Ухвала суду № 138511053, 27.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

27 липня 2026 року Справа № 480/4055/25

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву про поновлення процесуального строку долучення доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення інфляційних втрат,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 року по справі № 480/4055/25 було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, щодо несвоєчасного виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24.12.2021 у справі № 577/3008/21; стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасне виконання рішення, а саме три відсотки річних 137 894,32 грн та 540 710,59 грн інфляційних втрат; стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок).

20.07.2026 року представником ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" було подано заяву про поновлення процесуального строку долучення доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення, в якій, зокрема, просить:

1. Визнати поважними причини пропуску строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України, та поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи N 480/4055/25 судом першої інстанції.

2. Прийняти та долучити до матеріалів справи N 480/4055/25 докази складу, обсягу та розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

3. Ухвалити додаткове судове рішення у справі N 480/4055/25, яким вирішити питання про судові витрати та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи судом першої інстанції.

4. У разі висновку про відсутність підстав для стягнення зазначених витрат з огляду на результат вирішення адміністративного позову - постановити ухвалу за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення та залишити подані докази в матеріалах справи для їх подальшого врахування судом апеляційної інстанції під час нового розподілу судових витрат.

Заява мотивована тим, що у позовній заяві позивач до ухвалення рішення повідомив суд про намір подати докази розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Професійна правнича допомога у справі надавалася Позивачу адвокатом Вишневським Владиславом Олеговичем на підставі Договору № 01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року. Додатком № 1 до Договору, підписаним сторонами 01 квітня 2025 року, погоджено фіксований гонорар у розмірі 50 000,00 грн за повний комплекс професійної правничої допомоги, пов`язаної з підготовкою позовної заяви та супроводженням справи в суді першої інстанції. При цьому фіксований гонорар у розмірі 50 000,00 грн охоплює правовий аналіз обставин справи та доказів, дослідження законодавства і судової практики, визначення способу судового захисту, підготовку розрахунків трьох відсотків річних та інфляційних втрат, складання і подання позовної заяви, аналіз відзиву ДКСУ, підготовку відповіді на відзив та процесуальний супровід справи до ухвалення рішення. Судові засідання у справі не проводилися, тому передбачена Додатком N 1 окрема оплата участі Адвоката в судових засіданнях не нараховувалася. Гонорар успіху в розмірі 20 000,00 грн до заявлених витрат не включається. А відтак. на думку представника позивача, заявлений розмір витрат відповідає складності справи, обсягу опрацьованих матеріалів, характеру поставлених правових питань, ціні позову 778 604,91 грн та значенню результату розгляду справи для позивача.

Щодо причин пропуску процесуального строку, представник заявника зазначив, що відповідно до пункту 5 Додатка № 1 фіксований гонорар у розмірі 50 000,00 грн підлягав сплаті протягом трьох робочих днів із дня підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг. Отже, до підписання двостороннього акта строк виконання Клієнтом обов`язку зі сплати фіксованого гонорару не настав, а фактичний грошовий розрахунок між сторонами не проводився. Відповідно, до підписання акта не існувало документа, який би одночасно підтверджував прийняття Клієнтом повного обсягу правничої допомоги, остаточну вартість належно наданих послуг та виникнення обов`язку щодо їх оплати. При цьому у період оформлення документів ОСОБА_1 перебував у Литовській Республіці та не мав можливості особисто прибути до представника для оперативного підписання двостороннього акта приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 був належно підписаний сторонами 16.07.2026 року. Після підписання акта та настання передбаченого Додатком № 1 строку оплати Клієнт 20 липня 2026 року сплатив Адвокату фіксований гонорар у розмірі 50 000,00 грн.

Дослідивши доводи заяви про поновлення процесуального строку долучення доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною третьою цієї статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як установлено абзацом першим частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, за приписами частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина п`ята цієї статті).

Верховний Суд в постанові від 18.05.2026 у справі № 200/8124/25, здійснюючи аналіз наведених норм процесуального закону, дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі. За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.

У постанові від 16.06.2025 у справі № 160/8292/23 Верховний Суд зауважив, що застосування положень статей 139 та 143 КАС України передбачає обов`язкове системне тлумачення цих норм, яке передбачає, що учаснику справи недостатньо лише «задекларувати» понесення в майбутньому судових витрат, а тим паче витрат на правову допомогу, а необхідно також довести неможливість з поважних причин оплатити її до прийняття рішення (постанови, ухвали) і на підтвердження таких причин надати відповідні докази. Інакший підхід до розуміння природи судових витрат (зокрема витрат на правову допомогу) та порядку їх відшкодування, певною мірою узалежнить їх розмір від результатів розгляду справи і ускладнить можливість ревізії судом їх розміру на предмет розумності та співмірності відповідно до вимог частини 5 статті 134 та частини 9 статті 139 КАС України.

Верховний Суд в постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22 вказав, що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Так само - у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України - залишається без розгляду і заява сторони про розподіл понесених витрат на правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані), якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу.

Аналогічна позиція суду, викладена у постанові Верховного Суді від 08.04.2026 року по справі №340/2762/25 та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 р. по справі № 520/24152/25.

Суд зазначає, що представником позивача у позовній заяві було зазначено, що розмір фактичних витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи будн подано разом з відповідними доказами не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення судую

При цьому рішення суду від 03.07.2026 року по даній справі було прийнято в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Отже, п`ятиденний строк на подання доказів на підтвердження судових витрат суд обраховує саме з дня отримання рішення суду.

Враховуючи те, що рішення суду позивачем та представником позивача отримано через систему "Електронний суд" 04.07.2026 о 02:34, а заяву про поновлення процесуального строку долучення доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення та докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подано до суду через систему "Електронний суд" 20.07.2026, позивачем/представником позивача пропущено п`ятиденний строк на подання відповідних доказів.

Разом з тим, у поданій заяві щодо причин пропуску строку подання відповідних доказів представником позивача зазначено, що до підписання двостороннього акта строк виконання Клієнтом обов`язку зі сплати фіксованого гонорару не настав, а фактичний грошовий розрахунок між сторонами не проводився. Відповідно, до підписання акта не існувало документа, який би одночасно підтверджував прийняття Клієнтом повного обсягу правничої допомоги, остаточну вартість належно наданих послуг та виникнення обов`язку щодо їх оплати. У період оформлення документів ОСОБА_1 перебував у Литовській Республіці та не мав можливості особисто прибути до представника для оперативного підписання двостороннього акта приймання-передачі наданих послуг. Перебування Клієнта за межами України об`єктивно ускладнило своєчасне двостороннє оформлення акта.

Проте суд зазначає, що вище вказані причини пропуску такого строку не є об`єктивними та непереборними, оскільки є такими, що об`єктивно залежні від волевиявлення особи, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, доказів протилежного суду не надано.

Пропуск строку на вчинення відповідних дій через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку.

Водночас суд зазначає, що позивач та його представник мають зареєстровані Електронні кабінети в системі «Електронний суд» та позовна заява була подана до суду через систему «Електронний суд».

Крім того як вбачається з матеріалів справи, договір про надання правничої допомоги № 01/04/2025 та Додаток №1 до договору було укладено та підписано 01.04.2025 року. При цьому, відповідно до відмітки в закордонному паспорті, у даний період позивач перебував у Литовській Республіці.

Також в матеріалах справи відсутні докази, що на момент підписання 16.07.2026 року акту приймання-передачі надання послуг №1, позивач перебував в Україні. Після останньої відмітки в закордонному паспорті про в`їзд позивача 05.09.2025 року в Ригу (Литовська Республіка), відмітка про подальший виїзд з Риги відсутня, про що також зазначено представником позивача у заяві про поновлення процесуального строку долучення доказів судових витрат та ухвалення додаткового судового рішення.

А отже перебування позивача у Литовській Республіці ніяким чином б не завадило оформити відповідні документи в електронному вигляді та вчасно подати їх до суду.

Відтак, за вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання позивача/представника позивача щодо поновлення процесуального строку долучення доказів судових витрат.

Враховуючи не наведення поважних причин неможливості надання суду доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат до ухвалення рішення суду та подання таких доказів з пропуском п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду, суд дійшов висновку про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

Керуючись ст.ст. 132-139,143,252,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача/представника позивача про поновлення процесуального строку долучення доказів судових витрат - відмовити.

Заяву позиваа/представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №280/4055/25 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.О. Павлічек