Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/1972/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови у формуванні та наданні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області подання про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 108187 грн;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 108187 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона підпадає під категорію громадян, які звільнені від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки придбала житловий будинок вперше. Позивачка дотрималася визначеної законодавством процедури та подала до територіального органу Пенсійного фонду повний пакет документів передбачених Порядком № 1740, що підтверджують відсутність права власності на житло в минулому та невикористання приватизаційних чеків.
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області діяло виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України, розглянувши заяву позивачки від 06.01.2026 в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надавши обґрунтовану відповідь від 13.01.2026 про відсутність підстав для повернення коштів. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що згідно з пп. «в» п. 15-2 та п. 15-3 Порядку № 1740 обов`язок з підтвердження факту першого придбання житла покладено на покупця, а безпосередня перевірка відомостей і встановлення наявності права на звільнення від сплати збору належить до виключних повноважень нотаріуса під час посвідчення договору купівлі-продажу. За твердженням відповідача, оскільки позивачка свідомо не скористалася наданим законодавством правом на звільнення від сплати збору до укладення угоди, а у відповідача відсутні обов`язок та технічна можливість самостійно встановлювати факт первинного придбання майна, підстави вважати сплачений збір у розмірі 108187,00 грн помилково зарахованим і, як наслідок, формувати подання на його повернення відсутні.
Позивачка подала відповідь на відзив, в якій підтримала позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
14.10.2025 позивачка уклала нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу № 1523, за яким придбала житловий будинок. Під час укладення договору через представника сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості об`єкта, що склало 108187,00 грн.
06.01.2026 представник позивачки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів.
Листом від 13.01.2026 № 1500-0506-8/5331 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило у поверненні коштів. Відповідач мотивував відмову тим, що позивачка не надала довідок з місць проживання про невикористання житлових чеків для приватизації, а також зазначив, що відсутність відомостей у Державному реєстрі прав не в усіх випадках є достовірним підтвердженням того, що житло не набувалося у власність до 01.01.2013.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до пункту дев`ятого частини першої ст. 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом восьмим ст. 2 Закону № 400/97-ВР встановлено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР регулюється Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, (далі - Порядок № 1740).
Згідно з п. 15-1 та 15-3 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Тобто, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в обов`язковому порядку сплачується фізичними особами - покупцями нерухомого майна.
При цьому, слід враховувати, що особи, які придбали житло вперше, звільняються від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Позивачка зазначає, що нерухоме майно нею придбано вперше, до укладення договору купівлі-продажу будинку інша нерухомість нею не придбавалася.
Згідно з наявною в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 459329068 від 05.01.2026 відсутні інші відомості про придбання позивачкою житла.
Разом з тим, відповідач, на якого відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказування, не надав доказів, які б підтверджували придбання позивачкою нерухомого майна не вперше.
А тому, за відсутності протилежного, на підставі досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин позивачка придбала житло вперше, а тому звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на викладене, дії відповідача, щодо відмови у поверненні позивачці помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не відповідають вимогам п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР та є протиправними.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).
Відповідно до п. 3 та 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.1.22015 за № 1679/28124.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
З огляду на викладене, відповідач повинен підготувати та подати до відповідного територіального управління Державної казначейської служби України подання про повернення позивачці збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла, але фактично сплатила цей збір у сумі 108187 грн, суд, погоджуючись з доводами позивачки та дійшов висновку про те, що така сплата здійснена позивачкою помилково, а тому, сплачені кошти підлягали поверненню позивачці за поданням відповідача. За цих обставин суд вважає відмову відповідача у задоволенні заяви позивачки, викладену в листі від 13.01.2026 № 1500-0506-8/5331, за наявності законних підстав для підготовки відповідного подання, необґрунтованою та такою, що порушує право позивачки на отримання помилково сплачених коштів.
Враховуючи протиправність відмови відповідача у поверненні позивачці сплаченого нею збору, що, по суті означає допущення відповідачем бездіяльності у складенні подання, та з метою захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову, у зв`язку з чим слід зобов`язати відповідача сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області про повернення позивачці помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 108187 грн.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У відповідності до вимог частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки сплачений нею судовий збір.
Керуючись ст. 72, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ: 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови у формуванні та наданні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області подання про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 108187 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.07.2026.
Суддя Олександр ХУРСА
27.07.2026
Судове рішення № 138508862, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/1972/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: