Ухвала суду № 138511446, 27.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2026 р. № 520/21822/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Східного апеляційного господарського суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Східного апеляційного господарського суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 01 липня 2023 року по 15.04.2025 року- дати звільнення з посади судді Східного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.;

- зобов`язати Східний апеляційний господарський суд провести нарахування та виплату судді Східного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 не донараховану та невиплачену суддівську винагороду за період з 01 липня 2023 року по 15.04.2025 року - дати звільнення з посади судді Східного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року - 2684,00 грн, на 01 січня 2024 року - 3028 грн, на 01 січня 2025 року - 3028 грн, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що в межах даної справи позивач оскаржує дії Східного апеляційного господарського суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 01 липня 2023 року по 15.04.2025 року - дати звільнення з посади судді Східного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

З огляду на викладене, спірні правовідносини фактично пов`язані зі звільненням позивача з публічної служби та обрахунком суддівської винагороди як заробітної плати, яка підлягає виплаті позивачу, та до таких правовідносин встановлено тримісячний строк звернення до суду у відповідності до ч.2 ст. 233 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 виснував, що дякщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко унормовано момент початку перебігу такого строку - одержання «письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні», водночас суди перевірили і достеменно встановили момент отримання позивачем грошового атестата, який у межах спірних правовідносин підпадає під визначення такого «письмового повідомлення», то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум (у розглядуваній справі - з 19 липня 2022 року до 19 травня 2023 року), як про це зазначила Судова палата в постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому частиною другою статті 233 КЗпП України.

Таким чином, у частині другій статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов`язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже було зазначено судом, позивач була звільнена 15.04.2025 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 15.04.2025 року №801/0/15-25, у зв`язку з поданням заяви про відставку, про що позивач також зазначає в позовній заяві.

Однак, до суду з даним позовом позивач звернулася 22.07.2026, тобто з істотним пропуском тримісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем, разом із позовною заявою, подано до суду заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що нею вже оскаржувались дії відповідача в частині виплати у неналежному розмірі суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 30.06.2023, у зв`язку з чим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №520/20049/23 визнано протиправними дії Східного апеляційного господарського суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2023 року суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн. та зобов`язано Східний апеляційний господарський суд провести нарахування та виплату судді Східного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2023 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року -2270 грн, на 1 січня 2022 року - 2481 грн, на 1 січня 2023 року - 2684 грн, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Отже, позивачці було достеменно відомо на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом про можливе порушення її прав, однак після звільнення позивач протягом розумного строку не звернулась до суду з відповідним позовом.

На думку позивача, у спірних правовідносинах має місце тривала бездіяльність відповідача, що порушує права позивачки на належне фінансове забезпечення. Отже встановлений судовим рішенням від 13.10.2023 факт порушення права позивача в частині виплати в повному обсязі суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 є ґрунтовною підставою, на думку позивачки, для відкриття провадження за вказаною позовною заявою в межах періоду з 01.07.2023 по 15.04.2025.

З цього приводу суд зазначає, що вказані обставини не можуть свідчити про наявність об`єктивних обставин для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду позивачки з даним адміністративним позовом.

У своїй заяві позивачка також посилається на рішення Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справах "«Пономарьов проти України» та «Устименко проти України», обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду ракетними обстрілами міста Харкова та вимушеним переїздом до іншого регіону, як непереборними обставинами.

Суд зазначає, що введення воєнного стану та ворожі обстріли може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та ведення бойових дій не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Вказане узгоджується з правовою позицією постанови Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.

Суд зауважує, що позивачем вказану позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд". Як вбачається з матеріалів позовної заяви, заходи щодо отримання відомостей про виплату суддівської винагороди за спірний період з 01.07.2023 по 15.04.2025 (дату звільнення) позивачкою вживалися шляхом направлення 30.06.2026 відповідного звернення на адресу відповідача.

Водночас, конкретних пояснень причин з доказами існування безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між фактом ворожих обстрілів та фізичною неможливістю своєчасно вчинити процесуальну дію з приводу звернення до суду шляхом подання позовної заяви через підсистему "Електронний суд" подана заява не містить.

Також суд зауважує, що у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року (на яке посилається позивач) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження: цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.

Тож усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Східного апеляційного господарського суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН