням) закон не передбачає, а, навпаки, констатує, що іпотекодержателем завжди є кредитор (стаття 1 Закону № 898-IV), що відповідає суті іпотеки як способу забезпечення виконання зобов`язання (постанова ВП ВС від 22.05.2024 № 754/8750/19 (14-202цс21).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального права, судову практику доводи заяви про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку, що заявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати ухвалу Косівського районного суду від 21.01.2026 року у справі №347/29/26, а доводи представника заявника, на які він посилається, як на нововиявлені обставини, а саме - відсутність у ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» права вимоги за основним і похідним зобов`язанням; заміни стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, пов`язаного зі скасованим судовим рішенням не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 423 ЦПК України, і не є підставою для перегляду і скасування Ухвали суду за нововиявленими обставинами.

Натомість, у спірній ухвалі було встановлено, що рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.04.2010 р. у справі №2-379/2010 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованість в сумі 134 186,72 гривні з метою погашення заборгованість за кредитним договором.

05.09.2013 року рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області у справі №2-379/2010 скасовано рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.04.2010 року та прийнято нове рішення, яким вирішено: в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 014/0042/82/88704 від 23.06.2008 року в розмірі 16 773 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 134 186,72 грн. звернути стягнення на нерухоме майно згідно договору іпотеки земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Рафффайзен Банк Аваль» №2592 від 25.06.2008 року, шляхом її продажу з прилюдних торгів.

13.08.2020 ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області у справі №347/1399/20 замінено стягувача з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «Фінансову компанію «Гефест» у виконавчих листах №2-379/10, які видані відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_2

Косівським районним судом Івано-Франківської області у даній справі видано виконавчий лист №347/1708/13-ц, зокрема, відносно ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Отже, було видано дублікат виконавчого листа №347/1708/13-ц, виданого в рамках справи №2-379/2010 відносно ОСОБА_2 і ці обставини були відомі суду і враховані судом під час постановлення ухвали від 21.01.2026 року у справі №347/29/26.

Отже, у процесі розгляду справи судом не встановлено правових підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 429 ЦПК України).

З урахуванням викладеного вище, у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21.01.2026 року слід відмовити.

Керуючись ст. ст.423,429 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

залишити без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2026 року у справі № 347/29/26 про видачу дубліката виконавчого листа.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: Д.С. Драч