Рішення № 138506646, 27.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 липня 2026 р. Справа № 120/7113/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо надання недостовірної інформації на запит від 14.04.2026 року №173зі-2026.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачу у відповіді його запит від 14.04.2026, роз`яснено, що надання запитуваної інформації не передбачено в порядку визначеному Розділом ІІ Закону України "Про доступ до публічної інформації", а визначено суто Кримінальним процесуальним кодексом України.

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою суду в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу відповідача запит на інформацію від 14.04.2026 року (вх.№173зі-2026), в якому просив надати якісні копії всіх листів (повідомлень), в яких він підтверджує отримання повісток про виклик до слідчого для допиту в якості свідка в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12025020140000155. Інформацію просив надати за період з 20 червня по 14 листопада 2025 року включно.

20 квітня 2026 року Відділення поліції №1 Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області листом №90796-2026 надано відповідь на запит від 14.04.2026 року (вх.№173зі-2026), у якому повідомлено наступне:

"Уважно вивчивши направлений Вами запит на інформацію від 14.04.2026, доходимо висновку про відсутність підстав для надання запитуваних Вами копій документів, а саме копій документів з кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №2025020140000155, з зазначених нижче підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

У даному випадку, надання матеріалів досудового розслідування, невід`ємною частиною яких є документи про виклик особи до слідчого з метою проведення певної слідчої дії, для ознайомлення або для виготовлення їх копій регулюється ст. 221 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 221 КПК України - слідчий, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення.

Відповідно ч. 1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Таким чином, у даному випадку копії матеріалів досудового розслідування не можуть бути надані у порядку визначеному Розділом ІІ Закону України "Про доступ до публічної інформації", так як порядок доступу до матеріалів досудового слідства визначений суто Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації - рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.".

Вважаючи, що відповідач за результатами розгляду запиту від 14.04.2026 року надав недостовірну інформацію, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13.01.2011 року №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною 1 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Частиною 5 статті 19 Закону №2939-VI передбачено, що запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Положенням статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Таким чином, відповідач в межах своїх повноважень повинен розглянути запит позивача та надати обґрунтовану відповідь. Така відповідь має містити запитувану особою інформацію або відмову у наданні такої інформації із повідомленням причин цієї відмови.

Як уже встановлено судом, позивач звернувся до Відділення поліції №1 Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", із запитом на інформацію, у якому просив надати якісні копії всіх листів (повідомлень), в яких він підтверджує отримання повісток про виклик до слідчого для допиту в якості свідка в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12025020140000155. Інформацію просив надати за період з 20 червня по 14 листопада 2025 року включно.

Листом від 20 квітня 2026 року №90796-2026 відповідач повідомив: "Уважно вивчивши направлений Вами запит на інформацію від 14.04.2026, доходимо висновку про відсутність підстав для надання запитуваних Вами копій документів, а саме копій документів з кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №2025020140000155, з зазначених нижче підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

У даному випадку, надання матеріалів досудового розслідування, невід`ємною частиною яких є документи про виклик особи до слідчого з метою проведення певної слідчої дії, для ознайомлення або для виготовлення їх копій регулюється ст. 221 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 221 КПК України - слідчий, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення.

Відповідно ч. 1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Таким чином, у даному випадку копії матеріалів досудового розслідування не можуть бути надані у порядку визначеному Розділом ІІ Закону України "Про доступ до публічної інформації", так як порядок доступу до матеріалів досудового слідства визначений суто Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації - рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.".

Разом із тим, суд звертає увагу, що предметом спірного запиту були не всі матеріали досудового розслідування, а копії документів, які, за твердженням позивача, підтверджують отримання ним повісток про виклик до слідчого у відповідному кримінальному провадженні.

Надана відповідачем відповідь фактично зводиться до загального посилання на положення статей 221, 222 Кримінального процесуального кодексу України та висновку про неможливість надання будь-яких документів із матеріалів кримінального провадження в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації".

При цьому, відповідач не встановив та не навів будь-яких обставин щодо наявності чи відсутності запитуваних документів, не здійснив оцінки можливості надання запитуваної інформації повністю або частково, не обґрунтував, чи містять запитувані документи інформацію з обмеженим доступом, а також не навів конкретних правових підстав, які б унеможливлювали надання саме тих документів, які були предметом запиту.

Суд зазначає, що саме по собі посилання на те, що доступ до матеріалів досудового розслідування регулюється нормами Кримінального процесуального кодексу України, не звільняє розпорядника інформації від обов`язку належним чином розглянути запит, з`ясувати зміст запитуваної інформації, перевірити наявність підстав для її надання чи відмови у наданні та прийняти мотивоване рішення відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Отже, відповідач обмежився формальним посиланням на норми кримінального процесуального законодавства, не здійснивши належної перевірки обставин, викладених у запиті, що свідчить про неналежний розгляд запиту позивача.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що дії відповідача при розгляді та наданні відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 14.04.2026 року (вх.№173зі-2026) є протиправними.

Щодо вимог зобов`язального характеру про надання повної, точної та достовірної інформації на запит від 14.04.2026 року (вх.№173зі-2026), слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.

З огляду на вищевикладені положення, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 14.04.2026 року (вх.№173зі-2026), із урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним. В іншій частині заявлених вимог слід відмовити.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділення поліції №1 Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області при розгляді та наданні відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 14.04.2026 року (вх.№173зі-2026).

Зобов`язати Відділення поліції №1 Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 14.04.2026 року (вх.№173зі-2026), із урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Відділення поліції №1 Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (майдан Святого Миколая, 14, м. Бар, Вінницька область, 23000, ЄДРПОУ 40108672).

Суддя Свентух Віталій Михайлович