Рішення № 138507966, 24.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 липня 2026 року Справа № 280/4909/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, буд. 8, 2 поверх, код ЄДРПОУ 39816845)

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.12.2025 № ОПШ 020716 про застосування адміністративно- господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час перевірки транспортного засобу посадовими особами, водієм пред`явлено всі документи у відповідності до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач не був автомобільним перевізником на момент складання акту про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому не міг бути притягнути до відповідальності у відповідності до Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що під час здійснення перевірки, на вимогу інспекторів, водієм не було надано документів, а саме: товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ, що було зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, саме тому накладено адміністративно-господарський штраф за абзацом 3, частини 1, статті 60 Закону до позивача. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 25.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня .отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на підставі направлення на перевірку № ОНР 000727 від 17.11.2025, 21.11.2025 проводилась рейдова перевірка на ділянці а/д Н-15, Донецьке шосе 4 км.

Був зупинений транспортний засіб марки Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Позивач пред`явив для перевірки посадовій особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 ; посвідчення водія серії НОМЕР_4 , на ім`я ОСОБА_1 ; видаткова накладна №35000009329 від 14.11.2025.

За результатами перевірки 21.11.2025 було складено акт №ОАР020809 проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в якому зазначено, що при здійсненні рейдової перевірки транспортного засобу марки Mercedes Benz, н.з. НОМЕР_2 , було виявлене порушення ст. ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.

В акті № ОАР020809 у графі «Пояснення водія про причину порушення» ОСОБА_1 зазначив, що він не згідний з актом, оскільки перевозив особисті речі власним автомобілем.

16.12.2025 Управлінням державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 020716.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2344-III).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Частиною четвертою статті 6 Закону №2344-III та підпунктом 1 пункту 4 Положення №103 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №103 до завдань Укртрансбезпеки належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За змістом розпорядження Кабінету Міністрів України 02.12.2021 №1579-р територіальним органом Укртрансбезпеки на території Рівненської області є Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області.

Статтею 6 Закону №2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ч.12).

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч.14).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч.17).

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується (ч.18).

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути (ч.19).

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.21).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з ч.1 ст.48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною другою статті 48 Закону №2344-III встановлено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону №2344-III).

Крім того, положенням статті 34 Закону №2344-III передбачено обов`язок автомобільного перевізника забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Таким чином, вказана норма визначає, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, є саме автомобільний перевізник.

Суд зауважує, що на місці здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). Під час такої перевірки можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці проведення перевірки. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самої лише інформації, яка зафіксована в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постановах від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20.

Позивач стверджує, і це не спростовано матеріалами справи, що він не є автомобільним перевізником у розумінні положень чинного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію власником транспортного засобу є ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що у листопаді 2025 року закупив генератори для побратимів, з якими служив у Збройних силах України. Для перевезення товарів одержав від ОСОБА_2 у тимчасове користування транспортний засіб Мercedes-Benz моделі SPRINTER 513 CDI, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Верховний Суд у постанові від 31.07.2024 у справі №440/5873/23 зазначив, що вантажні перевезення для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників.

Відповідачем не спростовано та не надано суду належних та достовірних доказів того, що позивач здійснював перевезення вантажу саме як автомобільний перевізник у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт, оскільки матеріали справи свідчать, що позивач не надавав послуг з перевезення вантажу на договірних умовах із замовником послуги за плату і такими послугами не користувався, а водій, що керував транспортним засобом, не був найманим робітником.

Щодо зауваження відповідача, що у видатковій накладній №35000009329 від 14.11.2025 Покупець зазначена як ОСОБА_3 , відповідно накладна дає можливість дійти висновку, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу, суд зазначає, що видаткова накладна не має відомостей про автомобільного перевізника, а отже жодним чином не дає можливості дійти до висновку, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу.

Крім того, видаткова накладна видана 14.11.20225, а перевірка була проведена 21.11.2025, тобто через сім днів після складання видаткової накладної. Слід врахувати, що видаткова накладна видається у день видачі товарів. Видаткова накладна не містить обов`язкових відомостей про назву, код ЄДРПОУ, адресу продавця (постачальника), реквізити банку для оплати товарів, відомостей про особу, яка видала товари.

Отже, висновки відповідача про визначення автомобільного перевізника на підставі видаткової накладної є необґрунтованими.

Суд зазначає, в цій справі саме відповідач зобов`язаний був довести, що автомобільним перевізником був позивач. Однак ця обставина відповідачем не доведена, більше того, обставина спростовується матеріалами справи.

Фактично в даному випадку має місце неповнота з`ясування відповідачем обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо підстав застосування адміністративної відповідальності, адже жодних заходів для перевірки хто саме є автомобільним перевізником не вживалося.

Відповідачем не спростовано та не надано суду належних та достовірних доказів того, що позивач здійснював перевезення вантажу саме як автомобільний перевізник у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт, оскільки матеріали справи свідчать, що позивач не надавав послуг з перевезення вантажу на договірних умовах із замовником послуги за плату і такими послугами не користувався.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи суд доходить висновку, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.12.2025 № ОПШ 020716 про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті утворено як структурний підрозділ апарату Державної служби України з безпеки на транспорті, то саме з бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті повинні бути присуджені позивачу здійснені ним судові витрати.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, буд. 8, 2 поверх, код ЄДРПОУ 39816845) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.12.2025 № ОПШ 020716 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 24.07.2026.

Суддя О.В. Конишева