Ухвала суду № 138505660, 27.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/7076/26

2-н/465/1608/26

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

27.07.2026 року

Суддя Франківського районного суду міста Львова Баран О.І., розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, р/р НОМЕР_1 в АБ «УКГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 05506460) про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованості за надані послуги,

в с т а н о в и в:

23 липня 2026 року представник Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» звернувся до Франківського районного суду м. Львова із заявою про видачу судового наказу, у якій просить суд видати судовий наказ про солідарне стягнення з боржників заборгованості за період нарахувань 01.10.2025 - 31.05.2026 за надані послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) у сумі 5 443,21 грн, інфляційних нарахувань в сумі 100,65 грн, 3% річних в сумі 20,41 грн, та за послуги з гарячого водопостачання в розмірі 720,19 грн.

Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, а також дослідивши відповідь на запит суду щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання фізичної особи боржника, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.

У заяві про видачу судового наказу вказана адреса проживання боржників: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст. 27 ЦПК України).

Відповідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України судом скеровано запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи боржників у справі.

Згідно з отриманої відповіді із Єдиного державного демографічного реєстру (№ 3079601 від 24.07.2026) встановлено, що боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.02.2018 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Згідно п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Однак, стягувачем суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 є власником (співвласником), орендує, або ж користується майном, за адресою якого заявником надаються комунальні послуги, тобто за адресою: АДРЕСА_1 , а також не надано письмових доказів, які підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.

Тож із заяви не вбачається виникнення грошової вимоги до боржника, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

За таких обставин, оскільки письмова заява про видачу судового наказу не містить переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, інших документів або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а також з тих підстав, що вжитими судом заходами не вдалось встановити зареєстроване місце проживання боржника, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

При цьому, необхідно роз`яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також не позбавляє можливості стягувача звернутись із вказаними вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 161-167, 258, 260 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

У видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованості за надані послуги відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Роз`яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя: Баран О.І.