Рішення № 138511253, 27.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 р. № 520/16286/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2025 № 056550005490 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця довідок Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05-99-10-02 від 13.01.2025.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII з урахуванням висновків, викладених у рішенні Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1010/25, яке набрало законної сили, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 21.06.1994 по 20.12.2024 та врахувавши всі документи, подані разом із заявою, у тому числі довідки Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025.

В обґрунтування позову зазначено, що Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі № 200/1010/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Зазначеним рішенням суду: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.01.2025 № 2327909381 про відмову в перерахуванні пенсії - переходу на інший вид пенсії ОСОБА_1 , як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про перерахунок «Перехід на інший вид пенсії», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи 21.06.1994 року по 20.12.2024 року.

Вказує, що на виконання зазначеного судового рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло мою заяву та прийняло рішення від 26.12.2025 № 056550005490 про відмову у переведенні мене на пенсію державного службовця з підстав того, що розмір пенсії після такого переведення буде меншим. Також Відповідач зазначив, що рішенням суду його не було зобов`язано враховувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця: №3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, №8/05-99-10-02, №9/05-99- 10-02, №10/05-99-10-02 від 13.01.2025.

Вважає рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 26.12.2025 № 056550005490 протиправним, оскільки воно прийняте не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без урахування всіх поданих документів та всупереч висновкам суду, викладеним у рішенні у справі № 200/1010/25, яке набрало законної сили.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області і отримує пенсію за віком на загальних підставах згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

22 січня 2025 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.01.2025 № 2327909381 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю правових підстав та необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі № 200/1010/25, яке набрало законної сили 27.11.2025, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.01.2025 № 2327909381 про відмову в перерахуванні пенсії - переходу на інший вид пенсії ОСОБА_1 , як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про перерахунок «Перехід на інший вид пенсії», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи 21.06.1994 року по 20.12.2024 року.

На виконання зазначеного судового рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло заяву та прийняло рішення від 26.12.2025 № 056550005490 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця.

Підставою для відмови у переведенні вказано, що на виконання рішення суду при проведенні перерахунку пенсії Перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" з 22.01.2025 року розмір пенсії зменшується. Рішенням суду від 25.04.2025 не зобов?язано при проведенні перерахунку врахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, №8/05-99-10-02, №9/05-99-10-02, № 10/05-99-10-02 від 13.01.2025.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулась за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон № 1058-IV), який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IVособі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України "Про державну службу".

01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закону № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII - 01.05.2016, право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

З огляду на зміст зазначених норм чинного законодавства, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1статті 37 Закону № 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII - 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, та мають передбачені частиною 1статті 37 Закону України "Про державну службу" N 3723-XII вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 р. за результатом розгляду зразкової справи № 822/524/18.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509-XII) (чинного до 19.11.2012), правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".

Частина сьома статті 15 Закону № 509-XII визначає, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до ч. 8 ст. 15 Закону № 509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Частина четверта статті 15 Закону № 509-XII передбачає, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).

Тобто цією нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону № 3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 509-XII, видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з абз. 2 п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (чинного до набрання законної сили Законом № 889-VIII, далі -Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Судом встановлено, що суд при розгляді справи №200/1010/25 враховуючи досягнення позивачем пенсійного віку, наявність у позивача достатнього страхового стажу та стажу державної служби станом на 01.05.2016 понад 10 років та той факт, що станом на 01.05.2016 позивач обіймала посаду державної служби, встановив, що станом на момент звернення до відповідача з заявою позивач мала право на призначення її пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Судом встановлено, що відповідач на виконання рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянуло заяву позивачки та прийняло рішення від 26.12.2025 № 056550005490 про відмову у переведенні її на пенсію державного службовця з підстав того, що розмір пенсії після такого переведення буде меншим. Також Відповідач зазначив, що рішенням суду його не було зобов`язано враховувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця: №3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, №8/05-99-10-02, №9/05-99- 10-02, №10/05-99-10-02 від 13.01.2025.

Отже, спірним питанням у цій справі є неврахування пенсійним органом довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025, які були видані Головним управлінням ДПС у Донецькій області.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон України Про державну службу №889-VIII, п.2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого передбачено, що Закон України Про державну службу №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10, 12 розділу XI Закону України Про державну службу №889-VIII.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок №622), п.2 якого передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, абз.6 п.4 Порядку №622 визначено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до п.5 Порядку №622, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

На виконання вимог Порядку №622, наказом Міністерства соціальної політики України №750 від 10.05.2017, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №766/30634, було затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (далі - Порядок №750).

Згідно п.7 Порядку №750, довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №622.

Суд звертає увагу, що постановою Правління ПФУ №1-3 від 17.01.2017 Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно п.10, 12 Розділу XI Закону України Про державну службу №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу №3723-XII, а саме : форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Зокрема, в додатку 1 до постанови №1-3 затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а в додатку 2 - затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ані Законом України Про державну службу №889-VIII, ані Законом України Про державну службу №3723-XII, ані Порядком №622, не передбачена можливість призначення пенсії державного службовця без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії держслужбовця.

Як вже зазначалось вище, п.5 Порядку №622 передбачає врахування заробітної плати на підставі довідок, виданих на підставі постанови №1-3.

Відтак, враховуючи вимоги абз.6 п.4 постанови №622 та постанови №1-3, позивачкою для переведення її на пенсію державного службовця були подані довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025, де відображено складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

Відповідач не надав жодного доказу невідповідності вказаних довідок вимогам законодавства щодо форми чи змісту, а також, не навели правових підстав для неврахування таких при обрахунку пенсії державного службовця.

Довідки про складові заробітної плати позивачки, видані ГУ ДПС в Донецькій області відповідають формам, затвердженим постановою правління ПФУ № 1-3, а тому протиправно не враховані пенсійним органом при перерахунку пенсії на виконання рішення суду відповідно до Закону України Про державну службу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2025 № 056550005490 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.

З огляду на висновки суду про протиправність дій відповідача та для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII з урахуванням довідок Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача врахувати висновки, викладені у рішенні Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1010/25, яке набрало законної сили, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 21.06.1994 по 20.12.2024 та врахувавши всі документи, подані разом із заявою, суд відмовляє оскільки, в цій частині права позивача не порушені, вказані позовні вимоги направлені на майбутнє та є передчасними

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця довідок Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05-99-10-02 від 13.01.2025 , суд вважає що така вимога у повній мірі охоплюється скасуванням рішення та зобов`язанням відповідача вчинити певні дії.

Самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2025 № 056550005490 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII з урахуванням довідок Головного управління ДПС у Донецькій області № 3/05-99-11-02-20 від 09.01.2025, № 8/05-99-10-02 від 13.01.2025, № 9/05-99-10-02 від 13.01.2025 та № 10/05- 99-10-02 від 13.01.2025.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ( код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 532 грн. (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.