Ухвала суду № 138506904, 24.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

24 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9430/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному обсязі грошового забезпечення за період з 01.06.2024 по 21.08.2024 та ненарахування і невиплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн щомісячно у період із 01.12.2023 по 21.08.2024; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 виплату в повному обсязі грошового забезпечення за період з 01.06.2024 по 21.08.2024 та нарахувати і виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн щомісячно за період із 01.12.2023 по 21.08.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025, яке набрало законної сили, адміністративний позов у даній справі задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн у періоди з 23.12.2023 по 22.02.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100000 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у періоди з 23.12.2023 по 22.02.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №140/9430/24 за позовом ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, та встановити в/ч НОМЕР_1 строк для подання звіту 30 днів з дня отримання цієї ухвали.

Представником в/ч НОМЕР_1 15.07.2026 подано звіт про виконання рішення суду, у якому повідомлено, що в/ч НОМЕР_1 є бюджетною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету та згідно частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. У відповідності до статті 51 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань та сплата коштів на видатки, які не мають кошторисних призначень, містять склад правопорушення. У зв`язку з обмеженим бюджетним фінансуванням на рахунках відповідача відсутні цільові кошти для сплати судового збору при поданні позовних заяв та скарг.

Фінансове забезпечення в/ч НОМЕР_1 здійснюється відповідно до затверджених в установленому порядку кошторисів за рахунок коштів загального та спеціального фонду Державного бюджету України.

Зауважує, що в/ч НОМЕР_1 були неодноразово подані заявки до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання даного судового рішення та щодо необхідності фінансування видатків за КЕКВ 2800 («Інші поточні видатки») для виконання рішення суду у справі № 140/9430/24.

Окрім того, командиром в/ч НОМЕР_1 видано наказ (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.02.2026 № 291 «Про виконання судових рішень, що набрали законної сили», в т.ч. по справі № 140/9430/24 за позовом ОСОБА_1 .

Відповідач не відмовлявся і не відмовляється від виконання рішення суду та здійснює всі можливі заходи в межах своїх повноважень, включно з багаторазовим зверненням до розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006, заява №30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8 частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

У Рекомендації Rec(2003)16 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання рішень адміністративних і судових органів у ділянці адміністративного права, ухваленій 09.09.2003, наголошено: Держави-члени мають забезпечити, щоб адміністративні органи виконали судові рішення в межах розумного строку. Для того, щоб надати цим рішенням цілковитої ефективності, ці органи повинні вжити всіх потрібних заходів відповідно до приписів актів права (пункт II. 1.a); у випадках невиконання адміністративним органом судового рішення має бути встановлено відповідну процедуру, завдяки якій це рішення буде виконано, зокрема, за допомогою судової заборони або накладення штрафу (coercivefine) (пункт II.l.b).

Верховний Суд у постанові від 30.04.2024 у справі № 380/12153/20 зазначив, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом в юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення, особливо в разі, коли таке судове рішення ухвалено на користь особи в юридичному спорі супроти органів публічної влади, їх посадових і службових осіб, який має бути дієвим, а не ілюзорним юридичним механізмом забезпечення виконання судового рішення, який дозволить особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси, що зазнали порушення внаслідок ухвалення рішень, учинення дій або бездіяльності органами публічної влади, їх посадовими і службовими особами.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX (далі Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 набрав чинності 19.12.2024.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відтак, розгляд звітів про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ.

За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України (тут і надалі в редакції Закону №4094-ІХ) судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

На думку суду, відсутні правові та фактичні підстави для прийняття звіту в/ч НОМЕР_1 про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025, оскільки з поданого звіту та документів не вбачається, що відповідачем було здійснено нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у періоди з 23.12.2023 по 22.02.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

До поданого звіту відповідачем надало лише докази винесення командиром в/ч НОМЕР_1 наказу (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.02.2026 № 291 «Про виконання судових рішень, що набрали законної сили», в якому, серед іншого, фігурує справа № 140/9430/24 за позовом ОСОБА_1 , однак представником в/ч НОМЕР_1 також вказується про подання заявок до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання даного судового рішення та щодо необхідності фінансування видатків за КЕКВ 2800 («Інші поточні видатки») для виконання рішення суду у справі № 140/9430/24, однак доказів здійснення таких дій не надано.

Водночас інформації про відсутність на рахунку в/ч НОМЕР_1 за КЕКВ 2800 («Інші поточні видатки») фінансових асигнувань також до суду надано не було.

Суд зазначає, що відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин. Невиплата коштів на виконання рішення суду зумовлена не недбалістю відповідача чи неналежним виконанням своїх обов`язків, а відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, що не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі керівника відповідача і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.

Разом із тим, в/ч НОМЕР_1 повинна здійснювати всі можливі дії задля отримання належного фінансування, необхідного для належного виконання рішення у даній справі. Вказані дії повинні підтверджуватись письмовими доказами, що і передбачено пунктом 7 частини другої статті 382-2 КАС України.

В даному випадку відсутні підстави для прийняття поданого звіту, оскільки доказів щодо вжиття в/ч НОМЕР_1 всіх можливих заходів в межах своїх повноважень не надано.

За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд враховує, що представником в/ч НОМЕР_1 подано клопотання про звільнення керівника в/ч НОМЕР_1 від сплати штрафу за невиконання судового рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі № 140/9430/24, оскільки суб`єктом владних відсутні дій, які можна було б кваліфікувати як очевидне зловживання повноваженням щодо невиплати зі сторони в/ч НОМЕР_1 належного грошового забезпечення позивача.

За встановлених обставин, на підставі частин другої, третьої статті 382-3 КАС України суд уважає за належне відмовити у прийнятті звіту, додатково встановити новий строк подання звіту, - шістдесят календарних днів з дня отримання відповідної ухвали та звільнити керівника в/ч НОМЕР_1 від сплати штрафу за невиконання судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 370, 382 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у прийнятті звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Встановити відповідачу військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №140/9430/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - шістдесят календарних днів з дня отримання військовою частиною НОМЕР_1 відповідної ухвали.

Звільнити керівника військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу за невиконання судового рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі № 140/9430/24.

Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович