Постанова № 138505954, 24.07.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1375/26 1-кс/606/360/26

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2026 року м. Теребовля

Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , керівника Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області - прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене керівником Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області - прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026211080000129 від 22.07.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ялти російської федерації, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, несудимого

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.153 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ відділення поліції № 3 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із керівником Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області - прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 звернулась до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з клопотанням в рамках кримінального провадження №12026211080000129 від 22.07.2026, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .

Ознайомившись із клопотанням та доданими до нього документами, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, за таких обставин.

22 липня 2026 року близько 04 год. 00 хв. у ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння за місцем власного проживання у квартирі АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на вчинення кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості, а саме на вчинення насильницьких дій сексуального характеру відносно малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на насильницьке задоволення своєї статевої пристрасті, направленої на порушення статевої свободи та недоторканості малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , розуміючи та усвідомлюючи, що кожній дитині гарантується право на особисту недоторканість та захист гідності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, а також те, що протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи з прямим умислом, протиправно, користуючись малолітнім віком ОСОБА_7 , відсутністю специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівнем інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим ОСОБА_7 не могла чинити активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_7 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, знаючи і передбачаючи настання фактичної та потенційної шкоди для дитини, ОСОБА_4 зайшов до однієї із кімнат квартири, у якій на ліжку спала потерпіла ОСОБА_7 , ліг біля неї та вчинив сексуальне насильство, а саме приспустив з ОСОБА_7 нижню білизну, оголивши статеві органи останньої, та здійснював непристойні дотики до статевих органів, цілував статеві органи ОСОБА_7 , задовольняючи таким способом свою статеву пристрасть. По закінченню своїх протиправних дій ОСОБА_4 вийшов із вказаної кімнати.

Указаними діями ОСОБА_4 порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_7 , яка набула фрагментарні, поверхневі уявлення щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст.52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом, та ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинене щодо особи, яка не досягнула чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.153 КК України.

23.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України.

Відповідно до положень статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, що підтверджується зібраними доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_8 , які відображені в протоколі допиту від 22.07.2026; показаннями свідка ОСОБА_9 , які відображені в протоколі допиту від 22.07.2026; показаннями потерпілої ОСОБА_7 від 23.07.2026 року, які містяться на матеріальному носії інформації; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.07.2026; повідомленням про підозру у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 23.07.2026.

Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.

Як зазначено у клопотанні метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Зазначені ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним вказаних дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у клопотанні та прокурор в судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілих.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинення ним злочину, може навмисно переховуватися від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення відповідальності. Підтвердженням цього ризику є те, що в підозрюваного на утриманні неповнолітніх, малолітніх осіб немає, офіційно він не працевлаштований.

Санкцією ч.4 ст.153 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні підтверджується характером вчиненого ним злочину. У випадку обрання більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_4 зможе впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні, чинити відповідний тиск, шляхом обману, вмовляння чи погрози він може схиляти їх до дачі неправдивих показань на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування чи судового розгляду. ОСОБА_4 , перебуваючи у статусі підозрюваного, може активно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні є об`єктивним і полягає у процедурі отримання свідчень від таких учасників кримінального процесу, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).

У даній справі ризик впливу на свідків існує, позаяк кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, свідки у кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитувалися.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред`явленої йому підозри. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбаченого законом випадках за встановленою процедурою. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Також слід врахувати, що відповідно до ст.10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принципу поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_4 .

Разом із тим, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне вирішити питання щодо визначення розміру застави.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України (слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування).

Слідчий суддя враховує характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, його тяжкість, дані про особу підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, зокрема те, що він раніше не судимий, одружений, позитивно характеризується, один із його синів проходить військову службу у Збройних Силах України, наявність встановлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення підозрюваному застави у розмірі 80-ти (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн), що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп, оскільки саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно із п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.176-178, 181, 182, 183, 184, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 3 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене керівником Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області - прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України строком на 60 діб, з моменту затримання (22.07.2026 року) до 23 год. 59 хв. 19.09.2026 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в розмірі 80-ти (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.), що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- з`являтися до слідчого, прокурора, суду за викликом;

- утримуватись від можливого спілкування зі свідками та потерпілою у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання (перебування).

У разі внесення застави роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме те, що застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повну ухвалу складено та оголошено 27 липня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1