Рішення № 138508089, 27.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року справа № 320/18321/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціальної ветеранської політики Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації (адреса проспект Повітряних Сил, 40, Київ, Украина, 03186; ЄДРПОУ 37485511) та до ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_8 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (із урахуванням уточнення позовних вимог),

встановив:

Суть спору та процесуальні дії у справі.

Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із позовом (документ сформований в системі "Електронний суд") до Управління соціальної ветеранської політики Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації та до ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені):

- Визнати судом порушення моїх прав спільно відповідачами а саме УСВП Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації та її керівника ОСОБА_2 , як протиправними діями за фактом відмови у перерахунку розміру субвенції.

- Зобов`язати відповідача, а саме УСВП Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації провести грошовий перерахунок розміру субвенції на термін дати прийняття рішення суду у відповідності до норми п. 16, постанови №280, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 є інвалід війни і має право на додаткову площу.

- Зобов`язати відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1 500 000 грн. керівника УСВП ОСОБА_2 за рахунок власних коштів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками, позивачу надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 відкрито провадження у частині позовних вимог у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.

Правова позиція сторін.

ОСОБА_1 у липні 2023 року як внутрішньо переміщена особа та учасник бойових дій отримав від держави грошову субвенцію для придбання житла у розмірі 2 538 574,33 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 280. За твердженням позивача, після отримання зазначеної субвенції він неодноразово звертався до відповідача щодо погодження придбання різних об`єктів нерухомості (будинків та квартир), однак відповідач неодноразово, до чотирьох разів, відмовляв у погодженні придбання житла, щоразу наводячи різні причини. Позивач вказує, що з липня 2023 року відбулося суттєве зростання індексу інфляції, унаслідок чого, на його думку, купівельна спроможність отриманої субвенції істотно зменшилася. За розрахунками позивача, її еквівалент за курсом долара США зменшився приблизно на 10 000 доларів США, що, на його думку, становить близько 15 % від суми субвенції або приблизно 410 000 грн. ОСОБА_1 зазначає, що неодноразово, як усно, так і письмово, звертався до відповідача з проханням здійснити перерахунок розміру субвенції. Як зазначає позивач, 21 березня 2025 року він повторно звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру субвенції. За твердженням позивача, відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку. Позивач вказує, що постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, а також положення статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» є підставою для проведення індексації наданої йому субвенції на придбання житла. Позивач стверджує, що внаслідок дій відповідача йому завдано моральної шкоди. На обґрунтування цього він зазначає, що з початку проведення антитерористичної операції добровільно вступив до добровольчого батальйону, протягом року брав участь у бойових діях, неодноразово перебував на лікуванні у військових шпиталях, зазнав значних фізичних та моральних втрат. ОСОБА_1 також зазначає, що через неможливість придбати власне житло він вимушений проживати у неналежних житлових умовах, що негативно позначилося на його здоров`ї. Таким чином, позивач звернувся до суду із даним позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.

04.09.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду представником Управління соціальної ветеранської політики Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації надіслано письмовий відзив.

В обґрунтування вказано, що позивачу було призначено та у липні 2023 року перераховано на спеціальний рахунок в уповноваженому банку грошову компенсацію (субвенцію) для придбання житла у розмірі 2 538 574,33 грн відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280. За твердженням відповідача, відповідно до абзацу першого пункту 24 зазначеного Порядку внутрішньо переміщена особа протягом визначеного строку самостійно використовує призначену їй грошову компенсацію для придбання житла, а право на отримання такої компенсації вважається реалізованим з моменту перерахування коштів у повному обсязі на спеціальний рахунок. Відповідач зазначає, що Порядком передбачено щорічний перерахунок розміру призначеної грошової компенсації лише за умови, якщо така компенсація ще не виплачена. Оскільки грошова компенсація була у повному обсязі перерахована на спеціальний рахунок позивача, правові підстави для проведення її перерахунку відсутні. Крім того, відповідач посилається на пункт 19 Порядку, відповідно до якого перерахунок розміру призначеної грошової компенсації здійснюється виключно у випадках, прямо визначених цим Порядком, зокрема у разі зміни майнового стану, складу сім`ї, місця проживання, втрати відповідного статусу, скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, зняття з квартирного обліку та в інших передбачених Порядком випадках. Інших підстав для проведення перерахунку Порядок не встановлює. Відповідач також зазначає, що 21 травня 2025 року позивач придбав квартиру за рахунок виплаченої грошової компенсації, що, на думку відповідача, свідчить про реалізацію ним права на використання зазначених коштів за цільовим призначенням. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди відповідач зазначає, що відповідно до статей 23 та 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода підлягає відшкодуванню лише за наявності передбачених законом підстав, а сам по собі факт можливого порушення прав особи не є безумовною підставою для її стягнення. За твердженням відповідача, позивач не надав належних доказів, які б підтверджували наявність моральної шкоди та її причинний зв`язок із діями чи бездіяльністю відповідача.

18.09.2025 ОСОБА_1 скерував до суду письмову відповідь на відзив, у якій зазначає, що вважає доводи відповідача такими, що не стосуються предмета спору та не спростовують заявлених позовних вимог. Позивач наголошує, що предметом спору є питання проведення індексації (перерахунку) розміру наданої йому субвенції. Крім того, ОСОБА_1 не погоджується з доводами відповідача щодо необхідності доведення факту заподіяння моральної шкоди. На обґрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач зазначає, що внаслідок дій відповідача, які він вважає незаконними, фактично позбавлений можливості придбати житло на умовах, на які розраховував, та, за його твердженням, змушений придбати житло гіршої якості, зокрема у будинку старого житлового фонду. За твердженням позивача, такі обставини спричинили йому душевні переживання, почуття пригніченості та сприймаються ним як прояв ігнорування його прав, зокрема з огляду на його статус учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни. На думку позивача, достатньою підставою для такого відшкодування є факт заподіяння шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади або їх посадових осіб.

У встановлений судом строк відповідач -2 ( ОСОБА_2 ) не подала відзив на позовну заяву відповідно до вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та не повідомив про поважні причини його неподання.

Станом на день ухвалення рішення строк, встановлений судом для подання відзиву, сплив. Будь-яких заяв, клопотань чи пояснень від відповідача до суду не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення від 26.07.2016 серії НОМЕР_3 ) є внутрішньо переміщеною особою (довідка про взяття на облік ВПО від 23.08.2017 № 3009-18118, зареєстроване місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) та

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, що підвтерджено посвідченням серії НОМЕР_4 , видане 29.10.2024 Управлінням соціальної та ветеранської політики Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», безтермінове.

Позивач з 20.09.2018 перебував на квартирному обліку як ВПО (довідка Відділу обліку та розподілу житлової площі Солом`янської РДА у м. Києві від 24.09.2018 № 829).

19.10.2018 Комісія щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації, прийняла рішення № 24 (протокол засідання комісії № 7) на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280. Цим рішенням підтверджено належність ОСОБА_1 до ВПО, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, задоволено його заяву та призначено грошову компенсацію на придбання житла у сумі 1 357 575,90 грн з розрахунку на 1 особу (13,65 кв. м жилої площі на ВПО + додатково 10 кв. м як особі з інвалідністю; норма 35,22 кв. м жилої площі на сім`ю ВПО; вартість спорудження 1 кв. м загальної площі житла для м. Києва 13 047,00 грн; коефіцієнт збільшення граничної вартості 1,75; витрати, пов`язані з купівлею, оформленням права власності та сплатою податків/зборів 1%).

24.05.2023 Комісія при Солом`янській РДА прийняла рішення № 105 (протокол від 24.05.2023 № 4, затверджене Головою комісії ОСОБА_3 ) на виконання вимог абзацу 2 підпункту 3 пункту 16 Порядку виплати грошової компенсації (постанова КМУ № 280 зі змінами) та наказу Мінрегіону від 17.05.2023 № 408. У зв`язку зі зміною опосередкованої вартості спорудження житла по регіонах України комісія внесла зміни до пункту 2 рішення від 19.10.2018 № 24, виклавши його в новій редакції про призначення ОСОБА_1 грошової компенсації у сумі 2 538 574 грн 33 коп. (у т.ч. витрати 1% 25 134,40 грн; розрахунок здійснено виходячи з вартості 1 кв. м загальної площі житла для м. Києва 24 397,00 грн, коефіцієнта 1,75 та витрат 1%).

У липні 2023 року вищезазначену грошову компенсацію (субвенцію) у розмірі 2 538 574,33 грн було перераховано у повному обсязі на спеціальний рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк».

ОСОБА_1 21.03.2025 подав заяву про проведення перерахунку на підставі статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 щодо індексації грошових доходів.

02.04.2025 Управління соціальної та ветеранської політики Солом`янської РДА надіслало лист № 108/33-408/33/Л-249-258, у якому повідомило про відсутність підстав для перерахунку. У листі вказано, що головним розпорядником субвенції є Міністерство у справах ветеранів України, а за положеннями Порядку, затвердженого постановою КМУ від 18.04.2018 № 280, щорічний перерахунок грошової компенсації здійснюється лише за умови, що вона ще не виплачена. Вказано що оскільки кошти були перераховані на спеціальний рахунок заявника у повному обсязі, підстави для її перерахунку відсутні.

Суд встановив, що 21 травня 2025 року у м. Києві між ОСОБА_4 (Продавець, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу квартири. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 845 (бланковий номер НТТ 153671). За цим Договором ОСОБА_1 придбав у особисту приватну власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 (ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3050124.5050237.20230921.26.7266.53). Квартира належить Продавцю на підставі Договору дарування від 19.05.2025 № 1427 (посвідченого приватним нотаріусом Турчак С.М.). Оплата квартири здійснена за рахунок грошової компенсації (субвенції), отриманої за постановою КМУ № 280 відповідно до Рішення комісії Солом`янської РДА від 24.05.2023 № 105.

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.

Спірні правовідносини регулюються Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280 (далі - Порядок № 280 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 280 ним визначено умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які відповідають критеріям, визначеним цим Порядком.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 280, право на отримання грошової компенсації мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в АТО або у здійсненні заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони у Донецькій та Луганській областях до 1 червня 2018 р., визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи (пункти 11- 14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») або учасниками бойових дій (пункти 19- 21 частини першої статті 6 того ж Закону), станом на 1 червня 2024 р. перебувають на квартирному обліку, були вперше обліковані як ВПО до 24 лютого 2022 р., на момент призначення компенсації перебувають у базі даних та звернулися за її призначенням протягом місяця після взяття на квартирний облік.

Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку № 280, виплата грошової компенсації, яку було призначено внутрішньо переміщеним особам до набрання чинності постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. № 142, здійснюється у порядку та на умовах, що передбачені цим Порядком.

Як вбачається з абзацу третього пункту 2 Порядку № 280, право на грошову компенсацію зберігається за ВПО, яким її призначили на території, включеній до переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих рф, якщо після введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 вони перемістилися з таких територій і відомості про них внесені до бази даних.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку № 280, за ВПО, які брали участь у заходах із забезпечення нацбезпеки і оборони у Донецькій та Луганській областях після 1 червня 2018 р., зберігається право на призначення компенсації за новим місцем проживання (перебування на квартирному обліку), якщо вона була призначена до набрання чинності постановою КМУ № 142, але не виплачена у зв`язку зі зміною місця проживання.

Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку № 280, грошова компенсація виплачується ВПО у повному обсязі в порядку черговості залежно від дати взяття на квартирний облік за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченої для осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, є учасниками бойових дій чи особами з інвалідністю внаслідок війни III групи та потребують поліпшення житлових умов.

Як вбачається з абзацу другого пункту 3 Порядку № 280, безпосередню виплату такої грошової компенсації за рахунок субвенції забезпечують місцеві розпорядники коштів субвенції за місцевими бюджетами, визначені у відповідних рішеннях про місцеві бюджети.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 280, внутрішньо переміщена особа має право оскаржити рішення комісії в судовому порядку.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 280, у разі ухвалення рішення про призначення внутрішньо переміщеній особі грошової компенсації комісія розраховує її розмір на підставі визначених нормативів:

1. 13,65 кв. метра жилої площі -на ВПО та кожного члена сім`ї, визначеного в абзаці шостому пункту 18 цього Порядку;

2. 35,22 кв. метра загальної площі -на сім`ю ВПО;

3. додатково 10 кв. метрів жилої площі -на кожного члена сім`ї ВПО (включаючи саму ВПО), який має інвалідність або є дитиною з інвалідністю.

Як вбачається з абзацу п`ятого пункту 16 Порядку № 280, під час розрахунку застосовується опосередкована вартість спорудження 1 кв. метра загальної площі житла у населеному пункті за місцем перебування ВПО на квартирному обліку станом на день звернення, визначена Мінінфраструктури (відповідно до Порядку, затвердженого наказом Держбуду від 27.09.2005 № 174), із збільшенням цього показника в 1,5 раза.

Відповідно до абзацу шостого пункту 16 Порядку № 280, за умови, що грошову компенсацію ще не було виплачено, комісія щороку без додаткового звернення ВПО здійснює перерахунок її розміру з урахуванням показника опосередкованої вартості спорудження житла станом на 1 січня поточного року, затвердженого Мінінфраструктури.

Згідно з абзацом сьомим пункту 16 Порядку № 280, такий перерахунок здійснюється комісією протягом 15 робочих днів з дня затвердження Мінінфраструктури відповідних показників опосередкованої вартості спорудження житла станом на 1 січня поточного року.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 16 Порядку № 280, у разі проведення перерахунку розміру грошової компенсації через зміну опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра житла за внутрішньо переміщеною особою в повному обсязі зберігається її черговість на виплату.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 280, розрахунок розміру грошової компенсації здійснюється за такою формулою:

де:

· ГК -грошова компенсація;

· -кількість осіб, на яких розраховується грошова компенсація;

· -жила площа у житловому приміщенні на підконтрольній Україні території (крім зруйнованого або непридатного для проживання внаслідок збройної агресії РФ), яка перебуває у власності ВПО або членів її сім`ї, включених до розрахунку;

· -кількість членів сім`ї ВПО з інвалідністю або дітей з інвалідністю, на яких розраховується компенсація з урахуванням додаткових 10 кв. метрів жилої площі на кожного;

· -опосередкована вартість 1 кв. метра загальної площі житла (у гривнях) для населеного пункту за місцем перебування ВПО на обліку станом на день звернення;

· -коефіцієнт збільшення опосередкованої вартості 1 кв. метра житла, визначений в абзаці п`ятому пункту 16 цього Порядку;

· ПЗ -витрати (у гривнях) на купівлю, оформлення права власності та сплату податків/зборів, у розмірі не більше 3 відсотків від суми грошової компенсації.

Згідно з абзацом дев`ятим пункту 17 Порядку № 280, перерахунок розміру грошової компенсації через зміну складових формули здійснюється виключно за умови, якщо таку компенсацію ще не було виплачено.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 17 Порядку № 280, розмір грошової компенсації, розрахований ВПО до набрання чинності постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. № 142 з урахуванням опосередкованої вартості, збільшеної на коефіцієнт 1,75 для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова, не підлягає перерахунку в частині зміни опосередкованої вартості, збільшеної в 1,5 раза, зазначеної в абзаці п`ятому пункту 16 Порядку.

Відповідно до абзацу другого пункту 19 Порядку № 280, за наявності таких змін рішення про призначення грошової компенсації підлягає перегляду комісією за умови, що станом на день подання заяви та документів грошова компенсація не виплачена.

Згідно з абзацом третім пункту 19 Порядку № 280, якщо зміни в майновому стані відбулися через відчуження житла, жила площа якого вже була врахована у розрахунку компенсації під час її призначення (перерахунку), розмір грошової компенсації перегляду комісією не підлягає.

Згідно з абзацом четвертим пункту 19 Порядку № 280, під час перерахунку компенсації через зміну у складі сім`ї черговість виплати зберігається, крім випадків включення повнолітніх членів сім`ї, коли черговість визначається за датою їх взяття на квартирний облік.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 19 Порядку № 280, при включенні до складу сім`ї повнолітніх осіб, які взяті на квартирний облік після призначення компенсації, ВПО може подати нову заяву для оновленого складу сім`ї, а попереднє рішення комісії скасовується.

Згідно з абзацом шостим пункту 19 Порядку № 280, у разі переїзду ВПО, якій компенсацію призначено, але не виплачено, до іншого населеного пункту зі зняттям з обліку, компенсація призначається за новим місцем проживання на умовах цього Порядку.

Згідно з абзацом сьомим пункту 19 Порядку № 280, при переїзді ВПО між районами одного міста зі збереженням часу перебування на обліку, компенсація призначається за новим місцем із збереженням черговості.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 19 Порядку № 280, у випадках переїзду, зазначених в абзацах шостому та сьомому цього пункту, виплата грошової компенсації за попереднім місцем проживання припиняється.

Згідно з абзацом дев`ятим пункту 19 Порядку № 280, якщо ВПО переїхала з території бойових дій і під час воєнного стану не була знята там з квартирного обліку, невиплачена компенсація призначається за новим місцем проживання за умовами цього Порядку.

Згідно з абзацом десятим пункту 19 Порядку № 280, за попереднім місцем проживання ВПО виплата грошової компенсації в такому разі припиняється.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 19 Порядку № 280, якщо під час воєнного стану комісія за попереднім місцем не може прийняти рішення про припинення виплати, відповідне рішення ухвалює комісія за новим місцем проживання одночасно з рішенням про призначення компенсації.

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 19 Порядку № 280, у заяві про призначення компенсації ВПО зазначає про те, що її не знято з обліку на території бойових дій та рішення про припинення виплати відсутнє.

Згідно з абзацом тринадцятим пункту 19 Порядку № 280, у разі неповідомлення ВПО про зміни, що призвело до безпідставної виплати чи виплати без урахування належної площі, ВПО повертає різницю надміру виплачених коштів добровільно або за рішенням суду, а сума визначається комісією згідно з пунктами 16 і 17 Порядку.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 19 Порядку № 280, у разі реєстрації смерті або розірвання шлюбу з членом сім`ї, на якого виплачено компенсацію, ВПО зобов`язана повідомити уповноважений орган протягом 30 календарних днів після настання цих подій.

Згідно з абзацом п`ятнадцятим пункту 19 Порядку № 280, якщо про зміни у складі сім`ї чи майновому стані, що відбулися до перерахування коштів, стало відомо після їх зарахування на рахунок, комісія здійснює перерахунок компенсації за нововиявленими обставинами без звернення ВПО.

Згідно з абзацом шістнадцятим пункту 19 Порядку № 280, якщо неповідомлення про зміни у складі сім`ї спричинило оформлення майна на сторонню особу, ВПО повертає різницю надміру виплачених коштів добровільно або за рішенням суду.

Відповідно до абзацу сімнадцятого пункту 19 Порядку № 280, особам з інвалідністю III групи виплата грошової компенсації проводиться за рішенням комісії незалежно від подальшої зміни групи інвалідності.

Згідно з абзацом вісімнадцятим пункту 19 Порядку № 280, якщо ВПО встановлено I чи II групу інвалідності внаслідок поранення або захворювання, отриманих під час участі в АТО/заходах оборони, і вона здобула право на компенсацію за постановою КМУ № 719, призначається одна грошова компенсація за її вибором.

Відповідно до абзацу першого пункту 24 Порядку № 280, протягом року з дня зарахування коштів грошової компенсації на спеціальний рахунок в уповноваженому банку внутрішньо переміщена особа самостійно використовує призначену їй грошову компенсацію на придбання жилого приміщення в прийнятих в експлуатацію житлових будинках у будь-якому населеному пункті на території України, крім населених пунктів, розташованих на тимчасово окупованій території.

Згідно з абзацом другим пункту 24 Порядку № 280, внутрішньо переміщені особи, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, використовують кошти грошової компенсації під час воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування.

Відповідно до абзацу третього пункту 24 Порядку № 280, для внутрішньо переміщених осіб, яким кошти грошової компенсації зараховано на спеціальний рахунок в уповноваженому банку і які перебувають у полоні чи вважаються безвісти зниклими за особливих обставин, строк використання коштів продовжується на період дії воєнного стану, але не більше ніж на шість місяців після його припинення або скасування.

Згідно з абзацом четвертим пункту 24 Порядку № 280, строк виконання інвестиційного договору, договору купівлі-продажу майнових прав чи договору про пайову участь, укладеного до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 844, продовжується на період воєнного стану, але не більш як на шість місяців після його припинення чи скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести грошовий перерахунок розміру субвенції, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що грошова компенсація в розмірі 2 538 574,33 грн призначена позивачу рішенням комісії від 19.10.2018 №24 (зі змінами, внесеними рішенням від 24.05.2023 №105), у липні 2023 року в повному обсязі перерахована на спеціальний рахунок позивача в уповноваженому банку АТ «Ощадбанк». Зазначена обставина підтверджується матеріалами справи і сторонами не заперечується.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 24 Порядку №280 право на отримання грошової компенсації вважається використаним з моменту перерахування коштів грошової компенсації в повному обсязі на спеціальний рахунок внутрішньо переміщеної особи в уповноваженому банку.

Оскільки грошова компенсація в повному обсязі перерахована на спеціальний рахунок позивача ще в липні 2023 року, суд дійшов висновку, що з цього моменту право позивача на отримання грошової компенсації вважається реалізованим, а законні підстави для проведення її перерахунку -відсутні.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 19 Порядку №280 перерахунок розміру призначеної грошової компенсації передбачено виключно у разі: зміни майнового стану; зміни складу сім`ї; зміни місця проживання; втрати статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни; скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб; зняття з квартирного обліку; набрання законної сили обвинувальним вироком суду у зв`язку із вчиненням внутрішньо переміщеною особою або членами її сім`ї злочину проти України; вручення внутрішньо переміщеній особі повідомлення про підозру за вчинення злочину проти України. Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Інших підстав для проведення перерахунку розміру грошової компенсації, зокрема пов`язаних з інфляційними процесами чи коливанням курсу іноземної валюти, Порядок №280 не визначає, а тому посилання позивача на знецінення отриманої суми не може бути підставою для задоволення цієї вимоги.

Крім того, суд бере до уваги, що згідно з договором купівлі-продажу від 21.05.2025 позивач повністю реалізував отримані кошти за цільовим призначенням, придбавши за рахунок виплаченої грошової компенсації квартиру за адресою: АДРЕСА_6 . Отже, право позивача на отримання житла за рахунок субвенції не лише виникло та було використане, а й фактично реалізоване в повному обсязі, що додатково виключає можливість проведення перерахунку вже витраченої суми компенсації станом на дату ухвалення рішення суду.

Згідно з абзацом шостим пункту 24 Порядку № 280, грошова компенсація за рахунок коштів субвенції надається внутрішньо переміщеним особам один раз.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести грошовий перерахунок розміру субвенції, у зв`язку з чим у задоволенні цієї вимоги доцільно відмовити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1 500 000 грн за рахунок власних коштів керівника УСВП ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Позивач фактично просить стягнути моральну шкоду не з органу -суб`єкта владних повноважень, дії (бездіяльність) якого оскаржуються, а особисто з посадової особи цього органу, за рахунок її власних коштів.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Аналогічно, згідно зі статтею 1174 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, законодавець прямо визначає суб`єктом відповідальності за шкоду, завдану у сфері публічно-владних відносин, саме орган (державу, орган місцевого самоврядування), а не конкретну посадову особу цього органу особисто. Особиста майнова відповідальність посадової особи перед третьою особою (позивачем) за дії, вчинені в межах виконання службових повноважень, чинним законодавством не передбачена; можливість покладення на посадову особу обов`язку відшкодувати за рахунок власних коштів шкоду, вже стягнуту з органу/держави, реалізується виключно в порядку зворотної вимоги (регресу) в окремому процесі за позовом самого органу чи держави до цієї особи, а не за позовом потерпілого безпосередньо до посадовця.

За таких обставин керівник УСВП Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації Шахрай Т.А. не є належним відповідачем за вимогою про відшкодування моральної шкоди, завданої, за твердженням позивача, у зв`язку зі здійсненням нею посадових (службових) повноважень. Заявлення вимоги до неналежного відповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні цієї вимоги.

Щодо доведеності моральної шкоди по суті.

Суд також враховує, що відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України та роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», сам факт визнання протиправними дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен довести факт заподіяння йому такої шкоди, зокрема обґрунтувати, у чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв`язків, характер і глибину фізичних чи душевних страждань та їх безпосередній причинний зв`язок із протиправними діями (бездіяльністю) саме цього відповідача.

Відповідно до статей 72, 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування покладається на сторону, яка заявляє відповідну вимогу; у справах про відшкодування моральної шкоди цей обов`язок покладається на позивача.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо відмови у перерахунку розміру субвенції (яка мала місце не раніше березня 2025 року) та описаними позивачем погіршеннями стану здоров`я, які позивач пов`язує з неналежними умовами проживання протягом невизначеного і значно тривалішого періоду. Заявлений розмір відшкодування (1 500 000 грн) також не супроводжується жодним обґрунтуванням критеріїв, які підлягають врахуванню судом відповідно до наведених вище роз`яснень (характеру та тривалості страждань, ступеня вини, інших істотних обставин).

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відшкодувати моральну шкоду за рахунок власних коштів керівника УСВП ОСОБА_2 , у зв`язку з чим у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами системного аналізу норм чинного законодавства та оцінки доказів, наявних у матеріалах справи, у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим у їх задоволенні доцільно відмовити.

Судові витрати по справі.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволення позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціальної ветеранської політики Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації (адреса проспект Повітряних Сил, 40, Київ, Украина, 03186; ЄДРПОУ 37485511) та до ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_8 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (із урахуванням уточнення позовних вимог) - відмовити.

Копію рішення направити сторонам у справі (їх представникам) відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.