Рішення № 138507926, 27.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Справа № 280/6205/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 42822115)

до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000345/1 від 22.05.2026;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі;

- призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2026 відкрито провадження у справі №280/6205/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою суду від 10.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №280/6205/26 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№34738 від 22.06.2026). Зокрема зазначено, що декларантом подано митну декларацію на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, передбачений статтею 64 Митного кодексу України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі Митний кодекс України). Зауважено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем неправомірно. Відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів документах, передбачених Митним кодексом, а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів не може свідчити про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, а посадові особи відповідача не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації. З огляду на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№38397 від 08.07.2026). В обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідачем зазначено, що під час подання митних декларацій для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог Митного кодексу України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності, крім того надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Зауважено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не скасовані, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів на підставі якого було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (код ЄДРПОУ 42822115) зареєстровано юридичною особою 14.02.2019 за адресою: 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23. Видами діяльності позивача є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування (а.с.33 зворотній бік-38).

03.07.2023 між позивачем (Покупець) та компанією CHONG QING KEMA INDUSTRIAL & TRADING CO., LTD (Китай) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № KEMA-2023-1TD (далі Контракт № KEMA-2023-1TD) на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід`ємною частиною даного контракту (а.с. 10-12).

За умовами пункту 2.1 Контракту № KEMA-2023-1TD поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 3.1 Контракту № KEMA-2023-1TD).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту № KEMA-2023-1TD ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.

28.07.2025 сторонами контракту підписано Специфікацію №6, якою погоджено поставку газонокосарок на суму 30 996,00 дол.США. Строк поставки березень-серпень 2026; виробник товару CHONG QING KEMA INDUSTRIAL & TRADING CO., LTD (Китай), умови поставки FOB CHONGQING; оплата попередня оплата в розмірі 30 996,00 (а.с.12 зворотній бік).

Для здійснення митного оформлення товару позивачем через електронну систему до Тернопільської митниці було подано митну декларацію № 26UA403070005726U9 від 19.05.2026 на товари, що зазначені в графі 31 Митної декларації:

Товар № 1 «Електрогенераторні установки виробництва торговельних марок "Vitals", що складаються з електрогенератора у поєднанні з 4-х тактним поршневим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВА: електрогенератори однофазні, змінного струму 230В/50Гц, номінальною потужністю 2,3 кВА-4,0 кВА , з стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування, генератор бензиновий інверторний: - мод.IG 2.3b - 111шт.; - мод.IG 3.0b - 120шт.; - мод.IG 4.0b - 57шт.».;

Митна вартість зазначених товарів ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» була визначена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений статтею 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, та транспортних витрат, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначений у графі 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості від 19.05.2026; зовнішньоекономічний контракт №KEMA-2023-1TD від 03.07.2023; специфікація (Додаток) №6 від 28.07.2025; рахунок (інвойс) №CK03P2510006AMT від 05.01.2026; пакувальний лист від 05.01.2026; платіжна інструкція в іноземній валюті №710 від 01.04.2026.

На підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025; заявку №G260421-28/1.1 від 05.01.2026; коносамент №BW26010606A від 20.04.2026; залізничну накладну УМВС №04162 від 02.05.2026; рахунок №G260421-28/1.1 від 21.04.2026; акт виконаних робіт від 11.05.2026; довідку про транспортні витрати від 21.04.2026.

Посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність надання протягом 10 днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (а.с.20 зворотній бік).

На виконання вищевказаного повідомлення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» листом №001-20/05 від 20.05.2026 надало Тернопільській митниці відповідь на повідомлення та повідомило, що заявлена митна вартість товарів підтверджена поданими до митного оформлення документами. Додатково підприємством було надано заявку №G260421-28/1.1 від 05.01.2026, виписку з банківського рахунку за квітень 2026 року, прайс-лист від 14.07.2025 та комерційну пропозицію від 21.07.2025. Підприємство зазначило, що всі наявні транспортні документи були надані митниці під час декларування, а інші додаткові документи у 10-денний строк надаватись не будуть, у зв`язку з чим просило здійснити митне оформлення за наявними документами (а.с.17 зворотній бік-18).

22.05.2026 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000345/1 в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:

- у відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 19.05.2026 №26UA403070005726U9 та коносаменті від 20.04.2026 №BW26010606A поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту CHONGQING, China до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 02.05.2026 №04162 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.». «До митного оформлення надано супровідний документ Т-1 від 28.04.2026 26PL322080NSDHJDM2, та залізничну накладну від 02.05.2026 №04162, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні в порту Гданськ, Польща, однак документів, що підтверджують те, що товар знаходився на зберіганні та вартість наданих послуг за зберігання товару до митного оформлення не надано.». «Відповідно до пункту 11 заявки на міжнародне морське перевезення від 05.01.2026 № G260421-28/1.1 додаткова послуга у вигляді перевантаження (overload) Замовником ТОВ «Торговий дім «АМТ» у Експедитора «Global Container Lines SIA» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахунку від від 21.04.2026 №G260421-28/1.1 на оплату транспортно-експедиторських послуг, довідці про транспортні витрати від 21.04.2026 №б/н, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено перевантаження.». «…подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та зберігання оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України… ….неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.

- платіжна інструкція в іноземній валюті від 01.04.2026 №710 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки - не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України.

- відповідно до п.3.1.1 Контракту від 03.07.2023 №KEMA-2023-1TD ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 (2008 року). Митна декларація країни відправлення до митного оформлення надана не була. …декларантом не надано експортну декларацію відправника з наявними відмітками митних органів країни відправлення , яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо (а.с.17-18).

Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію №26UA403070005953U0 від 25.05.2026 із застосуванням індивідуальної гарантії ПАТ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» № 26UA120012001EOY6 від 25.05.2026 (а.с.19 зворотній бік).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000345/1 від 22.05.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом про його скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що «у відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 19.05.2026 №26UA403070005726U9 та коносаменті від 20.04.2026 №BW26010606A поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту CHONGQING, China до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 02.05.2026 №04162 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.». «До митного оформлення надано супровідний документ Т-1 від 28.04.2026 26PL322080NSDHJDM2, та залізничну накладну від 02.05.2026 №04162, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні в порту Гданськ, Польща, однак документів, що підтверджують те, що товар знаходився на зберіганні та вартість наданих послуг за зберігання товару до митного оформлення не надано.». «Відповідно до пункту 11 заявки на міжнародне морське перевезення від 05.01.2026 № G260421-28/1.1 додаткова послуга у вигляді перевантаження (overload) Замовником ТОВ «Торговий дім «АМТ» у Експедитора «Global Container Lines SIA» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахунку від від 21.04.2026 №G260421-28/1.1 на оплату транспортно-експедиторських послуг, довідці про транспортні витрати від 21.04.2026 №б/н, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено перевантаження.». «…подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та зберігання оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України… ….неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується», суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що доводи митного органу є необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються на вибірковому та формальному тлумаченні окремих положень транспортних документів без урахування їхнього змісту в сукупності.

Фактично відповідач ототожнив відсутність окремого документа про зберігання товару або окремо виділеного рядка щодо навантаження, вивантаження чи обробки вантажу з непідтвердженням транспортної складової митної вартості. Проте такий підхід не відповідає змісту наданих документів та характеру спірного перевезення з огляду на таке.

Суд зазначає, що транспортування спірної партії товару мало мультимодальний характер, тобто здійснювалося із залученням декількох видів транспорту в межах одного погодженого маршруту.

Ця обставина прямо підтверджується пакетом документів, наданих до митного оформлення, зокрема:

заявкою №G260421-28/1.1 від 05.01.2026;

коносаментом №BW26010606A від 20.04.2026;

накладною УМВС (СМГС) №04162 від 02.05.2026;

рахунком (інвойсом) №G260421-28/1.1 від 21.04.2026;

довідкою про транспортні витрати від 21.04.2026;

актом виконаних робіт від 11.05.2026.

Таким чином, переміщення товару з Китаю (порт Чонгкінг) до порту Гданськ (Польща) морським транспортом, а надалі в напрямку України залізничним транспортом, є звичайним виконанням узгодженого сторонами мультимодального перевезення, а не розбіжністю в документах, як помилково стверджує митний орган.

При цьому у самому тексті оскаржуваного Рішення відповідач зазначив, що рахунок №G260421-28/1.1 від 21.04.2026 та довідка про транспортні витрати містять деталізовані відомості про вартість складових частин маршруту, а саме:

морський фрахт (Чонгкінг, КНР - Гданськ, Польща) - 1 375,00 дол. США;

міжнародна залізнична доставка (Гданськ, Польща - митний перехід Хрубешув - Володимир-Волинський) - 550,00 дол. США;

міжнародна залізнична доставка (митний перехід Хрубешув - Володимир-Волинський - Тернопіль, Україна) - 572,00 дол. США.

Суд наголошує, що наведені обставини не суперечать одна одній, а навпаки -переконливо доводять, що сторони правочину документально визначили загальну вартість транспортування та чітко виокремили витрати, понесені до місця ввезення вантажу на митну територію України.

Посилання митного органу на зміну виду транспорту у порту Гданськ як на розбіжність є безпідставними. Визначальним у цьому випадку є наявність документів, які дають змогу чітко встановити наскрізний маршрут перевезення та вартість транспортно-експедиторських послуг до кордону України. Відтак, митний орган необґрунтовано надав факту зміни виду транспорту (залізничного після морського) значення дефекту документів.

Також, суд вважає неприйнятними висновки митниці про те, що відсутність окремих документів на зберігання вантажу чи перевантаження свідчить про непідтвердження витрат на транспортування.

З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено, що ТОВ «ТД «АМТ» фактично сплачувало або повинно було сплатити будь-які додаткові кошти за зберігання товару чи його обробку в порту, які не увійшли б до погодженої вартості перевезення. Доводи митного органу про можливе перебування товару на зберіганні між етапами мультимодального доставлення є виключно припущеннями, що не підтверджені жодними доказами.

Натомість із поданих позивачем документів - рахунку №G260421-28/1.1 від 21.04.2026, довідки про транспортні витрати від 21.04.2026 та акта виконаних робіт від 11.05.2026 - вбачається, що загальна вартість послуг перевезення становить 2 497,00 дол. США, і ця сума включає в себе перевантаження контейнерів.

Вартість супутніх операцій, необхідних для технологічного процесу мультимодального перевезення, вже була інтегрована в загальну суму транспортних витрат. Відповідно, вона не мала підтверджуватися окремими розрахунковими документами чи виокремлюватися додатковими рядками, якщо це не передбачено умовами договору.

Крім того, у пункті 11 Заявки №G260421-28/1.1 від 05.01.2026 прямо зафіксовано, що будь-які додаткові витрати (зокрема оформлення додаткових документів, страхування, конвой, перевантаження тощо) - відсутні. Ця обставина повністю спростовує позицію відповідача про наявність додаткових неврахованих витрат поза межами погодженої вартості фрахту.

Отже, для підтвердження витрат на транспортування декларантом було надано рахунок №G260421-28/1.1 від 21.04.2026, довідку про транспортні витрати від 21.04.2026 та акт виконаних робіт від 11.05.2026. Ці документи узгоджуються між собою та підтверджують вартість перевезення товару до місця ввезення в Україну в розмірі 1 925,00 дол. США (морський фрахт 1375,00$ + залізнична доставка до кордону 550,00$). Саме цю суму позивач правомірно включив до структури митної вартості.

Митний орган не встановив і не довів існування конкретних додаткових витрат, які підлягали б обов`язковому включенню до митної вартості, не визначив їхній розмір та не навів переконливих аргументів, чому надані документи не дозволяють перевірити заявлену митну вартість за основним методом.

За таких обставин, висновок митниці про те, що транспортна складова «не розраховується» або є непідтвердженою, визнається судом безпідставним та таким, що суперечить фактичним обставинам справи й поданим позивачем доказам.

Щодо посилання митниці про те, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 01.04.2026 №710 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки - не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України, суд вказує наступне.

Дослідивши надану позивачем платіжну інструкцію в іноземній валюті № 710 від 01.04.2026, суд дійшов висновку, що зауваження митного органу щодо цього документа є необґрунтованими та не можуть слугувати правовою підставою для коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що вказана платіжна інструкція містить усі необхідні відомості для повної та безперешкодної ідентифікації відповідної зовнішньоекономічної операції, зокрема: платника: ТОВ «ТД «АМТ», отримувача: CHONG QING KEMA INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD, банківські реквізити обох сторін, валюту та суму платежу, дату документа та призначення платежу.

У графі «Призначення платежу» чітко вказано, що платіж здійснюється як попередня оплата за бензинові генератори згідно з контрактом № KEMA-2023-1TD від 03.07.2023, зокрема за специфікацією № 6 від 28.07.2025 на суму 30 996,00 дол. США.

Зазначена сума грошових коштів повністю збігається з фактурною вартістю товару, що відображена в інвойсі № CK03P2510006AMT від 05.01.2026 та специфікації № 6 від 28.07.2025, які декларант надав до митного оформлення.

Суд зазначає, що під час митного контролю відповідач не спростував змісту платіжної інструкції, не встановив жодних невідповідностей її реквізитів умовам контракту, специфікації чи інвойсу, а також не навів доказів того, що фактурна вартість товару за контрактом є іншою, ніж заявлено в митній декларації.

Формальне зауваження митниці стосовно відсутності підпису платника на поданому паперовому примірнику (копії) банківського документа: не змінює числового значення ціни товару, не свідчить про недостовірність або дефектність інвойсу та не спростовує факт того, що цей документ дозволяє однозначно ідентифікувати перерахування коштів саме за спірну партію товару.

Митний орган не обґрунтував, яким чином відсутність підпису платника у платіжній інструкції впливає на правильність визначення митної вартості за основним методом (за ціною договору), якщо ціна товару підтверджується іншими належними та взаємоузгодженими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи: контрактом, специфікацією, інвойсом, пакувальним листом, прайс-листом та комерційною пропозицією.

Відповідач не надав суду доказів того, що згаданий технічний недолік документа створює розбіжності у числовому значенні фактурної вартості або перешкоджає перевірці ціни, яка була фактично сплачена чи підлягає сплаті за оцінювані товари.

З огляду на викладене, зауваження митного органу щодо оформлення платіжної інструкції № 710 від 01.04.2026 мають суто формальний характер. Такі зауваження, за відсутності підтверджених розбіжностей у числових показниках митної вартості, не можуть бути самостійною підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються).

Щодо тверджень митного органу «відповідно до п.3.1.1 Контракту від 03.07.2023 №KEMA-2023-1TD ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 (2008 року). Митна декларація країни відправлення до митного оформлення надана не була. …декларантом не надано експортну декларацію відправника з наявними відмітками митних органів країни відправлення , яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо», слід зазначити про таке.

Доводи відповідача про те, що неможливість перевірки митної вартості зумовлена ненаданням позивачем митної декларації країни відправлення (КНР), суд визнає необґрунтованими, та такими, що суперечать вимогам Митного кодексу України.

Копія митної декларації країни відправлення не належить до переліку документів, які обов`язково подаються разом із митною декларацією відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Цей документ є додатковим (факультативним) відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, і право на його витребування виникає у митного органу виключно за наявності передбачених законом підстав. Чинне законодавство не покладає на декларанта безумовного обов`язку надавати цей документ під час митного оформлення товарів за основним методом.

Посилання митниці на умови поставки FOB (Інкотермс 2010) та пункт 3.1.1 Контракту № KEMA-2023-1TD від 03.07.2023 як на підставу для витребування експортної декларації є юридично неспроможним з огляду на таке.

За правилами FOB обов`язок щодо здійснення митних формальностей для експорту та сплати відповідних мит і зборів покладається виключно на Продавця.

З цього випливає, що покупець - ТОВ «ТД «АМТ» - не є суб`єктом декларування в країні експорту (КНР), не бере безпосередньої участі в митному очищенні товару в Китаї, не складає експортну декларацію та об`єктивно не є її власником чи розпорядником.

Усі витрати на експортне оформлення в країні відправлення вже включені продавцем до загальної вартості товару, що належним чином зафіксовано в комерційному інвойсі.

Законодавство України не зобов`язує вітчизняного імпортера витребувати у контрагента-нерезидента його внутрішні митні документи для цілей декларування в Україні.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, митний орган має право письмово запитати додаткові документи (до яких належить і копія митної декларації країни відправлення) виключно у разі, якщо подані обов`язкові документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Проте відповідач не надав суду жодних об`єктивних доказів наявності дефектів, розбіжностей чи суперечностей у поданому позивачем пакеті первинних документів.

Формальне посилання митниці на передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право «упевнитися у заявлених відомостях» не може бути самостійною та достатньою підставою для витребування додаткових документів, оскільки всі основні відомості, необхідні для ідентифікації господарської операції та перевірки числових значень митної вартості, містилися у поданих основних документах.

Позиція позивача (декларанта) повністю узгоджується з усталеною та послідовною практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

У постанові Верховного Суду від 12.02.2026 у справі № 460/5068/24 суд касаційної інстанції прямо зазначив, що:

«...митна декларація країни відправлення є документом продавця, покупець жодним чином не може впливати на її зміст, а відтак відсутність цього додаткового документа не може розцінюватись як підстава для сумнівів в обґрунтованості визначеної декларантом митної вартості товару».

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі № 810/4116/17, де наголошено, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої вартості товару, оскільки така вартість підтверджується поданими первинними документами, а надання експортної декларації за таких обставин не є обов`язковим.

Таким чином, відсутність у декларанта додаткового документа, складеного іноземним суб`єктом за правилами іноземного законодавства, за умови повної узгодженості інших наданих документів, не спростовує достовірності заявленої митної вартості та не надає митному органу законних повноважень для відхилення основного методу та застосування резервного методу її визначення.

Враховуючи, що заявлена декларантом митна вартість товару була повною мірою підтверджена доданими до митної декларації первинними документами (зокрема, інвойсом, контрактом та транспортними документами), які є взаємопов`язаними, не містять розбіжностей та підтверджують числові значення складових митної вартості, зауваження митниці щодо ненадання декларації країни відправлення є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням Митного кодексу України.

Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (статті 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Так, зі змісту графи 33 оскарженого рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом інформації для коригування митної вартості став Товар №1 згідно за ЕМД від 14.04.2026 №26UA403070004061U7 на рівні 6,21 дол. США/кг (150,91 дол. США/шт), товар - Електрогенераторні установки виробництва торговельних марок "Vitals", що складаються з електрогенератора у поєднанні з 4-х тактним поршневим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВА: електрогенератори однофазні, Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.07.2026 17 змінного струму 230В/50Гц, номінальною потужністю 1,8кВА-3,0кВА , з стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування, генератор бензиновий інверторний: - мод.IG 1.8bs -159шт.; - мод.IG 3.0bs -244шт. Галузь застосування - в якості резервного джерела електроживлення у побуті, комунальному господарстві. , умови поставки FOB. Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000345/1 від 22.05.2026 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2907709857 від 03.06.2026 (а.с.9).

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000345/1 від 22.05.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 42822115) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.07.2026.

Суддя І.В.Садовий