Ухвала суду № 138505616, 27.07.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 932/16363/25

2-п/458/7/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Волинець М.З.,

за участю секретаря судового засідання Матківської Р.Р.,

Сторони в справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»,

представник позивача Кукса К.О.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача адвокат Кірюшин А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кірюшин Артем Андрійович, про перегляд заочного рішення Турківського районного суду Львівської області від 16.06.2026 у цивільній справі № 932/16363/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішення Турківського районного суду Львівської області від 16.06.2026 у цивільній справі № 932/16363/25 за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 663905448 від 26.01.2024 в розмірі 64 800 грн 00 коп., з яких: 27 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 37 800 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 1 400 грн 72 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 06.07.2026 відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кірюшин А.А., через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення Турківського районного суду Львівської області від 16.06.2026 у цивільній справі № 932/16363/25 та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, представник відповідача зазначив, що відповідач не отримував викликів у судові засідання у цій справі та був позбавлений можливості захистити свої права, оскільки у зв`язку з введенням воєнного стану залишив територію України. Також підставами для скасування заочного рішення представник відповідача зазначив те, що позивач не довів належними та допустимими доказами: факт укладення кредитного договору; передання грошових коштів від кредитодавця позичальникові; перехід права вимоги за кредитним договором, а також дотримання первісним кредитором і позивачем порядку обов`язкового досудового врегулювання спірних правовідносин, визначеного ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення вказав, що долучений до позовної заяви примірник електронного кредитного договору піддається редагуванню за допомогою програмного забезпечення, а перевірка наявності кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за допомогою загальнодоступного електронного сервісу «Центральний засвідчувальний орган» показала відсутність кваліфікованого електронного підпису такої особи на кредитному договорі, що ставить під сумнів цілісність вказаного договору та відповідність даної копії оригіналу електронного документу. У зв`язку з чим, з посиланням на ч. 5 ст. 100 ЦПК України представник відповідача зазначив, що відповідач бажає скористатися правом витребування оригіналу електронного доказу.

Щодо відсутності належних та допустимих доказів надання коштів у кредит адвокат Кірюшин А.А. вказав, що виписка по банківській картці № НОМЕР_1 , згідно якої 26.01.2024 було зараховано грошові кошти на суму 27 000 грн з призначенням платежу «payway Visa Direct», не містить повних та достовірних даних, які б свідчили про зарахування коштів на платіжну картку відповідача. Також платіжне доручення, яке міститься в матеріалах справи, не містить назви банку, якому доручено списання коштів з рахунку та перерахування їх на рахунок отримувача, відомостей про банківський рахунок кредитодавця, дати виконання платіжного доручення банком, дати валютування, підпису банківської установи тощо, тобто усіх обов`язкових реквізитів, вказаних у додатку 3 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою НБ України від 21.01.2004 № 22, яка втратила чинність. Таким чином, ні копія платіжного доручення, ні виписка по банківській картці відповідача не доводять факт отримання відповідачем коштів саме від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Обґрунтовуючи відсутність доказів відступлення права вимоги на користь позивача, відповідач зазначив, що надані витяги з реєстрів прав вимог та реєстру боржників виготовлені позивачем, а тому не є належними доказами. Крім того, на момент укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 зобов`язання між первісним кредитором і боржником ще не виникло. Майбутня вимога мала бути чітко визначеною, тоді як станом на дату укладення договору факторингу у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» жодної вимоги до відповідача не існувало, а сторони не могли передбачити укладення кредитного договору 26.01.2024.

Разом з тим, представник відповідача вказав, що в порушення ч.4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору. Згідно з пунктами 7.3 та 11.1 кредитного договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом 5 років або його дострокового розірвання; обов`язок з повернення суми кредиту та відсотків за ним у відповідача виникає 25.02.2029. Проте, ні повідомлення про дострокове розірвання договору, ні вимога про необхідність оплати всієї суми заборгованості не були надіслані відповідачу.

07.07.2026 позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» через підсистему «Електронний суд» подав до суду заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні заяви про скасування заочного рішення. На спростування доводів представника відповідача позивач вказав, що відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, зокрема у застосунку «Дія» громадяни можуть отримувати сповіщення про призначені судові засідання, у яких вони є учасниками справи. Також зазначив, що саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. Вчинення відповідачем вищевказаних дій і внесення даних в систему товариства є проставленням електронного підпису в електронному договорі одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, права вимоги за договором факторингу № 28/11118-01 від 28.11.2018 передавались на підставі Реєстру прав вимоги, що містять перелік конкретних прав вимоги, а не у день укладення вказаного договору, а тому позовні вимоги доведені належними та допустимим доказами.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 08.07.2026 прийнято до розгляду заяву відповідача про перегляд заочного рішення та призначено розгляд такої в судовому засіданні на 27.07.2026 о 12:00.

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений 09.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кірюшин А.А. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені, що підтверджується довідками про доставку електронного документа в електронний кабінет.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути вказану справу за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, заперечення позивача, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що рішенням Турківського районного суду Львівської області від 16.06.2026 (у справі № 932/16363/25) позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 663905448 від 26.01.2024 у розмірі 64 800 грн, а також судовий збір у розмірі 1 400,72 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 3 ст.287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.

Отже, скасування заочного рішення можливе у випадку встановлення судом двох вищевказаних обставин. Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджали явці в судове засідання. Дані обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами. Відповідач повинен також вказати докази, що можуть вплинути на зміст прийнятого заочного рішення, зокрема такі докази, які мають значення для справи, і можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного винесеному цілком або частково, або зміні рішення. Наявність підстав для перегляду рішення необхідна в їх сукупності. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду.

Заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

Отже, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.

Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 369/2744/15-ц.

З матеріалів справи вбачається, що згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2067991 від 01.12.2025 відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 07.05.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судові засідання у справі призначалися на 28.05.2026 та 16.06.2026, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим його місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України

В судові засідання відповідач не з`являвся, рекомендовані повідомлення з вмістом конвертів повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 викладений правовий висновок, згідно з яким довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Отже, відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів на заперечення вимог позивача не надав, як і заяв по суті справи.

Також суд зазначає, що у постанові Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21, провадження № 61-5805сво23, досліджено питання щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого. Верховний суд зазначає, що реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Враховуючи наведене, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи за зареєстрованою адресою проживання.

Разом з тим, з матеріалів справи, а також даних системи документообіг суду «Д-3» вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» з 23.06.2025, де має особистий електронний кабінет.

Вказана обставина дає підстави для висновку, що відповідач наділений можливістю бути обізнаним про надходження позовної заяви до суду, 10.05.2026 отримав ухвалу про відкриття провадження, проте правом на подання відзиву протягом встановленого строку не скористався. Також відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді шляхом доставлення повісток до його електронного кабінету.

Також судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на офіційному вебсайті судової влади України.

За результатами розгляду справи, у зв`язку із неявкою відповідача в судове засідання, 16.06.2026 судом було ухвалено заочне рішення, відповідно до якого позов задоволено частково.

Копія заочного рішення Турківського районного суду Львівської області 16.06.2026, ОСОБА_1 отримав в підсистемі «Електронний суд» 17.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що він будь-яких викликів у судові засідання у даній справі не отримував та був позбавлений об`єктивної можливості захистити свої права суд оцінює критично, оскільки будучи користувачем підсистеми «Електронний суд» відповідач не був позбавлений можливості, перебуваючи за кордоном, направити до суду відзив на позовну заяву та інші докази на підтвердження своїх заперечень, однак цього не зробив. Жодних заяв про відкладення розгляду справи, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції або інших клопотань відповідач не заявляв.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду.

У заяві про перегляд заочного рішення представником відповідача, як на підставу скасування заочного рішення, фактично зазначені ті обставини, які були досліджені судом під час ухвалення рішення та їх наявність під час ухвалення рішення не слугувала б підставою прийняття іншого рішення судом.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів поважності неявки в судове засідання, неповідомлення про причини неявки, не подання відзиву.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність передбаченої законом сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, а тому заяву слід залишити без задоволення, що не позбавляє права відповідача ОСОБА_1 на оскарження вказаного рішення суду у загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 284, 287, 288, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кірюшин Артем Андрійович, про перегляд заочного рішення Турківського районного суду Львівської області від 16.06.2026 по цивільній справі № 932/16363/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ