Рішення № 138509910, 27.07.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/470/26

2/583/1857/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

29.01.2026 до суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вмотивована тим, що 11.07.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №2635527, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5100 грн, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, в порядку та строки, визначені договором. 26.02.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення права вимоги № ККАУ-26022021, за умовами якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2635527. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 16628 грн, з яких: 5100 грн заборгованість за тілом кредиту, 11528 грн заборгованість за відсотками, яку просить стягнути з відповідача.

Процесуальні дії у справі.

Заочним рішенням охтирського міськрайонного суду від 09.03.2026 року позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 2635527 від 11.07.2020 року у розмірі 16628 грн та в рахунок відшкодування судових витрат 5662,40 грн, а всього стягнуто 22290,4 грн.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 14.07.2026 року вищевказане заочне рішення скасоване, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

17.07.2026 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивач просить стягнути проценти, які нараховані після спливу погодженого сторонами строку кредитування. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували укладення між сторонами будь-якого правочину щодо зміни строку кредитування. Просить відмовити у стягненні процентів нарахованих поза межами строку кредитування, а також зменшити витрати на правничу допомогу.

Відповіді на відзив від представника позивача до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Установлено, що 11.07.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №2635527, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5100 грн, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, в порядку та строки, визначені договором (а.с.7-9).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, одноразовим ідентифікатором С608895, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.12 зворот).

Згідно п.1.4 договору кредит надається строком на 30 днів.

Згідно п.1.5.1 договору знижена процентна ставка 0,95 % в день від суми кредиту, застосовується в межах строку надання кредиту зазначеного в п.1.4 договору.

Згідно п.1.5.2. договору стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.1-4.6 договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль періоду виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України.

Також, ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту, який містить істотні умови кредитування (а.с10 зворот -12) та графік платежів до договору (а.с.10).

11.07.2020 року ТОВ «Авентус Україна» виконано свої зобов`язання за договором та перерахувало на користь ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 5100 грн, що підтверджується наданою на запит суду довідкою АТ « УНІВЕРСАЛ БАНК» від 06.03.2026 року за №БТ/Е-6861 (а.с.50).

Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 5100 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 16628 грн, з яких: 5100 грн заборгованість за тілом кредиту, 115280 грн заборгованість за відсотками (а.с.14 зворот-19).

26.02.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення права вимоги № ККАУ-26022021, за умовами якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2635527 (а.с.19 зворот - 23).

Згідно платіжної інструкції №25759 від 26.02.2021 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» сплатило на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кошти за відступлення права вимоги згідно договору факторингу (а.с.24).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №910/3105/21 наведений висновок, що використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (ст. 14, 18, 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора зроблено також і в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №623/2936/19.

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

У цій справі відповідачка не оспорювала факту укладення кредитного договору та отримання грошових коштів у сумі 5100 грн, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що подані позивачем докази в їх сукупності є достатніми та переконливими для встановлення наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин за кредитним договором від 11.07.2020 року №2635527.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, суд дійшов наступного висновку.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц.

Зі змісту Договору та додатків до нього вбачається, що сторонами погоджено строк кредитування терміном 30 днів, зі спливом якого відповідачка зобов`язалася повернути кредит у розмірі 5100 грн (тіло кредиту) та проценти за зниженою або за стандартною ставкою.

Звертаючись до суду з позовом, позивач надав розрахунок заборгованості, згідно якого нараховано заборгованість за процентами в період 120 днів, тобто поза межами тридцятиденного строку кредитування.

Проте за умовами Договору (розділ 4) сторони погодили процедуру пролонгації строку кредиту у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн, та яка передбачає здійснення позичальником активних дій з боку позичальника у виді сплати платежу у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (оферта), та з боку товариства у виді акцептування пропозиції споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (із зазначенням дати повернення).

Матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на те, що сторонами вчинялись дії, направлені на узгодження пролонгації строку кредиту.

За таких обставин відсутні належні та допустимі докази на підтвердження продовження визначеного п.1.4. Договору 30-денного строку кредиту.

На те, що зазначеним договором не врегульовані відносини щодо стягнення процентів після припинення строку кредитування вказує пункт 3.2, відповідно до якого до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до Розділу 4 договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів.

Тому пункт 3.1 договору не унормовує порядку нарахування процентів поза межами дії строку кредитування, а лише надає право кредитодавцю нараховувати проценти протягом 90 календарних днів з дня виникнення простроченої заборгованості, яка може виникнути у разі пролонгації договору на новий строк, чого між сторонами договору у цій справі не відбулось.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідачки суми відсотків у розмірі 11528 грн, які нараховані позивачем на період часу після закінчення строку дії кредитування, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а тому належними до стягнення є 5100 грн основного боргу та 3420 грн відсотків за користування кредитними коштами, що нараховані за 30 днів користування кредитом 2907 грн (5100 грн (сума кредиту) * 1,9% відсоток від суми кредиту * 30 днів = 2907 грн), в загальній сумі 8007 грн. Крім того, в наданого позивачем розрахунку вбачається, що 19.02.2021 року відповідачкою здійснено платіж на суму 100 грн, а тому загальна сума до стягнення складає 7907 грн, в іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

По справі маються судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених вимог 48 % (7907 грн/16628 грн*100=48%), а саме 2662,40 грн *48 % =1278 грн.

Так положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025 №0107, акт №36 наданих послуг від 26.01.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту № 36 від 26.01.2026 року (а.с.28 зворот-29).

Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 8000 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 4278 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 272, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 2635527 від 11.07.2020 року у розмірі 7907 грн та в рахунок відшкодування судових витрат 4278 грн, а всього стягнути 12185 грн., відмовивши в решті вимог за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 27.07.2026 року.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко