Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер 205/18316/25
Номер провадження2/205/2137/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.
за участю секретаря судового засідання Воронюк А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ТОВ «Фінпром Маркет», в особі директора Гедзь О.В., звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №75791251 від 28.05.2021 року у сумі 6 776,00 гривень та вирішити питання розподілу судових витрат. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 28.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір позики №75791251, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 2 000,00 гривень. Договір підписано електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора (електронного підпису «QkVzU7idAe»), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. Підписанням договору позики відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений позикодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Позикодавець виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачеві у власність грошові кошти у розмірі 2 000,00 гривень, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, за посередництвом платіжної установи. Відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення коштів по основній сумі боргу за Договором позики, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав. В подальшому, 19.11.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» уклали Договір факторингу №1911 за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №75791251 від 28.05.2021 року. 03.04.2023 року ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №75791251 від 28.05.2021 року. Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до Договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 6 776,00 гривень, з яких: 2 000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 776,00 гривень - сума заборгованості за відсотками. На підставі викладеного, з урахуванням умов Договору позики №75791251 від 28.05.2021 року та здійснених відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 0,00 гривень, позивач ТОВ «Фінпром Маркет» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в загальному розмірі 6 776,00 гривень. На час подання позову відповідач не виконала зобов`язання щодо повернення коштів по основній сумі боргу та сплаті відсотків ні перед кредитодавцев ані перед позивачем.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 15.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити судовий розгляд за правилами в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» адвокат Ткаченко Ю.О. до судового засідання не з?явилася, надала заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій також зазначила, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» визнає у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 28.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №75791251, згідно якого остання отримала грошові кошти у розмірі 2 000,00 гривень, строком на 30 днів, процентна ставка (базова) 1,99% (фіксована), знижена процентна ставка 0,69% день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,7% день.
Відповідно до п.4.2 вищезазначеного Договору позики, позичальник до моменту підписання Договору вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об?єм зобов?язань сторін та наслідки укладення договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі.
Договір підписано електронним підписом відповідача ОСОБА_1 , відтворений шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора (електронного підпису «QkVzU7idAe»), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», згідно з якою, позичальник ідентифікований як ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір №75791251 від 28.05.2021 року.
Підписанням договору позики відповідач ОСОБА_1 підтвердила прийняття відповідних умов надання позики, а також засвідчила, що вона повідомлена позикодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін Договору.
Позикодавець зобов?язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача (п.1 Договору).
Позикодавець на виконання Договору позику, того ж дня, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачеві ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 2 000,00 гривень, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи, що підтверджується електронною платіжною інструкцією №c11cd8f1-3abe-4eb4-bb95-2e6df927313c від 28.05.2021 року, Листом №24/10/25-13144 від 24.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» щодо підтвердження видачі позики ОСОБА_1 , Довідкою Вих.№КД-000067302/ТНПП від 27.10.2025 ТОВ «ФК «Фінекспрес» про переказ коштів ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за Договором позики не виконала.
З урахуванням умов Договору позики №75791251 від 28.05.2021 року та здійснених відповідачем ОСОБА_1 платежів в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 0,00 гривень, позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» нараховано загальну суму заборгованості в розмірі 6 776,00 гривень, з яких: 2 000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 776,00 - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики, шляхом обміну електронним повідомленням, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).
Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови:
- пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), розміщена на сайті кредитора;
- заявка сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором;
- відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаного при його ідентифікації на сайті.
Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору, з яким він попередньо уважно ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.
Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).
Для підписання і укладення цього правочину був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що договір позики №75791251 від 28.05.2021 року підписано відповідачем ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим вона акцептувала пропозицію позикодавця та уклала договір позики шляхом введення одноразового ідентифікатора «QkVzU7idAe»на сайті позикодавця, який отримала на свій мобільний телефон, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 .
Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків.
Доказів визнання кредитного договору недійсними до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів на спростування факту їх підписання відповідачем.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.11.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» уклали Договір факторингу №1911 за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №75791251 від 28.05.2021 року.
03.04.2023 року ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №75791251 від 28.05.2021 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до Договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 6 776,00 гривень, з яких: 2 000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 776,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов`язання щодо повернення коштів по основним сумам боргу та сплаті відсотків ні перед позикодавцем ані перед позивачем, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у загальному розмірі 6 776,00 гривень.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні,новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, позивач ТОВ «Фінпром Маркет» набув право належного кредитора до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №75791251 від 28.05.2021року.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов?язання.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження виникнення кредитних зобов?язань позивачем до суду надано копії: Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №75791251 від 28.05.2021 року з Додатком, Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), Довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , електронної платіжної інструкції №c11cd8f1-3abe-4eb4-bb95-2e6df927313c від 28.05.2021 року, Листа №24/10/25-13144 від 24.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» щодо підтвердження видачі позики ОСОБА_1 , Довідки Вих.№КД-000067302/ТНПП від 27.10.2025 ТОВ «ФК «Фінекспрес» про переказ коштів ОСОБА_1 , Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики №75791251 від 28.05.2021 року ТОВ «Фінпром Маркет».
Відповідачем ОСОБА_1 , наданий стороною позивача розрахунок заборгованостей не спростований, власних розрахунків останньою не подано, тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний.
На час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати боргу та не спростовано зазначених позивачем обставин.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт набуття права позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 підтверджений матеріалами справи, факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вищевказаним договором позики №75791251 від 28.05.2021року доведений, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 6 776,00 гривень, вказана заборгованість відповідачем не спростована, тому позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, у зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, і задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., сплачений ним під час звернення з позовом до суду, а інші 50 % судового збору в розмірі 1 211,20 грн. слід повернути позивачу з державного бюджету.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.
Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як вбачається із матеріалів справи, для надання правничої допомоги між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» укладено Договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року. Відповідно до Витягу з акту №4-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 13.10.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року вартість наданих правничих послуг складає 4 500,00 гривень
Виходячи з положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Фінпром Маркет» витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн. є завищеними. Правова позиція ТОВ «Фінпром Маркет» є сталою у подібних спорах та не зазнавала змін протягом розгляду справи, правом на участь в судових засіданнях представник позивача не скористався, будь-яких клопотань чи заяв щодо витребування доказів тощо представник не подавав, позов направив в електронному вигляді.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені витрати в розмірі 4 500 грн. є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати в розмірі 2 000 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за Договором позики №75791251 від 28.05.2021 року у загальному розмірі 6 776,00 гривень, витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 2 000,00 гривень та 50% сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1211,20 гривень, а також повернення інших 50% судового збору з державного бюджету у зв`язку з визнанням позову відповідачем.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-289 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за Договором позики №75791251 від 28.05.2021 року у загальному розмірі 6 776,00 гривень, з яких: 2 000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 776,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1211,20 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 гривень.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» з державного бюджету 50 відсотків суми сплаченого судового збору при зверненні до суду із позовом за квитанцією № 579944752.1 від 25.11.2025 року, у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.
Представник позивача: Ткаченко Юлія Олегівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03.04.2018, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.М. Курбанова
Судове рішення № 138512170, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 20.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/18316/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: