Рішення № 138506077, 22.07.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/415/26

Провадження № 2/673/577/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Мартинюка В.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Капітана В.А.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» (далі- ТОВ «ФК «Позика») звернулося до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В позовній заяві позивач вказав, що 08.10.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1821245 на суму 13700,00 грн. Згідно з умовами даного договору відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим договором.

28 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено договір факторингу №28082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі кредит» передає ТОВ «Фінансова компанія «Позика» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Позика» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і відповідача.

Як вбачається, взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 48086,91 грн з яких: 13699,91 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 27537,00 грн - заборгованість за відсотками та 6850,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Позика» за вказаним договором в загальній сумі 48086,91 грн, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Ухвалою судді від 06.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача ТОВ «ФК «Позика» в судове засідання не з`явився, як вбачається із змісту позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутності, підтримуючи позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що тіло кредиту ним повністю сплачено та здійснено переплату в сумі 3192 грн. Водночас у частині стягнення відсотків, пені позовні вимоги не підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям під час дії особливого періоду не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом (з урахуванням визначених законом винятків). Оскільки він являється військовослужбовцем із 26.02.2022 року по теперішній час, що підтверджується довідкою виданою в/ч НОМЕР_1 №65 від 08.04.2026 року. Таким чином, вимоги позивача про стягнення відсотків та пені за кредитним договором № 1821245 від 08.10.2024 року в сумі 34 387,00 грн задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

08.10.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1821245 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.1 Договору встановлено, що на умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п.п.1.2 -1.5.1 Договору встановлено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 13700,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в загальній сумі 13700,00 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку Позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК».

28 серпня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 28082025, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

В судовому засіданні встановлено, що між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено договір №1821245 від 08.10.2024 року у електронній формі, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено в ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з приписами ст.ст. 514 та 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач, не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором №1821245 від 08.10.2024 року в установлені кредитним договором строк, ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» отримало право грошової вимоги до відповідача за договором факторингу.

Разом з тим, як вбачається із клопотання представника відповідача та доданих до нього доказів відповідач ОСОБА_1 являється старшим солдатом, який перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 із 26 лютого 2022 року по теперішній час, що підтверджується довідкою виданою командиром військової частини НОМЕР_1 №65 від 08.04.2026 року.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Отже, відповідач бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, тому на нього поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення, а отже він звільнений від нарахування і сплати процентів та пені за кредитним договором, кредитна установа під час дії особливого періоду не мала права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язана була їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 року в справі № 502/1438/18.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків та пені за договором №1821245 від 08.10.2024 року в загальній сумі 34387 грн, яка складається із нарахованих відсотків 27537 грн та штрафних санкцій 6850 грн, задоволенню не підлягає, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів та пені в особливий період.

Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Як вбачається з поданого відповідачем письмового клопотання, останній повністю погасив суму заборгованості, а саме 16892,10 грн, що являється заборгованістю за основною сумою боргу, чим добровільно виконав зобов`язання у частині суми позовні вимоги ТОВ «ФК «Позика»», вказана обставина підтверджена розрахунком заборгованості, яка приєднана до матеріалів справи.

У зв`язку із цимнаявні підстави для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 13699,91 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 27537,00 грн - заборгованість за відсотками та 6850,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ЦПК України, 514, 516, 526, 530, 610, 611, 625, 628, 629, 630, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА»», місце знаходження: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 39493634;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення складене 27.07.2026 року.

Суддя: В. Б. Мартинюк